Невідомо коли і як здетонують касетні частини збитої сьогодні над Львовом ракети Х-101, – військовий експерт Згурець

Про це у коментарі "Еспресо.Захід" розповів військовий експерт, директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець.

Як пояснює експерт, російські крилаті ракети Х-101 за час свого використання вже пройшли кілька модернізацій. Зокрема, було створено нові бойові частини, які збільшили масу заряду до 450 кілограмів. І виконання цих частин може бути різним. 

"Якщо раніше ми вже фіксували удари по летовищах із застосуванням касетної бойової частини, то тепер бачимо їх використання і проти цивільних міст, зокрема у Львові. Касетна частина відрізняється від фугасної тим, що замість суцільного заряду містить десятки суббоєприпасів – металевих кульок діаметром близько 15 сантиметрів. Вони розкидаються на значну площу й призначені передусім для знищення літаків на злітних смугах. Але зараз вони використовуються і для того, аби влучати в об'єкти, розташовані в цивільних містах, зокрема у Львові", – відзначає Сергій Згурець.

Основна небезпека касетних боєприпасів для міста

Головною небезпекою власне є ті суббоєприпаси, які у будь-якому випадку розлітаються територією, проте можуть мати різну траєкторію – залежно від того була ракета збита, чи ж навпаки влучила у ціль.

"Якщо ми говоримо про розліт касетних елементів, то все залежить від висоти, на якій відбувся підрив бойової частини. Якщо ракета була збита і детонації не сталося, тоді ці кульки просто розлетілися разом з уламками й могли опинитися в будь-якій зоні. Визначити це наперед складно, – підкреслює військовий експерт. – Насправді ми не знаємо механізму самоліквідації в тих кульках: чи вони обладнані цим механізмом самоліквідації, чи не обладнані, через який час вони можуть самоліквідовуватись, чи взагалі залишатися у зведеному бойовому стані тривалий час і можуть вибухати, наприклад при переміщенні".

фото: Дрогобицька міська рада

Він додає, що кожен такий елемент має власний механізм детонації: підривач може бути розрахований на вибух у повітрі, після удару об землю чи навіть через певний час самостійно. Тому нині піротехніки працюють на місцях – збирають уламки, вивозять або підривають їх. І саме різні конструкції цих підривачів створюють найбільші виклики для наших фахівців.

"У будь-якому разі це не є новиною. Проте ми бачимо тенденцію: замість звичайних фугасних бойових частин Росія все частіше застосовує касетні спорядження, які розкидають вибухові кулькоподібні елементи. Це суттєво підвищує небезпеку", – зауважує Сергій Згурець.

Разом із тим правила поведінки залишаються тими ж, що й у випадку будь-яких інших вибухонебезпечних предметів: не чіпати самостійно, тим паче у жодному разі не переносити нікуди, а також попередити відповідні служби.

"Якщо ти не знаєш, що це за предмет, він нагадує вибуховий пристрій, незалежно яка там структури і можливості, то необхідно попередити наші структури, зокрема поліцію, яка оперативно скерує в цю ділянку якраз саперів. І я думаю, що це єдиний спосіб найбільш раціонального поводження. Не брати в руки, не переносити, тобто це загальні правила, які вже неодноразово оголошувались нашим громадянам", – наголошує він.

Як уберегтися під час обстрілів: куди найкраще ховатись у випадку атак із застосуванням касетних боєприпасів

Якщо немає змоги спуститися в укриття, то правило двох стін також може стати порятунком. Адже йдеться про розкидані елементи із меншою потужністю, на відміну від випадку влучання великої бойової частини.

"Дві стіни справді рятують, тому що потужність окремого вибухового елемента з касетної бойової частини значно менша, ніж у всієї бойової частини ракети вагою 450 кг. Якщо такий великий боєприпас влучає в будинок – наслідки набагато серйозніші. А окремий сферичний елемент має менший ефект, тож заходи безпеки у форматі "двох стін" працюють", –вважає експерт.

Сергій Згурець також відзначає, що навряд чи їх застосування у Львові стане дуже масовим явищем, адже крилата ракета коштує набагато дорожче ніж "шахед", тому саме використання дронів більше підходить до тактики терору росіян. Натомість використання крилатих ракет орієнтоване на удари по пріоритетних для ворога об'єктах, тобто промислових, військових чи навіть наукових, якщо вони пов'язані із військовою справою.

"Якщо говорити про удари по Львову, зокрема по вулиці Олени Степанівни, то ми бачимо вже кілька повторних прильотів саме туди. Хоча там військових об’єктів – ані озброєним, ані неозброєним оком – непомітно. Це може свідчити про те, що росіяни мають якісь підозри щодо промислових потужностей у цьому районі й намагаються влучити в об’єкти, які вони вважають промисловими чи військовими, спираючись на власні оцінки цілей. Для цього й обирають бойову частину – фугасну чи касетну, як цього разу. У будь-якому разі це виглядає так, що ворог або має невірні орієнтири, або не отримує підтвердження влучань. Адже повторюваність атак саме по цій лінії викликає чимало запитань", – підсумовує він.

Атака по Львову 21 серпня

фото: Андріана Стахів

Зранку четверга, 21 серпня, російська армія атакувала Львів ракетами та "шахедами". Одна людина загинула, троє постраждали. Вибуховою хвилею пошкоджено будинки, один із ударів росіяни спрямували по вулиці Олени Степанівни, яку атакували місяць тому. 

Також, за словами Садового, є інформація про загоряння в інших місцях, деталей про це поки що не повідомляють. У місті готують комісію з надзвичайних ситуацій.

Заступник міського голови Львова Андрій Москаленко розповів в етері Еспресо, що постраждали 26 будинків у Залізничному районі Львова. Руйнувань зазнав дитячий садочок.

Служба безпеки України у Львівській області кваліфікувала черговий масований російський обстріл цивільної інфраструктури міста, як воєнний злочин. Зокрема, слідчі спецслужби відкрили кримінальне провадження за ст. 438 Кримінального кодексу України (воєнні злочини, поєднані з умисним вбивством). 

Саме 21 серпня росіяни вперше вдарили по Львову крилатими ракетами із касетною бойовою частиною: сили ППО збили три такі ракети.