Чого львівським школам чекати під час блекаутів та в якому форматі можуть вчитися діти, - депутат Сомик

З Наталією Сомик спілкувалася журналістка "Еспресо.Захід".

Пані Наталю, розкажіть про досвід зими 2022-2023 року, коли у Львові було багато відключень світла. Як школи виходили зі ситуації тоді та з чим виникало найбільше проблем. Що врахували під час підготовки до зими 2024?

У той час, якщо відключення були, все одно не було такого, щоб цілий день не було світла. Школи працювали в будь-якому випадку, але у зв'язку з воєнним станом в різних форматах.

Навчальні заклади працювали за рішенням адміністрації відповідно до тих умов, які були. Наприклад, чи добре облаштовані укриття, або які в будівлі були технічні можливості. Залежно до цього заклади працювали або очно, або в змішаному форматі.

В когось міг бути розклад уроків, за яким класи ходили у школу по паралелях. Або ж по днях дистанційно та очно. Вже більш змінна форма роботи була пов'язана не тільки з відключенням світла, скільки з повітряними тривогами і необхідністю дітей зводити в укриття.

В кожній школі немає єдиної системи. Усі виходили зі ситуації залежно від своїх умов. Щодо відключення світла зараз, то усі заклади забезпечили генераторами.

Вони є різної потужності. Є такі, що можуть заживити всю школу. Є такі, які можуть заживити лише якусь частину шкільної інфраструктури. Дуже залежить від того, наскільки школа готувалася і скільки коштів було на неї було виділено.

Наскільки львівські школи готові до опалювального сезону і блекаутів сьогодні?

Усі мають буржуйки із запасом дров, акумуляторні станції для можливості підзаряджатися. Генератори також заживляють інтернет, якісь аварійні вимкнення.

Якщо школи, які не мають своїх власних котелень, залежать від центрального опалення, тоді, швидше за все, не дай Боже, їм прийдеться переходити на дистанційне.

У школах, які мають автономні котельні, якщо потужності автономного джерела їм буде достатньо, вони будуть функціонувати і опалюватися. Але, знову ж таки, це в різних школах абсолютно по-різному.

Також у нас в школах передбачені пункти незламності, тут є запас їжі, чай, кава, печиво і вода. Але це вже більше стосується населення загалом і серйозних форс-мажорних обставин, коли б мав запрацювати цей пункт незламності. Наразі його не було потреби запускати. 

До речі, говорячи про пункти обігріву у школах. Розумію, що вони передбачені саме для таких форс-мажорних ситуацій, коли у місті вже довгий час не буде електроенергії, і людям треба буде обігрітись. Але наскільки це логічно, що у школі зосередять дорослих людей, мешканців міста, а діти будуть залишатися вдома самі? 

Я думаю, якщо діти будуть вдома і в них не буде електрики, то в такому разі навчання буде призупинене. Може, будуть вимушені канікули. Ми такого варіанту, в принципі, не розглядаємо, але напевно це був би вимушений крок.

Наприклад, наш навчальний заклад має площу 9 тисяч квадратних метрів, відповідно має бути централізована подача тепла з котельні… Всі організації критичної інфраструктури мають теж закуплені генератори. Є якісь альтернативні джерела енергії, такі як дрова.

Якщо котельні не будуть працювати, то тоді включається така єдина можливість для обігріву населення, як ці пункти. Дуже сподіваємося, що таких критичних моментів ми не будемо мати.

Враховуючи можливий блекаут взимку, раніше МОН надало школам різні рекомендації. Наприклад, радить зміщувати розклад уроків, щоб підлаштуватися під світловий день. Тобто, якщо не буде електроенергії, заняття починатимуться пізніше.Також серед можливих варіантів - повернення до змішаного навчання. Як директорка школи, який розклад подій під час вимкнень світла ви вважаєте найкращим для дітей?

Якщо говорити про мій навчальний заклад, то в мене є потужний генератор, і я цим генератором можу заживити всю школу на 32 кВт. Тобто маю можливість заживити всю школу, інтернет і комп'ютери.

Для інших шкіл, які мають більш обмежені можливості, думаю, що непоганим варіантом для дітей буде зміщення навчання на світловий день. Але чи це буде зручно для батьків дітей, які є в молодшій школі… все ж немає ідеального варіанту, який би задовольнив усіх.

Зміщене навчання, умовно дистанційно-очне, для батьків це не варіант. Про дистанційне навчання я б висловлювалась би більше з негативного погляду, ніж з позитивного.

Дуже багато вкладається фізичного ресурсу вчителів під час дистанційного навчання. Але не всі діти підключаються до Зуму. Або ж не включають камер чи просто обманюють.

Батьки на роботі не можуть проконтролювати цього повною мірою. Змішане навчання може бути виходом у період якихось воєнних загроз, як повітряна тривога і, так далі.

У львівській школі №96 формують базу відеоуроків. Їх почали записувати ще в період ковіду й далі доповнюють новими записами. Також учителі-предметники розробили логічно-опорні схеми з різних тем, які зможуть або роздрукувати й роздати учням, або надіслати у месенджери. На вашу думку, наскільки це ефективний формат і чи буде таке навчання дієвим і продуктивним для учнів?

Це є формат самоосвіти. Для мене це не формат дистанційного навчання. Зараз діти мають можливість знайти будь-які матеріали в інтернеті, знайти відеоурок, вчитися самостійно і без супроводу вчителя.

Зрештою, ця форма теж має право на життя, але я не впевнена в його ефективності. Все-таки ніщо не може замінити очного навчання, жоден формат.

Окремі школи мають генератори, які мають забезпечити освітлення класів, але чи вистачить їх, наприклад, для приготування їжі. Чи відомо вам про те, як забезпечуватимуть дітей їжею в таких випадках?

Усіх підрядників зобов’язали мати альтернативне джерело готування їжі. Це або газ, або генератори. Так відбувається у всьому місті. Я думаю, що більшість приватних підприємств теж зацікавлені у тому, щоб не порушувати умови угод, щоб вони могли працювати.

Школа не може забезпечити і себе, і їдальню. Тому що їдальня у великій школі часом споживає електроенергії за день більше, ніж ціла школа.

Якщо говорити про нас - ми маємо можливість відновити постачання газу. І є генератори, якими можна заживити невеличку кількість електроприладів.