Як Львів стає безбар'єрним: інтерв'ю з уповноваженою з питань доступності

Про це журналісти "Еспресо.Захід" поспілкувалися з уповноваженою з питань доступності Іриною Маруняк. 

У Львові напрацювали Стратегію створення та розвитку безбар’єрного простору. Я хотіла б поговорити про неї. Що вона передбачає та як було раніше, адже питання інклюзивності та доступності - це не щось нове для міста.

На сьогодні розглянули Стратегію безбар’єрності та доступності. Раніше як такої стратегії у нас не було. Ця стратегія погоджена на комітеті доступності, але ми ще будемо вносити її на розгляд на сесії міської ради для затвердження в установленому порядку. Наші плани спрямовані на те, щоб охопити всі напрями життєдіяльності у Львові, а не тільки напрям фізичної безбар’єрності. Тобто раніше ми акцентували на фізичній безбар’єрності: доступності наших комунальних закладів, закладів світи, охорони здоров’я, закладів культури, комунальних підприємств, житлових будинків, об’єктів довкілля. Це облаштування пандусів, підіймачів тощо. Але крім цього, є й інші напрями, на яких треба більше акцентувати. У цих напрямах виконували певні роботи і забезпечували безбар’єрність, але треба працювати більш системно згідно зі стратегією, яку ми й будемо виносити на сесію міської ради. 

Важливо, щоб люди, які повертаються з війни, мали змогу влаштуватися на роботу, попри травми. Тому ми проводимо певні перевірки й спонукаємо керівників комунальних підприємств, щоб вони забезпечили фізичну доступність до своїх комунальних підприємств і не лише них.

Ще одним напрямом, над яким плануємо працювати, є економічна безбар’єрність. Це створення умов для трудової діяльності для маломобільних людей. Ці люди також мають право працювати, і це право треба реалізувати.

Освітня безбар’єрність - задоволення унікальних освітніх потреб усіх учасників, які є в освітньому процесі. Тобто це створення освітнього інклюзивного середовища. Зараз ми обстежуємо школи, почали робити це в січні. Моніторингові групи перевіряють, чи є парковка для людей з інвалідністю, якщо мама чи тато привезли дитину на кріслі колісному. Це має бути в кожному освітньому закладі.

Фото: ілюстративне

Якщо є сходинки, має бути пандус чи підйомник згідно з державними будівельними нормами, відповідно до показників. Тобто просвіт на дверях має бути 90 см - це також важливо. Якщо ми говоримо про вхід у фоє, має бути відповідна навігація, інклюзивна вбиральня, відповідні поручні, облаштовані згідно з ДБН, а саме висотою 50 см, 70 і 90 см. 

Важливо розуміти, що маломобільні групи населення - це не тільки люди на кріслах колісних, це й мама з дитячим візочком, старші люди, вагітні жінки. Або ж дитина пошкодила руку чи ногу і тимчасово не може нормально пересуватися - тому треба, щоб були відповідні поручні. 

Ми обстежуємо комунальні заклади спільно з експертом, архітектором та моніторинговими групами. Ходимо в школи та садочки, бібліотеки, комунальні підприємства, кінотеатри, театри, інші комунальні установи. 

На сьогодні вже обстежено 135 установ. Ми складаємо протокол, де зазначаємо, які є порушення доступності. Крім цього, зазначаємо також термін виконання робіт, щоб їх усунути. Зараз школи активно працюють і облаштовують ці речі. Крім цього, перед тим, як провести закупівлю, аби облаштувати засоби для доступності, пропозиції погоджують в уповноваженої з питань доступності, тобто в мене, для того, щоб все було в межах чинного законодавства і ДБН.

І лише коли є погодження, тобто пандус чи підіймач або ж інклюзивна вбиральня, чи ескіз цих речей є згідно з ДБН, тоді проводять відповідну закупівлю. Тож ці роботи проводять і на майбутнє активно працюють моніторингові групи, також зараз і в майбутньому активно будемо їх проводити. 

Щодо інформаційного напряму. На кожній установі має бути шрифт Брайля, переклад шрифтом Брайля назви установи, написи всередині установи, аби люди, які є незрячими, орієнтувалися в просторі. Так само - тактильна плитка. Якщо ми говоримо про пішохідні переходи, треба, щоб люди розуміли, де цей пішохідний перехід, де світлофор. Обов’язково має бути тактильна плитка на пішохідному переході. 

На сьогодні облаштували 1716 понижень на пішохідних переходах, цього року - 122. До кінця року плануємо довести цифру до 1811. Пониження робимо в нуль, кладемо попереджувальну тактильну плитку, щоб незрячі також могли розуміти, де пішохідний перехід. 

Фото: пониження на вул. Щурата/ЛМР

Фото: пониження на вул. Віри Надії Любові/ЛМР

Окрім того, ще є переклад жестовою мовою. Коли відбуваються важливі події - має бути переклад жестовою мовою. Важливим є субтитрування.

Аудіодескрипція - в театрах, на інших заходах має бути людина, яка в аудіоформаті опише те, що відбувається, людям, які не бачать, але чують. 

Ми хочемо, щоб люди ходили в театри, отримували задоволення і розвивалися в культурному напрямі. Раніше проводили навчання в міськраді з незрячими, отримали багато інформації, як спілкуватися з ними. У цих людей є великий потенціал і ми будемо з ними надалі працювати й напрацьовувати механізм дій. 

Ще один напрям - суспільний і громадянський. Хочемо створити сприятливе середовище, аби наш благоустрій був таким, щоб маломобільна людина могла самостійно зайти в парк, сквер, могла відпочити, поспілкуватися. Ну, й необхідно, аби ми створили інклюзивні умови, щоб люди могли спілкуватися незалежно від того, чи вони маломобільні.

Тобто ми облаштовуємо парки, сквери, дитячі майданчики задля можливості спілкуватися один з одним. 

Наші комунальні заклади мають спеціальні правила, витяги з державних будівельних норм, якими треба керуватися у питаннях інклюзії. Однак, наприклад, з досвіду мого спілкування з людьми з порушеннями зору, вивіски зі шрифтом Брайля не завжди практичні, оскільки незрячій людині легше запитати іншу, що це за заклад, аніж шукати руками ту вивіску. Крім того, схожа ситуація з тактильною плиткою - вона має вести та направляти у важливі місця, однак є ситуації, де вона направляє до лавочки чи фонтана. Тобто розташована хаотично. Чому так відбувається і чи проводять консультації безпосередньо з людьми з інвалідністю при вирішенні питань з облаштування доступного простору? 

Якщо є такі місця, треба нам повідомляти про них. Ми акцентуємо на тому, щоб такі місця були правильно облаштовані, аби тактильна плитка вела до пішохідних переходів, комунальних закладів. Пропрацьовуємо питання з керівниками закладів, якщо плитка неправильно облаштована. Такі випадки, на жаль, є. Тоді спілкуємося з керівником закладу, що треба переробити. Заклади переробляють, якщо плитку укладено не згідно з нормами. 

До речі, схожі ситуації є і з підіймачами. Багато комунальних закладів Львова облаштовують ними та пандусами зокрема. Але те, що цей підіймач є, не означає, що він працюватиме. Зокрема, ми на "Еспресо.Захід" досліджували доступність Сихівського району. Щоб увімкнути підіймач і дістатися в туалет, маломобільній людині треба було знайти відповідального працівника (це був просто працівник закладу). Тобто зробити це самостійно було неможливо. Як вирішуєте такі проблеми? У нас працюють моніторингові групи, які обстежують комунальні установи міста, але чи обстежують вони заклади, які позиціюють себе як інклюзивні? Або чи проводять ці моніторинги повторно?

Якщо є підіймач, то звісно, що він має бути облаштований так, щоб людина, яка під’їхала на кріслі колісному, могла сама увімкнути його. Він має автоматично відчинити ці дверцята, людина заїжджає туди, зачиняються дверцята і людина підіймається на відповідний рівень, а також самостійно, завдяки певним маніпуляціям і натискаючи певні кнопки, має вийти. Звісно, людина має робити це самостійно, а не просити когось чи шукати. Ми разом з експертом, який пересувається на кріслі колісному, Ярославом Грибальським, проводили такі обстеження. Він самостійно підіймався і самостійно виїжджав і не потребував допомоги. 

Тобто так, ми це практикуємо, перевіряємо, і в разі, якщо є такі недоліки, вказуємо на них і наголошуємо, що маломобільна людина має самостійно дати раду. Але якщо людина просить про допомогу, тоді необхідно її надати. 

А чи проводять моніторинги вдруге після того, як комунальний заклад перевірили та виявили певні недоліки?

Так, проводимо повторно і, наприклад, у нас є наради щодо того, що вже зробили моніторинговими групи на тих об’єктах, які ми обійшли. Тобто що зроблено і що ще треба зробити.

На площі Ринок облаштовують так звані "доріжки доступності" за гроші благодійників. А як справи за межами центру міста, в житлових і спальних районах? Де ще будуть такі доріжки та на що сподіватися маломобільним жителям Львова?  

Протягом минулого й цього року облаштували з фасадної сторони такі доріжки, по яких легко рухатися. Бруківку, яка є, демонтовують, шліфують, а потім ставлять на те саме місце. Ці доріжки призначені для того, щоб ними могли пересуватися люди на кріслах колісних, жінки з дитячими візочками, люди з валізами чи ті, хто має протез.

З фасадної сторони вже зробили 759 квадратних метрів. Продовжуємо роботу з північної сторони будівлі міської ради. Там виконали 280 квадратних метрів та облаштували такі доріжки. Ще маємо зробити 180 квадратних метрів, також плануємо із західної сторони площі Ринок… Зараз департамент просторового розвитку пропрацьовує концепцію. 

Також облаштували такі доріжки вздовж тротуару від вулиці Краківської до площі Катедральної - 123 квадратні метри бруківки буде пошліфовано і встановлено. І 126 квадратних метрів мозаїки. 

Хочу нагадати, що ці роботи проводять за гроші меценатів. Бюджетних коштів не залучаємо. Тож гроші меценатів дають змогу також спільно робити наше місто доступним. 

Якщо говорити про майбутнє, то будемо планувати ще роботи, але треба завершити площу Ринок цього року, а вже наступного будемо планувати інші 

Поки що ми робимо пониження бордюрів на пішохідних переходах. Я вже сказала, що до кінця року плануємо загалом облаштувати 811 метрів квадратних, уже зроблено 122.

Також облаштовуємо освітлення пішохідних переходів. Це дуже важливо, бо я спілкувалася з поліцією, правоохоронці кажуть, що коли пішохідний перехід освітлений, це дає змогу втричі зменшити кількість аварійних ситуацій на пішохідних переходах. Людина часом іде в темній куртці чи розмовляє телефоном, водій неуважний, теж розмовляє телефоном - стається ДТП.

Але від 2015 по 2023 рік було облаштовано й освітлено 609 пішохідних переходів у Львові. Цього року ми освітлили 22 пішохідних переходи на загальну суму 1 млн 900 тис. грн. Далі цю роботу продовжуємо і будемо просити, аби нам додатково виділили гроші для такого освітлення. 

Це звичайне освітлення чи, можливо, світлофори з автономним живленням, які працюватимуть, навіть якщо не буде електроенергії?

Це звичайне освітлення. Потрібні додаткові кошти на відповідне обладнання, щоб пішохідні переходи підсвічували в той час, коли не буде світла. Поки що вони працюють тоді, коли є світло в міській мережі. 

Фото: Львівавтодор

У липні 2024 року на сайті міськради з'явилася інформація, що в центрі Львова облаштують інклюзивну вбиральню. На якому етапі роботи зараз?

Замовником робіт є Галицька райадміністрація. Зараз на локації під’єднані мережі водопостачання, водовідведення. Також підведені електричні мережі. Вбиральня буде облаштована за гроші меценатів, плануємо зробити це до 15 вересня. 

Зараз у Львові триває низка ремонтних робіт на зупинках, зокрема і трамвайних. Що вже зроблено та які ще зміни чекають на транспорт Львова? 

На проспекті Чорновола 39/41 облаштовуємо зупинку. Замовником робіт є Галицька адміністрація. Особливістю цієї зупинки є встановлення кассельських бордюрів. 

Вони дозволяють, щоб автобус чи тролейбус під’їхав дуже близько до самого бордюру і нижня його сходинка була на рівні бордюру. Щоб людині на кріслі колісному було легко заїхати в транспорт і виїхати з нього. 

Окрім того, ці бордюри мають виїмку, тому дуже важливо, щоб водій, коли під'їжджає, відчував це й мав можливість дуже щільно під’їхати близько до самої зупинки. На тій зупинці підіймається та облаштовується платформа. Висота бордюру - 21 сантиметр, платформу перемощують. Окрім того, на місці облаштовують тактильну плитку і з двох сторін зупинки (а вона має 45 метрів) облаштовують якісні тротуари, аби підходи до зупинки були зручними. 

Також на цій точці влаштуємо два павільйони, які встановлять за спонсорські кошти. Ця зупинка у Львові є першою, наступного року плануємо облаштовувати ще такі. Наразі на нарадах обговорюємо роботу, з тим, щоб у кожному районі була така зупинка з кассельськими бордюрами. 

Наголошу, що на цій зупинці зупиняється 20 автобусних маршрутів і тролейбусний. Це багато, тому ця зупинка має бути якісною і доступною для людей. Ми плануємо облаштувати її до кінця серпня.

Фото: зупинка на вул.Чорновола (Куліша)/ЛМР

Фото: зупинка на вул. Івасюка/ЛМР

Фото: зупинка на вул. Медової Печери, 45/ЛМР

Продовжуючи тему зупинок: на сьогодні 75% з них у Львові є або доступні, або частково доступні. Загалом зупинка має бути облаштована так: на місці має бути тактильна плитка, якісне покриття, наявний павільйон, висота бордюру має бути відповідна, залежно від того, чи зупиняється там тільки автобуси, тролейбуси чи трамвай. 

Від 20 до 25 сантиметрів має бути висота бордюру. Ми працюємо з райадміністраціями і облаштовуємо ще усе необхідне, аби зупинки, які є не зовсім доступні, були такими.

У 2024 році ми додатково облаштували 14 зупинок. Це проспект Чорновола 39/41 - вона в роботі. Крім того, площа Соборна, вулиця Шевченка, 113, вулиця Виговського, 5, вулиця Левандівська - Ливарна від Шевченка, вулиця Медової Печери, 45, Медової Печери, 67, Івасюка (м. Винники, це зупинка біля госпіталю), вулиця Хоткевича, вул. Зелена, вул.  Стрийська (Академія Сухопутних військ), вул. Героїв УПА, Ковча, Брюховицька, 189. Я виїжджала вибірково на зупинки - вони облаштовані якісно. 

Також ми встановили павільйони на 6 зупинках. До кінця року плануємо 6 зупинок зробити доступними. Усе це робимо коштами міста. 

У мене запитання від юної львівʼянки. Її звати Агнєшка, їй 15 років і вона незряча. Дівчина каже: "У нас є озвучені світлофори. Раніше, якщо деякі світлофори не озвучувались, то я писала на Гарячу лінію і це виправляли. Зараз це перестали виправляти, хоча надсилають звіт, начебто світлофор озвучений і питання вирішене". Чому так і що робити мешканцям, коли на Гарячій лінії не реагують на запити? До кого звертатися?

Такі речі є недопустимі, їх треба виправляти. Я за цим стежу також, роблю зауваження й виправляю. У нас було таке на проспекті Свободи - Беринди: щось сталося й не працювала озвучка, тобто відповідний звуковий сигнал. Виявили, що там була поломка й за два дні виправили ситуацію. Незрячі люди орієнтуються на сигнал світлофора, і якщо його нема у просторі, в потоці машин складно зорієнтуватися, куди йти. 

На сьогодні 510 врегульованих пішохідних переходів облаштовано 229 звуковими орієнтирами. Кількість звукових орієнтирів залежить від кількості світлофорних об’єктів, які облаштовані на перехрестях. Крім того, 281 ще планують обладнати, але не цього року.

Фото: Еспресо Захід

 

Якщо ми говоримо про кількість перехресть, звукових орієнтирів світлофорів може бути більше. На перехресті може бути 4 світлофори і, відповідно, більше їх обладнано звуковими орієнтирами. 

Коли ми відбираємо, які світлофори обладнувати звуковими орієнтирами, то обираємо найбільш небезпечні переходи, ті, де є найбільше машин. До слова, на початку року обладнали 196 світлофорних об’єктів, а зараз є 229, тобто кількість зростає. 

Але все-таки, куди можуть звернутися люди, окрім Гарячої лінії, якщо бачать, що озвучка світлофора не працює? 

Можна звертатись у Львівавтодор, це вул. Горбачевського, 10. Або в департамент мобільності Львівської міськради. Телефон є на сайті міської ради. Бо департамент мобільності координує роботу світлофорних об’єктів. Ну, й Гаряча лінія. 

Маю ще одне запитання від Агнєшки: чи плануєте відкривати в майбутньому центри або курси просторового орієнтування? Кількість людей та військових, які втрачають зір, збільшується. Чи будуть для них зустрічі або ж навчання від людей, які мають схожий досвід?

У нас проводять зустрічі для ветеранів, але цей напрям веде інший уповноважений. У нас є зустрічі, навчання, допомога у влаштуванні на роботу з ветеранами, людьми, які потребують допомоги.

Розкажіть про інші зміни та проєкти, які передбачаються і які втілюватимуть коштом міста? Чи будуть певні партнерські/донорські проєкти?

Однозначно, будемо продовжувати роботу з облаштування пандусів і підіймачів у житлових будинках та комунальних закладах. Ми хотіли б у кожному районі облаштувати зупинку з кассельськими бордюрами, вони добре зарекомендували себе за кордоном.

Також будемо працювати з освітленням пішохідних переходів - це важливо, бо зменшує ризики ДТП. Ми плануємо також працювати над дитячими майданчиками та рекреаційними зонами - вони мають бути доступними для дітей, які мають певні порушення. У зонах, де є модульні містечка, вони мають також бути доступними. 

У 2024 році отримали як гуманітарну допомогу 12 трамвайних вагонів і запчастин до них. Зараз їх переобладнують. Два вагони вже працюють.

Від 2024 по 2025 рік від Швейцарії плануємо отримати 11 низькопідлогових трамвайних вагонів. 

Принагідно скажу, що у Львові є 52% низькопідлогового транспорту. Це автобуси, трамваї та тролейбуси. Найбільше низькопідлогового транспорту є в АТП-1. Всього у них є 285 одиниць автобусів, і 231 з них низькопідлоговий. Із 84 тролейбусів 67 низькопідлогових. Також є 85 низькопідлогових трамваїв, але зараз до нас надійшло 12 звичайних трамваїв, будемо їх запускати. Ще 11 низькопідлогових трамваїв чекаємо зі Швеції протягом 2024-2025 року. 

З приватних - у нас є 231 автобус, 47 - низькопідлогові. Плануємо збільшувати кількість низькопідлогового транспорту . 

У 2024 році маємо намір завершити тендер на закупівлю близько 50 великогабаритних низькопідлогових автобусів. У 2025 році плануємо отримувати їх.