"Що більше люди розумітимуть сутність армії, то більше будуть у ній зацікавленні": інтерв'ю з Аркушем, начальником рекрутингу 47-ї бригади

"Еспресо.Захід" поспілкувався з чоловіком про ефективність рекрутингу під час мобілізації, комунікацію між армією та цивільними людьми, а також про мотивацію.

"Відкриття рекрутингових центрів не те щоб панацея, це лише один з наших інструментів комунікації"

Рекрутинг набирає нових обертів, люди стають більш вмотивованими. А як цей процес відбувається у вашій бригаді?

Дуже важлива комунікація між державою і цивільними, для того аби правильно подати, що таке армія, які у нас потреби та можливості. У нашому випадку рекрутинг виглядає так, що першочергово шукаємо свою цільову авдиторію. Шукаємо людину, яка підпадає під наші критерії, оцінюємо її вимоги щодо нас, її бажання. Погодивши такі речі з командиром підрозділу, у який хоче кандидат попасти, забезпечуємо супровід кандидата до ТЦК, ВЛК, навчальний центр й т.д. З навчального центру особисто забираємо людину до себе. 

А як щодо морально-психологічного забезпечення?

Люди не мають мотивації тоді, коли не розуміють куди вони йдуть і що робитимуть. Важливо донести, що їхнє життя належить їм. Наше завдання їх навчити, забезпечити необхідним всім, зокрема здоровою комунікацією в колективі та з керівництвом. 

Які у вас є запити зараз?

Відверто, наш пріоритет – це піхота. Бо ми механізована бригада й першочергово нашим завданням планувалися штурми. Але треба розуміти, що у нас дуже великий організм, як маленька країна всередині нашої держави. На кожного штурмовика треба як мінімум 6 людей, які забезпечують його життєдіяльність – це і юристи, і фінансисти, і кухарі, і кулеметник, гранатометник, оператор FPV (днями наша рота БПЛА виросла до батальйону). В тому числі це артилерія, ПТРК, ремонтно-відновлювальні роботи. Ми потребуємо спеціалістів по кожному пункту. 

Ви плануєте відкривати рекрутингові центри, зокрема у Львові та Києва. Але чи є на цей час можливість потрапити до вас через рекрутинговий центр української армії?

Так, звісно. Взагалі є багато шляхів. Щодо центрів від Міноборони, то вони дуже позитивно ставляться до того, щоб ми могли привести до них свого представника, який проводитиме співбесіди з людьми. Ми також практикуємо підхід неформальних зустрічей, аби людині було максимально комфортно. До прикладу, моє відрядження до Львова. Тут я з людьми гуляв містом чи ми відвідували кав’ярні місцеві. Це трохи розряджає психологічно, але при цьому людина отримає грамотну консультацію від військовослужбовця з бойовим досвідом. Відкриття рекрутингових центрів не те щоб панацея, це лише один з наших інструментів комунікації. 

Чи є ажіотаж на певні посади?

Насправді як і в цивільному житті, є критерії по яких кандидат мусить пройти співбесіду на певну посаду. Всі хочуть йти на БПЛА, бо це щось нове та ефективне. Це класно, приходьте та зголошуйтесь. Але треба мати якийсь досвід, підучитися, бо у нас, до прикладу, є дуже потужні механізми. Коли немає вільних місць, то ми пропонуємо щось альтернативне, але дотичне до того, куди хотіла потрапити людина. Або ж тримаємо людину на паузі, якщо вона готова почекати один-два місяці, бо вакансії "рухаються" – хтось переводиться, до прикладу. 

Командування виділяє пріоритетні бригади та кількість необхідних спеціалістів

Рекрутинг викликає довіру в суспільства, бо так людина точно може попасти туди, куди хотіла. Однак зараз така ситуація, що кандидат попаде у конкретну бригаду на потрібну посаду лише, якщо вона стовідсотково попадає у список рекомендацій…

Віднедавна таке дійсно трапляється і я вважаю, що це правильно, бо є пріоритет того, як ми мусимо тримати нашу лінію фронту. Тому командування виділяє пріоритетні бригади і кількість необхідних спеціалістів.  В першу чергу, мова йде про бойові бригади. Це не означає, що якщо підписалися йти на війну, то завтра ви вже штурмовик. Але треба розуміти, що не вийде говорити "я йду помагати країні" і сісти десь кухарем в тилу. Ми рухаємося до того, щоб забезпечувати бойові посади, але рекрутинг гарантує, що ви точно попадете туди, куди мали намір потрапити. Вас ніхто по дорозі не вкраде, і цей хаос давно нейтралізований. 

Але за історіями людей бачимо, що все ж це не завжди працює

Дивіться, є директива від Генштабу від 22 лютого, яка зобов'язує ТЦК і навчальні центри відправляти людину, яка відібрана рекрутингом, саме у ту частину й на ту посаду, за якою вона звернулася. При умові, що ця частина є в пріоритеті. У нас були випадки, коли людина пішла не за планом, не туди, куди мала потрапити. Ми тоді зв’язуємося з Генштабом і нам помагають повернути бійця на своє місце. 

Чи можливо потрапити у конкретну бригаду після того, як людина отримала повістку?

Так. Треба розуміти, що зараз влада цим процесам більше сприяє. При адекватній комунікації з представниками ТЦК, вони навіть будуть сприяти вам. У них там всередині є свої рекрутингові центри. Я особисто спілкувався з їхніми представниками й можу сказати, що це працює. 

Фото: з архіву Аркуша

"Наш особовий склад мотивований, тренований, люди впевнені у своїх побратимах"

Чи можемо ми говорити, що людина, яка йде через рекрутинг, є більш вмотивована?

Суть мотивації в тому, що вона збільшується, коли людина розуміє, що вона може отримати, бо армія  –  це не просто про стрілянину. Це насправді дуже цікавий організм, де можна реалізуватися. Щобільше, тут якісніша комунікація. Люди про це не знають і це є проблемою. Ми до рекрутингу долучаємо бізнеси, в першу чергу це маркетинг. Будь-кого ми не беремо, наш особовий склад мотивований, тренований, люди впевнені у своїх побратимах. 

Військовозобов’язаний, який попадає в армію, чи по повісті, чи добровільно, так чи інакше прагне отримати гарантії щодо непорушення його гідності, запевнення у роботі, яку він хотів виконувати та загалом людських умовах. На вашу думку, чи є такі порушення в армії і яких загалом змін вона потребує зараз?

Це дуже складне питання, бо нас армія не була сильною до початку повномасштабної війни. Зараз ми вчимося, вдосконалюємося. Є помилки, але на них ми вчимося. Звичайно, десь ще може бути "солдафонщина", але важливо розуміти, що в армії культура та цінності міняються. Наша бригада якраз створювалася з ідеєю, що війну можна виграти без старих радянських методів, а з сучасним підходом.

Які цінності вашої бригади?

Життя кожного солдата для нас є важливим, тому ми сприяємо максимальному забезпеченню –  психологічно та матеріально. Ми дуже активно розвиваємося. Наші принципи побудовані на великій мотивації, гідності та праці, багато праці.

Є також багато історій в армії, коли з однієї спеціальності перекидають на іншу. До прикладу, ті ж оператори дронів чи артилеристи попадають у штурмовики. Чому це трапляється?

Насправді такі випадки, у більшості, трапляються через добровольчі наміри. Я особисто не знаю, щоб людину змусили змінити посаду кухаря на штурмовика. Я розумію, що десь таке може бути та розумію чому – через певні критичні ситуації, які потребують підсилення піхоти. Не можу відповісти, чи це є ефективно та гуманно. Проте, ми працюємо на те, аби людину вивчити на конкретну посаду і вона була на своєму місці максимально ефективною. 

"Що більше люди будуть розуміти саму сутність військової діяльності, то більше будуть у ній зацікавленими"

Чи враховується фах людини у цивільному житті?

Звичайно. Ми питаємо кандидата, що він хоче, ким він був у цивільному житті та які його сильні уміння. Може бути так, що у людини не той досвід, який би мав відповідати посаді, на яку вона хотіла потрапити. 

Кожна людина приходить без базової загальної підготовки. У нас є дуже потужний навчальний центр в Україні. Якщо йти на контрактну службу, то це поїздка за кордон і це взагалі дуже круто. Кандидат отримує сильні навички, зокрема й для посади на яку він безпосередньо йде. Крім того, людина проходить й додаткове навчання. Не без і спеціальних курсів надалі для тих, хто хоче рухатися по кар’єрних сходах. Ми максимально сприяємо розвитку.

Як ви оцінюєте новий закон про мобілізацію? Чи насправді він допоможе?

Є плюси та мінуси, але в цілому я вважаю, що закон має право на життя. Проте до нього нам ще треба підсилити комунікацію з цивільними, дати їм можливість обрати варіанти. З тим як ми пояснимо, що армія –  це не страшно, коли у тебе потужна команда, коли є молоді перспективні командири, командири з великим бойовим досвідом: є командири малих груп, у яких за весь час жодного загиблого немає. От коли люди будуть це знати, то вони будуть більш вмотивовані та закон про мобілізацію для них не буде якимось важливим фактором у прийнятті рішень. Що більше люди будуть розуміти саму сутність військової діяльності, то більше будуть у ній зацікавленими. 

Читайте також: "Ми гарантуємо, що кандидат 100% потрапить до нас", – керівник рекрутингового центру 3-ї штурмової бригади