У критичних ситуаціях школи мають бути готові швидко змінювати форму навчання, – Олег Паска

"Еспресо.Захід" поспілкувався з очільником департаменту освіти Львівської ОВА Олегом Паскою і розпитав усі нюанси і виклики, які чекають у непростому навчальному році під час війни освітян, школярів і батьків: чи будуть у школярів підручники, в якому стані укриття і скільки переселенців досі мешкають у закладах освіти області. 

"Навчання на Львівщині розпочнеться в будь-якому випадку"

Суспільство поділилось на два умовні табори. Хтось хоче, щоб відновилось очне навчання, інші – не планують пускати свою дитину до школи "під обстріли", навіть попри те, що Львівщина є умовно безпечним регіоном. Попередньо анонсовано, що школи відчинять свої двері для всіх школярів.

Офлайн навчання з вересня… Наскільки укриття в школах області готові до очного навчання? У скількох є найпростіші укриття, а у скількох зовсім немає, і який стан цих укриттів?

Міністерство освіти і науки ставить перед нами завдання розпочати з 1 вересня очне навчання. Для всіх нас найважливішою є безпека кожної дитини. Створені комісії, які діють і перевіряють наявність і стан укриттів, чи вони відповідають вимогам. На сьогодні комісія обстежила 702 заклади освіти із 2 тисяч. Це і школи, і садочки, і заклади професійно-технічної освіти. Якщо брати загальну кількість, то приблизно 36% мають укриття й належні умови в них. 

За тією інформацією, яку ми мали попередньо, ще до обстеження, близько 43% закладів обладнано укриттями – від протирадіаційних укриттів (які також є) до найпростіших (це різноманітні підвальні приміщення). Або ж приміщення поруч. Зауважу, якщо школи не мають свого укриття, то ми рекомендуємо укладати угоди з приміщеннями поряд, які мають такі сховища. Відповідальність за належний стан укриттів несе власник. Тобто якщо це школа в громаді, то це місцева рада. Якщо приватний заклад, то відповідальність за стан укриття – на засновнику.

Чиїм коштом приводять до ладу укриття? Громад? Батьків?

Кошти виділяють громади. Настільки, наскільки можуть, у кого є кошти. Частина громад робили це ще до війни, більше почали обладнувати, коли вже почалася повномасштабна війна. Але більшість громад намагаються забезпечити найпростіші укриття. Паралельно ми також готуємося до дистанційного навчання. Адже вважаємо, що громада, педагогічна рада закладу повинні мати можливість вибору форми навчання залежно від безпекової ситуації. 

Тобто це буде на розгляд кожної школи окремо?

Хочу пояснити, що, відповідно до закону про загальну середню освіту, коли говоримо про школи, то форму навчання вибирає педагогічна рада. Але вона має робити це на підставі висновків комісії, яка моніторить і дає висновки щодо безпечності цього укриття. І, звісно, на основі спілкування з батьками. Для прикладу, якщо школа хоче перейти на дистанційку, то для цього потрібно, щоб учителі володіли технологіями дистанційного навчання.

Читайте також: Очне навчання необхідне, щоб повернути батьків із дітьми з-за кордону, – Юлія Гвоздович

Розкажіть докладніше про дистанційну чи змішану форму навчання. Що робити, якщо, скажімо, в класі половина батьків захоче змішане навчання, а інша половина – виключно онлайн. Як це технічно виглядатиме?

Батьки мають право звернутися з заявою до дирекції школи щодо форми навчання. Технічно, звичайно, це зробити буде непросто в тому плані, що вчителю буде важко очно викладати предмет і водночас працювати онлайн. Окрім того, ніхто вчителю за це додатково не платитиме. Але найбільша проблема полягає в технічному забезпеченні. 

У нас є школи, які спеціально працюють для дистанційного навчання. Там можна завжди доєднатись до онлайн-уроків (маю на увазі всеукраїнські платформи). Або ж, якщо одна зі шкіл буде частково організовувати навчання навпіл. От спілкувався з директором, у школі якого будуть організовувати навчання для тих дітей, які за кордоном. Тут треба добре подумати завучам, як так організувати розклад уроків, щоб учитель міг очно навчати в одному класі, а інших дітей, згодом, дистанційно. Ці всі процеси будуть вирішувати внутрішньо. Ми з вами не зможемо скласти розклад тієї чи іншої школи. Бо якщо це учні одного класу, це зробити простіше, якщо різних – звичайно, складніше. Можна також об'єднувати ці речі в межах громади. От, для прикладу, є школа, яка не може навчатись офлайн, бо не має сховища. Тоді вчителі цієї школи можуть проводити заняття для учнів інших шкіл громади, щоб не втратити їх. Завдання відділів освіти, директорів і завучів – організувати процес так, щоб усі діти мали змогу навчатися, в тому числі й ті, які перебувають за кордоном. 

Читайте також: "Під бомбами дітей до школи не поведемо": Євген Бойко розповів про стан укриттів у львівських школах

Стосовно гірських районів – як там забезпечені інтернетом, ноутбуками?

У Львівській області ситуація відрізняється від інших областей на краще. Бо коли ще почався ковід, ми відразу почали навчати педагогів працювати на нових платформах. 

Ми іноді перебільшуємо кількість учнів, які не мають доступу до інтернету. Крім того, всі школи на Львівщині мають інтернет. Удома мають не всі, але тих, хто не має, дуже низький відсоток. Зараз діти мають і смартфони, і планшети, можна користуватися всіма зручними гаджетами. Якщо і є якась ситуація з інтернетом, учителі дають раду по-іншому: контактують напряму з окремими учнями. Але наголошу, їх небагато.

До слова, дітей із числа внутрішньо переміщених осіб, які приїхали на Львівщину, підключали до дистанційного навчання також. І їхні батьки були дуже здивовані, що в нас такий рівень дистанційного навчання. Хоча я не задоволений, бо вважаю, що він має бути ще вищим. Програма – зробити ідеальне дистанційне навчання. 

Чи розглядаєте варіант, коли взимку ворог спеціально руйнуватиме інфраструктурні об'єкти і можуть бути перебої з газом чи електрикою? Готуєте якісь додаткові заходи на такий випадок?

Для того й акцентуємо увагу на дистанційному навчанні, щоб школи могли швидко перелаштуватися з однієї форми навчання на іншу, щоб були мінімальні втрати для знань учнів. Ми не думали, що буде війна, але через ковід до цього підлаштувалися. 

Є на території Львівщини не укриття, а власне бомбосховища?

Звичайно, що є. 136 протирадіаційних укриттів – це багато на 1130 шкіл, які зараз функціонують. Був в одній зі шкіл громади на Львівщині, бачив укриття – воно розраховане на 600 осіб, 5 метрів під землею, з вентиляцією і туалетами. Тобто все для прийнятного перебування. 

Як щодо медичних працівників у школах? Якщо, не дай Боже, щось прилетить, як один учитель на клас і одна медсестра дадуть раду з усіма? 

Для того є швидка допомога, яку треба в такому разі викликати. Сподіваюся, що таких моментів не буде. Адже якщо безпекова ситуація буде такою, що буде загроза, то, швидше за все, буде дистанційна форма навчання, або змішана. 

Стосовно внутрішньо переміщених осіб. Чи маєте інформацію, скільки їх на території Львівщини залишається в закладах освіти?

У середніх школах перебуває 5400 людей. Місяць тому спілкувалися з керівниками відділів освіти і було поставлено завдання – шукати закриті школи, які не функціонують, бібліотеки, народні доми, старі будинки, в яких ніхто не проживає по селах, і намагатись облаштовувати їх, аби можна було переселити людей.

Наскільки успішно йде цей процес?

Він іде. Окремі громади більше над цим працюють і їм вдається це робити. До прикладу, Городоцька громада взяла стару школу, яка закрита. Облаштувала душові кабіни, створила належні умови своїм коштом і переселила людей зі шкіл, де вони перебували, у цю будівлю. По-різному виходять громади з ситуації. Що ближче до Львова, то, звичайно, складніше, і ми це розуміємо. 

Читайте також: Не впевнена, чи підвальні приміщення підходять під укриття, – ексзаступниця мера Львова з гуманітарних питань Галина Слічна

А як щодо підручників? Не так давно була інформація, що для 5 класу їх, можливо, не буде. Львівщини також це стосується?

Це всіх стосується. Є пропозиція, щоб автори проявили свою громадянську свідомість і надали доступ до підручників у електронному форматі. Аби діти навчалися з електронних книг. Це ми таке бачення маємо. Держава не має зараз коштів на друк книжок, у нас війна. У такий скрутний час МОН не може знайти коштів. З того, що мені відомо, міністерство зверталося до різних фондів, і один з них спершу навіть хотів друкувати, але коли побачив, яка це сума – відмовився.

Це йдеться про підручники лише для 5-х класів?

Зараз важливі 5-ті класи, адже це класи, які навчаються за програмою "Нова українська школа". 

На вашу особисту думку, навчання на Львівщині розпочнеться офлайн? 

На моє переконання, навчання на Львівщині розпочнеться у будь-якому випадку. І воно буде якісним.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал