Смерть у вигляді м’ячика: як працюють касетні боєприпаси з ракет Х-101, що знайшли на Львівщині

Ці боєприпаси, які Росія активно й систематично використовує у війні з Україною, становлять серйозну загрозу для цивільного населення через свою невибіркову дію та великий радіус ураження. "Еспресо.Захід" розповість більше про те, що це за міни, чому вони небезпечні та як себе вберегти від них. 

Історія використання касетних боєприпасів у російсько-українській війні 

фото: правоохоронці

Використання касетних боєприпасів регулюється Конвенцією про касетні боєприпаси, прийнятою в 2008 році в Дубліні (набула чинності 1 серпня 2010 року). Ця міжнародна угода забороняє виробництво, використання, зберігання та передачу касетних боєприпасів через їхню невибіркову дію та високий ризик для цивільного населення. Конвенція також зобов’язує держави знищувати запаси таких боєприпасів і очищати забруднені території. Станом на 2025 рік до Конвенції приєдналися понад 120 країн. 

Однак ні Росія, ні Україна не підписували і не ратифікували цього договору. З іншого боку, використання касетних боєприпасів в населених пунктах може кваліфікуватися як порушення міжнародного гуманітарного права, зокрема Женевських конвенцій про захист цивільного населення під час війни, через невибіркову дію та шкоду цивільним. 

"Ця зброя фактично підпадає під воєнний злочин і використовувати такі боєприпаси проти цивільного населення не можна. Знаємо, що і в нашій війні та в інших війнах міжнародне право не працює", - сказав військовий експерт Михайло Жирохов в ефірі "FM. Галичина".

Тож РФ почала застосовувати касетні боєприпаси в Україні ще на ранніх етапах війни на Донбасі у 2014 році. Тобто ще до повномасштабної війни фіксували використання росіянами касетних снарядів, зокрема реактивних систем залпового вогню "Смерч" і "Ураган" у Донецькій та Луганській областях, що призвело до загибелі десятків цивільних (в тому числі і дітей). А від 22 лютого 2022 року масштаби цієї проблеми лише у рази зросли. 

За даними Міністерства закордонних справ України, станом на кінець червня 2025 року зафіксовано щонайменше 5974 випадки застосування Росією таких боєприпасів у більшості областях України, зокрема проти цивільних об’єктів. 

"Серед численних задокументованих випадків особливою жорстокістю вирізняються вбивство 22 і поранення 31 людини в Чернігові 17 березня 2022 року внаслідок обстрілу з РСЗВ "Ураган"; удар по Краматорську 8 квітня 2022 року касетною ракетою "Точка-У" по залізничному вокзалу під час евакуації цивільних людей, внаслідок якого загинули 54, поранені 135 осіб; обстріл Києва 17 червня 2025 року ракетою Х-69, після якого було виявлено 29 предметів, схожих на касетні боєприпаси", - кажуть у МЗС.

З червня 2024 року росіяни почали застосовувати стратегічні крилаті ракети Х-101 із касетною бойовою частиною, які здатні долетіти до будь-якої точки країни. Тобто під час масових повітряних тривог, коли росіяни застосовують стратегічну авіацію, завжди є шанс, що у ворожих ракетах можуть бути саме касетні боєприпаси (зазвичай з суббоєприпасами індексом 136в3). Власне, що у Дрогобичі на Львівщині уламки Х-101 із касетними боєприпасами були виявлені після такої атаки 30 червня 2025 року.

"На місці влучання виявлено небезпечні касетні бойові припаси, які є небезпечними для життя. Радіус ураження таких боєприпасів становить до 30 метрів. Наразі місце контрольоване відповідними службами та обстежується вибухотехніками. Територія промаркована табличками "Небезпечно міни", - написали у Дрогобицькій міськраді. 

Цікаво те, що за даними СБУ, це вже як мінімум втретє правоохоронці фіксують з 2024 року факти використання ворогом ракет Х-101 із касетною бойовою частиною під час масованих ударів по території Львівщини. 

Що таке касетні боєприпаси та які вони бувають

фото: Дрогобицька міська рада

Касетні боєприпаси – це вибухові пристрої, що містять менші суббоєприпаси, які розкидаються в радіусі до пів кілометра після вибуху контейнера в повітрі або при ударі об ціль. Часто багато з них не детонує одразу, лишаючись небезпечними роками. 

Касетні боєприпаси містять суббоєприпаси, які можуть бути різного типу: осколково-фугасні, протитанкові, запалювальні або комбіновані. Наприклад, суббоєприпаси M74 – це невеликі кулі діаметром близько 10 см, сріблястого кольору, що містять вибухівку та уламки. Вони розкидаються на значній площі (до 100–400 м залежно від типу) і можуть спрацьовувати при контакті або із затримкою. Інші суббоєприпаси, такі як 9Н210 і 9Н235, використовуються в системах "Смерч" і "Ураган" і мають аналогічний принцип дії. Деякі суббоєприпаси оснащені стабілізуючими стрічками або парашутами для точнішого падіння.

Загалом касетні боєприпаси спрацьовують у два етапи: спочатку ракета або снаряд вибухає в повітрі, відкриваючи контейнер, який розкидає суббоєприпаси. Кожен суббоєприпас детонує окремо, створюючи уламки, що вражають цілі в радіусі від кількох метрів до десятків метрів. Наприклад, касетна бойова частина Х-101 може накрити площу до 400 кв. м, а суббоєприпаси, такі як M74, мають радіус ураження 10–15 м кожен. 

Касетні боєприпаси в ракетах Х-101:

фото: правоохоронці

Стратегічна крилата ракета Х-101 класу "повітря-земля", розроблена у 1995–2013 роках. Вона використовує технології зниження радіолокаційної помітності та комбіновану систему наведення. У 2024 році Росія модернізувала Х-101, додавши другу бойову частину, зокрема касетну, що збільшує радіус ураження уламками. Касетна бойова частина Х-101 містить десятки суббоєприпасів, які розкидаються на площі до сотень квадратних метрів. Наприклад, у серпні 2024 року в Києві було виявлено 60 суббоєприпасів після збиття такої ракети. Радіус дії ракети становить до 5500 км, а бойова частина становить до 800 кг (якщо модифікована).

Касетні боєприпаси в ракетах Х-59 та Х-59МК2:

Х-59 – дозвукова крилата ракета класу "повітря-поверхня", яка раніше була єдиною серед російських дозвукових ракет із касетною бойовою частиною. Х-59МК2 – модернізована версія з квадратним корпусом, призначена для внутрішнього розміщення у відсіках літаків. Її касетна бойова частина може містити суббоєприпаси, які розкидаються на площі до 100 кв. м. Однак радіус дії ракети Х-59МК2 є невеликим і становить до 290 км, а вага бойової частини – близько 300 кг.

Касетні боєприпаси в ракетах Х-69: 

Х-69 – високоточна малопомітна крилата ракета, модифікація Х-59, розроблена для ураження стаціонарних наземних цілей. Її вперше представили у 2022 році, а в Україні зафіксували використання в лютому 2024 року. Х-69 із касетною бойовою частиною була збита в Україні в жовтні 2024 року. Вага ракети – до 800 кг, бойової частини – близько 300 кг, дальність – до 400 км. Вона здатна літати на висоті 20 метрів, що ускладнює її виявлення.

Поради для цивільних щодо поводження з касетними боєприпасами

фото: Дрогобицька міська рада

Касетні суббоєприпаси становлять серйозну загрозу, оскільки можуть залишатися на землі, у деревах чи будівлях після ракетного удару або збиття ракети. Розповімо кілька порад для цивільних, щоб мінімізувати ризик:

• Не торкайтеся підозрілих об’єктів. Касетні суббоєприпаси можуть виглядати як невеликі сріблясті кулі, циліндри або предмети з яскравими стрічками чи парашутами. Вони можуть бути частково закопаними в землю, застряглими в деревах або будівлях. Ніколи не піднімайте і не намагайтеся перемістити такі об’єкти, оскільки вони можуть детонувати.
• Як зрозуміти, чи суббоєприпас вибухне. Якщо на ньому немає слідів гару чи обпалення біля спеціального теплового датчика, то він не зведений. Тобто, якщо він чистий, тоді тимчасово безпечний і не здетонує сам по собі. Але це не значить, що його можна чіпати! Навіть не зведений боєприпас може стати небезпечним, якщо його струсити, зігріти або змістити.
• Уникайте зон ракетних ударів. Після повідомлень про ракетний обстріл уникайте відвідування місць падіння уламків, доки їх не перевірять і не знешкодять фахівці ДСНС. Суббоєприпаси можуть бути розкидані на великій площі, навіть далеко від епіцентру вибуху.
• Повідомляйте про знахідки. Якщо ви виявили підозрілий предмет, негайно повідомте ДСНС за номером 101 або поліцію за номером 102. Позначте місце, де ви знайшли об’єкт, і попередьте інших, щоб вони не наближалися.
• Говоріть з дітьми про це. Касетні суббоєприпаси можуть привертати увагу дітей через свій вигляд (наприклад, яскраві стрічки чи блискучий корпус). Поясніть дітям, що такі предмети небезпечні, і забороніть їх чіпати, натомість вони мають одразу повідомити батьків про знахідку. 
• Дотримуйтесь сигналів повітряної тривоги. Касетні боєприпаси часто використовуються в комбінованих атаках. Своєчасне реагування на повітряну тривогу може врятувати життя, зменшивши ризик потрапити під ураження.
• Слідкуйте за офіційними повідомленнями. Інформація від ДСНС, ЗСУ чи місцевої влади допоможе вам бути в курсі щодо зон, де можуть бути касетні боєприпаси, та дій у разі їх виявлення.

фото: правоохоронці

Тож касетні боєприпаси, зокрема ті, що використовуються в крилатих ракетах Х-101, Х-59МК2 та Х-69, є одним із найнебезпечніших видів зброї, яку Росія застосовує проти України. Їхня невибіркова дія та здатність залишати активні суббоєприпаси після ударів роблять їх загрозою не лише для військових, а й для цивільних. Тому українцям важливо звертати увагу на це і розуміти ризики. Пильність і обережність можуть справді врятувати життя. 

Читайте також: Протипіхотні міни повертаються: чому Україна та сусіди РФ скасовують Оттавську конвенцію. Пояснюємо