Нова небезпека для львів’ян під час атаки дронів: як вберегтися від куль ППО та касетних боєприпасів

Як саме виникають ці загрози, чому вони небезпечні навіть у спальних районах та як діяти, щоб убезпечитися – пояснюємо у статті "Еспресо.Захід".

Небезпека від куль мобільної ППО  

Під час повітряної тривоги по ворожих цілях у небі працюють мобільні вогневі групи ППО – військові можуть застосовувати великокаліберні кулемети чи зенітні гармати для ураження дронів або ракет. 

Кулі цієї зенітної зброї після пострілів нікуди не зникають: вони летять угору на висоту у кілька кілометрів, а потім під дією гравітації падають назад на землю. Швидкість падіння все ще достатня, щоб становити смертельну загрозу. Практика показує, що такі кулі пролітають кілометри і здатні пробити навіть скло – вони застрягають в асфальті, пробивають метал і можуть влучити просто у вікна житлових будинків. Іншими словами, навіть віддалені від цілі райони міста не застраховані від падіння кулі, випущеної по повітряній цілі. 

Реальні випадки вже підтверджують цю загрозу. У Львові після нічної атаки 5 жовтня містяни виявили у своїх оселях кульові отвори в шибках, залишені не вибуховою хвилею, а власне кулями великокаліберного кулемета ППО. На щастя, тоді обійшлося без жертв.  Для прикладу, на фото дірка від кулі на вулиці Залізничній.

З інших місць по Львову та області:

Люди також ділилися у соцмережах, як такі кулі "ковзали" по дахах їхніх будинків у момент роботи нашої ППО:

Але в місті Конотоп (Сумська область) трапився трагічний інцидент: під час відбиття атаки дронів наприкінці вересня 79-річний перехожий отримав поранення в живіт від випадкової кулі ППО просто в центрі міста. Попри зусилля лікарів, поранений невдовзі помер у лікарніrbc.ua. Міський голова Конотопа після цього закликав мешканців не перебувати на вулиці й не стояти біля вікон, коли працюють сили ППОrbc.ua. Це правило актуальне для всіх українських міст, у тому числі Львова.

Як вберегтися?

Небезпека від випадкової кулі чи уламка настільки ж реальна, як і від власне вибуху. Тому щоразу, коли чутно сирену повітряної тривоги, слід негайно пройти в укриття. Якщо такої можливості немає, дотримуйтеся принципу "двох стін" – знайдіть у будівлі місце, віддалене від зовнішніх стін, із двома капітальними стінами між вами та простором надворі. Це значно підвищує шанси, що стіна зупинить фрагменти, що летять, або кульові удари. Фахівці нагадують і про інші базові правила безпеки під час обстрілів: 

Тримайтеся подалі від вікон. Навіть якщо вибух станеться не у вашому будинку, осколки чи кулі можуть залетіти у вікна і травмувати або вбити. Не сидіть та не стійте біля вікон чи балконних дверей, коли лунає тривога.

Не виходьте на балкон чи на вулицю. Перебування просто неба або у незахищених конструкціях збільшує шанси ураження. Залишайтеся в укритті до відбою тривоги. 

Не знімайте на відео роботу ППО. Вигляд нічного неба та роботи наших захисників може бути вражаючим, але спроби знімати це на телефон наражають на небезпеку вас особисто і можуть видати позиції ППО ворогу.

Касетні боєприпаси: смертельні сюрпризи після атаки

Не менш серйозна загроза – касетні боєприпаси, які росіяни дедалі частіше застосовують у ракетних ударах по Україні. Йдеться про спеціальні бойові частини ракет або дронів, що на певній висоті розриваються і розсипають десятки менших вибухових елементів (так званих суббоєприпасів) на значній площі. На відміну від звичайної фугасної боєголовки, яка вибухає одноразово, касетна розкидає багато дрібніших бомб. Такі елементи можуть мати різну форму – металеві кульки або циліндри діаметром близько 10–15 см. Вони призначені для ураження живої сили та легкої техніки на відкритій місцевості, тому надзвичайно небезпечні для людей.

фото: Дрогобицька міська рада
Чому про касетні боєприпаси мають знати львів’яни? Раніше такі "міни з неба" були типовими для районів бойових дій. Але тепер, коли ворог оснащує крилаті ракети касетними бойовими частинами і застосовує їх проти мирних міст, небезпечні уламки можуть впасти будь-де. 

Зокрема, під час масованої атаки 5 жовтня на Львівщину частина російських ракет мала касетні заряди. У Львові на вул. Любінській після цієї атаки виявили касетний бойовий елемент від ракети Х-101 – фактично, одну з тих дрібних бомб, яка не спрацювала одразу. На щастя, її знайшли сапери, адже такий "подарунок" містив вибухову речовину і міг здетонувати будь-якої миті. 

Подібні небезпечні знахідки були і в інших районах: на перетині вулиць Сигнівка–Північна у Львові утворилася вирва від падіння безпілотника, поруч знайшли уламки, а між житловими будинками – елементи ракети. Касетні суббоєприпаси виявляли й за межами міста – після тієї ж атаки їх шукали навіть у селах поблизу Львова. Іншими словами, ризик наштовхнутися на вибухонебезпечний предмет після обстрілу тепер існує фактично по всій території України, і Львівщина не є винятком. 

Чому це небезпечно і що робити 

Головна проблема касетних бомб у тому, що частина з них не вибухає відразу. Причин може бути кілька: не спрацював запал, сповільнений детонатор або задуманий таймер. Деякі суббоєприпаси обладнані механізмом автоматичного підриву із часовим таймером, який може спрацювати через певний час після падіння. Інші можуть залишатися лежати нерозірваними роками, фактично перетворюючись на міні-міну, що здетонує при випадковому зрушенні чи спробі перенести. Таким чином, кожна така металева "кулька" чи циліндр, що впала з неба, залишається смертельно небезпечною допоки її не знешкодять сапери. 

"Якщо ми говоримо про розліт касетних елементів, то все залежить від висоти, на якій відбувся підрив бойової частини. Якщо ракета була збита і детонації не сталося, тоді ці кульки просто розлетілися разом з уламками й могли опинитися в будь-якій зоні. Визначити це наперед складно, – підкреслює військовий експерт Сергій Згурець. – Насправді ми не знаємо механізму самоліквідації в тих кульках: чи вони обладнані цим механізмом самоліквідації, чи не обладнані, через який час вони можуть самоліквідовуватись, чи взагалі залишатися у зведеному бойовому стані тривалий час і можуть вибухати, наприклад при переміщенні".

Основне правило у поводженні з підозрілими предметами вибухового походження залишається незмінним: не чіпайте їх і не наближайтеся. Якщо після обстрілу ви помітили на землі або навіть на даху/дереві невідомий предмет, схожий на фрагмент ракети, дрона або маленьку бомбицю – негайно повідомте рятувальників чи поліцію. Ні в якому разі не намагайтеся самостійно пересунути чи розглянути зблизька! За повідомленням обласної влади, у разі виявлення підозрілих предметів, схожих на уламки боєприпасів, треба негайно телефонувати 101 або 102. Дочекайтеся прибуття фахівців, які обстежать знахідку і знешкодять її у разі потреби. 

Попри всю небезпеку, важливо зберігати спокій та обережність. Інформованість – ваш головний союзник: розуміючи природу загроз, ви знатимете як правильно діяти. Дотримуйтесь правил безпеки, і це значно підвищить ваші шанси захиститися навіть від прихованих небезпек сучасних повітряних атак. Без паніки, але й без легковажності – тоді жодна куля чи бомба не застане вас зненацька.

Читайте також: Смерть у вигляді м’ячика: як працюють касетні боєприпаси з ракет Х-101, що знайшли на Львівщині