Надихнув Жуля Верна на готичний роман: історія й легенди таємничого Невицького замку

"Еспресо.Захід" розповість про історію й таємниці Невицького замку, який розташований на 122-метровому пагорбі вулканічного походження, що омивається гірським струмком із назвою Вайда.

Про що у статі:

• Звідки пішла назва замку
• Коли з’явився Невицький замок
• Графи Другети – останні власники, які розбудовували замок
• Легенда про Жуля Верна і Невицький замок
• Народна легенда про Поган-Дівку
• Відновлення Невицького замку

Звідки пішла назва замку

Фото: скриншот з відео

Згідно з народними переказами, замок побудувала слов'янська князівна ще до приходу угорців у ці краї. Вона звела його як схованку для жінок і дітей під час ворожих нападів. Тому він нібито й отримав таку свою назву, як "замок наречених" від слов'янського слова "невіста", а з роками перетворився на Невицький замок.  

Ця легенда дозволяє припустити, що ще до початку будівництва самого замку як центру феодального маєтку тут було городище, яке виконувало функції сховища. Такі городища характерні для слов’янського населення IX-XI ст.

Коли з’явився Невицький замок

Фото: Вікіпедія

Археологічні дані свідчать, що цей регіон був заселений уже в ранньому залізному віці, тобто 3-4 тис. років тому. Поступово поселення тут розросталися, адже це був перетин торгових шляхів. Тому не дивно, що на пагорбі, звідки видно всю навколишню долину, почало виникати дерев’яне укріплення з валами й ровами.

Історики кажуть, що основа замку бере свій початок з XII століття. Однак прихід монголів у середині наступного століття призвів до їхніх руйнувань. Та укріплення пустувало недовго, бо вже з кінця ХІІІ століття про цей замок активно пишуть у літописах. Зокрема, вперше замок згадується у 1274 році, тоді він належав королю Угорщини Ласло IV і вказувалося, що тут стоїть фортеця.

Фото: Вікіпедія

Фортеця була захищена з трьох сторін глибоким ровом, а західна її сторона була на вершині крутого схилу. За нижнім ровом була внутрішня стіна замку, фланкована двома круглими бастіонами. За ними розташовувався ще один глибокий рів, який розділяв найважливіші укріплення на кілька частин. Посередині верхнього замку було просторе подвір'я.

Через різні політичні інтриги замок кілька разів переходив з рук у руки. Та попри це, власники замку дбали про його розбудову. На межі XIII-XIV століть на місці круглої башти звели новий чотирикутний донжон, а біля нього – колодязь для збору дощової води завглибшки чотири метри. Поступово дерев’яні елементи замку стають кам’яними.

Графи Другети – останні власники, які розбудовували замок

Фото: Вікіпедія

Найдовше замком володів угорський рід графів Другетів, які були магнатами франко-італійського походження – від початку XIV ст. до занепаду замку в середині XVІІ ст., тобто понад 300 років. На всій Ужанщині, що була у володіннях Дугетів, це був єдиний замок. Поширення вогнепальної зброї та постійні війни в Угорщині змусили графів задуматися, а чи достатньо захищений їхній замок? Тому виникла необхідність додаткового укріплення стін.

Реконструкція замку, яка почалася у XV столітті, фактично тривала до моменту, коли у 1644 році він був зруйнований трансільванським князем. Відтоді його не відновлювали, поки останніми роками не почалися аварійні реставраційні роботи.

Фото: Вікіпедія

Тож, як вказують археолого-архітектурні дослідження, десь на зламі XV—XVI століть замок набуває сучасного вигляду. Дослідженнями вдалося також установити, що зі східної сторони існувала і третя захисна лінія, яка складалася з валів та дерев'яно-глиняних конструкцій.  

"Вали замикали трапецієподібний простір із двома напівкруглими бастіонами. Залишки цих валів добре простежуються і тепер. Між другою та третьою захисними лініями існував невеличкий посад, де проживало і працювало ремісниче населення, яке обслуговувало володарів замку (гончарі, ковалі тощо). В разі штурму замку населення ховалося за надійними замковими мурами. Звичайні підрахунки вказують, що кількість замкових захисників разом із населенням палісаду могла сягати понад півтисячі осіб", - каже професор, доктор історичних наук Едуард Балагурі.

Попри модернізацію укріплень, замок не був непохитною цитаделлю і часто переходив із рук в руки, особливо в кінці XVI – на початку XVII століття, коли між Другетами почалися родинні чвари.

На початку XVII ст. володар замку Дєрдь Другет відіграв значну роль у Контрреформації та підтримував католицький орден єзуїтів, що боровся з усе більшим впливом протестантів. Сусідньою Трансільванією правив рід Ракоці, який перейшов у протестантство (були кальвіністами), тому ті воювали з католиками угорцями. Дєрдь I Ракоці у 1643-1644 роках підкорив майже всю Угорщину і лише втручання турків змусило його укласти перемир’я. Саме під час цієї кампанії був зруйнований Невицький замок, що з кожним новим роком почав усе більше занепадати.

Наступні кілька сотень років замок зміг уберегтися від повного руйнування через свою віддаленість і важкодоступність. Безперечно, якби поблизу було велике поселення, швидше за все, будівлю розібрали б на цеглини. Також свою справу у збереженні відіграла й аура загадковості, якою був оповитий замок: різноманітні легенди, зокрема й про привидів, відлякували простолюд від нього.

Легенда про Жуля Верна і Невицький замок

Фото: Вікіпедія

У 1879 році замок знову почав поступово оживати. Поруч із ним заклали сад Ваґнера (на честь угорського вченого Карла Ваґнера) та спорудили фонтан із природним тиском води. Тобто зробили це місце цікавим для відвідин. Кажуть, що десь у цей період замок міг відвідати той самий всесвітньо відомий письменник Жуль Верн!

Цю цікаву легенду розповідають усім відвідувачам замку і вона розміщена на інформаційному плакаті поруч зі спорудою. У розповіді сказано, що саме ця загадкова місцевість надихнула Жуля Верна написати свій роман жахів "Замок у Карпатах". Твір є сумішшю фентезі, фантастики, жахів і готичного роману. Автор написав його у 1889 році, а вперше друком роман вийшов у 1892 році. Дія твору відбувається в горах Карпатах у Трансильванії.

Тож, згідно з легендою, відомий французький письменник відвідав замок десь у 1880-х роках. Напівзруйновані стіни фортеці викликали в нього цікаві алюзії, що надихнули створити твір. Відповідно, за легендою, саме Невицький замок став прототипом для славнозвісного "Замку у Карпатах". Однак точно підвередити чи спростувати це ніхто не може. Адже, з одного боку, Жуль Верн дуже любив подорожувати й відвідав чимало країн і місць, а з іншого – у 1886 році з ним трапилася прикра історія, коли племінник письменника, який страждав на параною, вистрілив 58-річному Жулю Верну в ногу. Поранення виявилося настільки тяжким, що письменник не міг рухатися до кінця свого життя. Тому припинив активно подорожувати.

Народна легенда про Поган-Дівку

Фото: Вікіпедія

Одна з найбільш популярних місцевих розповідей про замок описує лють і злість проклятої батьком доньки-чаклунки – Поган-Дівки, яка знущалася із селян при будівництві свого замку.

Тож кажуть, що колись давно у долині швидкоплинного Ужа оселилася жорстока чаклунка Поган-Дівка. Задумала вона на крутій скелі серед непрохідних хащ звести собі фортецю. Для міцності мурів наказала своїм підданим гасити вапно молоком, білками яєць і ще й примішувати материнське молоко. Почали помирати маленькі діти, по всій Ужанській долині стояв плач. Не стало народу легше навіть тоді, коли замок було вже збудовано. У сусідньому з Невицьким селі Оріховиця жив собі Іванко, якому поталанило виманити царівну із замку й наздогнати її аж у дубовому пралісі біля Загоні на Тисі. Тут він і поквитався з жорстокою царівною, визволивши народ від гніту.

Відновлення Невицького замку

Фото: Вікіпедія

Як уже було сказано, з 1644 року замок не відновлювався, тому час його добре "з’їв". У ХХ столітті були спроби реставрації замку за часів Чехословаччини - у 20-х роках, та Радянського союзу - у 60-70-х роках. Однак вони не мали суттєвого успіху. Тому замком опікувалися лише історики-волонтери. Серед них своїм вкладом у вивчення і збереження фортеці вирізняється його багатолітній дослідник, історик, археолог, автор туристичного путівника "Невицький замок. Екскурс у Середньовіччя і проблеми ХХІ віку" Олександр Дзембас.

За незалежної України було чимало розмов про реставрацію і навіть реконструкцію замку, загалом про його майбутню долю. Однак від слів до діла ще далеко. Коли в ніч на 11 березня 2019 року дах триповерхової вежі Донжон завалився від буревію, тут почали проводити невідкладні реставраційні роботи за кошт ЄС (майже 10 млн грн), щоб замок повністю не завалився. Роботи тривали від 2019 до 2021 року.

На сьогодні Невицький замок – це пам'ятка архітектури національного значення. У планах є його повна реставрація, однак для цього, звісно, потрібні десятки мільйонів гривень. Тож лише час покаже, що буде з цим красивим і таємничим закарпатським замком.

Фото: скриншот з відео

Читайте також: Найвідоміша фортеця Карпат: таємниці і легенди тисячолітнього Мукачівського замку