"Коли вони жбурляють гнилими помідорами в портрети Ейнштейна, Мічуріна, - це і є "русский мир", – Юрій Хащеватський 

Ваш фільм, який ми показували на Еспресо, про становлення білоруського режиму Лукашенка "Звичайний президент" у підсумку подивилось близько мільйона людей. Це насправді дуже багато, фільм викликав величезний інтерес. Дякую вам за цю роботу. 

Вам дякую, що ви допомагаєте його показати. Бо це дуже важливо, щоб люди побачили, що таке насправді ця людина, наскільки він небезпечний, як він йшов до влади, що він почав робити, коли прийшов до влади. Особливо це важливо, тому що одна з його головних сил – це те, що він вміє неймовірно брехати. Він про себе стільки міфів і легенд поширив, люди просто в них потонули. І довгий час ось ця локшина на вухах дуже багатьох людей, працювала. Якби це не було так небезпечно, то чорт з ним! Але це ж небезпечно, і ми зараз, і ви зараз теж на власній долі, на долі власної країни, ви побачили це, ви відчули це. Тому це дуже важливо.

Це правда. На жаль, доля нашої країни надалі залишається непростою, тому що коло наших кордонів тепер стоїть російська армія. І білоруський кордон тепер незахищений через Лукашенка, який фактично став російською маріонеткою. Він нею власне і був, але ще якось намагався спекулювати між Росією та Заходом, а зараз вже і не спекулює і зрозуміло, як себе веде. Фільм, який ми будемо з вами дивитись про Грузію, але насправді він про Росію і про "русскій мір", бо він так і називається. Що це таке "русскій мір", по-вашому? 

Є таке поняття, воно вже встановилося. У Росії "русский мир" – це те, що в Росії було назване "русским миром". І це те, що виникло у зв’язку з війною і в Грузії, а потім в Україні. Утворився певний прошарок людей, які, так би мовити, ідуть слід за владою російською, охоплені імперською жагою. Це, як правило, породжено невігластвомцих людей, злобою від життя, в якому вони існують. Річ у тому, що якщо ви уважно послухаєте у фільмі те, що каже історик, російський історик Юрій Миколайович Афанасьєв, то ви багато чого зрозумієте. Це цілковито інший світ, який вибудовує російська влада. Я відразу підкреслюю: коли я казав "русский мир", я брав це в лапках, тому що це певне поняття. Це не означає, що там всі росіяни й тому подібне. Той же чудовий історик Афанасьєв є в цьому сенсі найяскравішим прикладом. Так от, російська влада завжди, - і в імперії Російській, і в Радянському Союзі, і зараз, - фактично, грубо кажучи, феодальна. Це люди, які не розуміють, що у людей є своя гідність, права, що люди мають право на хороше життя, що люди мають право думати, а не підкорятися по-рабськи, як цього хоче будь-який правитель російський. У цьому вся проблема. 

Читайте також: : "Влада Лукашенка – на краєчку болота, яке в будь-який момент може провалитись і засмоктати їх усіх", − режисер стрічки про Лукашенка

Що ми бачимо зараз на прикладі Росії? Пів року тому, наприклад, виступає голова Конституційного суду РФ Зоркін. Зоркін, який у своїх статтях пише, що кріпосне право – це дуже хороша річ. Розумієте, вони інакше людей не уявляють. Це феодали. А Лукашенко - природний феодал, тому що це хлопчик, який народився в селі, іншого способу влади не бачив, який прорвався через  прислуговування партійним всяким босам, сильним світу цього. І сам прагнув ним стати. І дорвався, що називається. Оточив себе колгоспною розкішшю, - незліченні резиденції, яких у нього вже скоро два десятки буде, золотий посуд, килими навкруги, - ну, шик такий, сільський шик з лебедями.

Чому цей "русскій мір" хоче вести завойовницькі війни. Вони мають величезні території, можуть там вводити кріпосне право, панувати. Нащо далі йти й завойовувати тих людей, ті народи, які не хочуть жити за такими правилами.

Річ у тому, що такі процеси, які відбуваються в Україні, які почали відбуватися в Білорусі, а до цього в Грузії. Вони неймовірно небезпечні для російської системи влади, для феодалізму, для рабського підкорення всього народу, всього суспільства. Вони дають приклад росіянам, білорусам. Ось українські події, що можна жити інакше, можна жити з гідністю, можна жити так, як людина зобов’язана жити, так, як людині судилося жити. І в цьому російська влада бачить, звичайно ж, головну небезпеку. Для них дуже важливо мати справу з людьми, малоосвіченими, неосвіченими. Тобто переслідування почалися проти найбільших інтелектуалів, на найрозумніших. 

І проти організацій, які хочуть розказати історію, до прикладу, проти Меморіалу в Росії, коли цих людей просто нахабно переслідують.

Так-так. І це прагнення до уніфікації всього. Дивіться, в Татарстані Росія законодавчо намагається знищити татарську мову. Це все явище одного і того ж порядку. Це бажання зробити з людей абсолютну масу, яка буде підкорятися, готова стати гарматним м’ясом у будь-який момент. І це дуже небезпечно. Це знищує людей, це знищує інтелект нації. Це знищує культуру, це все знищує. От для мене, цей фрагмент у фільмі, коли вони жбурляють гнилими помідорами в портрети найвідоміших вчених – Ейнштейна, Мічуріна, - це і є квінтесенція того, що таке "русский мир" – це невігластво, злість і жорстокість.

Зенон Позняк у вашому фільму говорить, що демократія в Росії – це темний тунель в кінці якого Єльцин на танку. Єльцин був таким умовним демократом, тому що він був частиною цього "русского міра". Він відрізнявся від Путіна, але Путін – це його наступник.

Звичайно. Від цього важко піти російському правителю, тому що він перебуває, я не знаю, у цьому диявольському місці, на цій чорній землі, я маю на увазі Кремль. Там, де витає дух російської влади, найчорнішої, жахливої, Іван Грозний її найкращий приклад. І зверніть увагу, адже вибудовується Росія так само зараз. Опричнина вийшла на перше місце. У фільмі є кадри коли Путін їде у своєму кортежі по Москві, по пустій Москві. Москва, в якій там одночасно перебувають мільйонів 15 людей, раптом спустіла! Їде навіть не цар, - іде бог! Ви розумієте, так вони собі це уявляють. Є хороша легенда, "Кремлівські соколи" називається. Я колись починав робити фільм, і спробував цю легенду зрозуміти, осягнути й навіть використати, але не використав. Річ у тому, що в Кремлі дуже багато розвелося ворон, і для того, щоб цих ворон звідти віднадити, закупили соколів. Ворони тих соколів розірвали на шматки. І от тоді-то якійсь розумній людині спало на думку купити яструба. Вони його не випускали, а то раптом знову розірвуть. Але він клекотав і ворони розліталися від переляку, тому що вони чули цей клекіт. От мені здається, що це дуже сильний символ російської влади. Ось так вони намагаються жити, ось так вони намагаються панувати, ось так вони намагаються все навкруги себе зробити для себе зручним, для себе безпечним. Щоб красти, щоб купатися в золоті незрозуміло для чого (невелике це задоволення), щоб панувати над людьми, щоб мати будь-яку жінку, чоловіка, щоб возити з Аргентини стільки наркотиків, скільки їм хочеться, загалом, щоб робити, все, що хочу. Це трішки, я б сказав, дитяче уявлення про щастя. Поганих дітей, які ще не дійшли до рівня усвідомлення світу, у якому вони живуть, і що необхідно, і ким необхідно тут стати.

А Росія взагалі колись може стати демократичною країною?

Мені б дуже хотілося, щоб це було так. Але коли я слухаю російських політиків, аналітиків, політологів, я весь час думаю, Господи-Боже мій, вони ж, коли говорять про Білорусь, вони ж постійно помиляються. Розумні люди, хороші, яких я дуже поважаю, але вони постійно потрапляють пальцем в небо. І потім я зрозумів чому. Вони всі кажуть слова "Білорусія", і поки вони не навчаться говорити "Білорусь", ніколи в житті вони не зможуть розуміти процеси, які відбуваються у Білорусі.

Вони не хочуть, вони так само кажуть не "в Україні", а “на Україні", тому що їм не хочеться… 

Так-так. Я ж теж російськомовна людина, пів життя я говорив, навіть більшу частину життя, я казав "на Україні". Але коли зрозумів, що в Україні хочуть, перше, що я зробив, я навчив себе так казати, тому що це зрозуміло, це абсолютно зрозуміло. Так от, поки вони не навчаться казати "в Україні", і не навчаться казати слово "Білорусь", і них демократії не буде. А от зможуть вони навчитися чи ні, - я не знаю. Я не Господь-Бог. Єдине, що я знаю, що в Росії необхідний федералізм, але федералізм і принципи російської влади несумісні. Це повинно бути щось інше. Тоді, можливо, ця країна збережеться. Але, радше, вона просто розвалиться. Бо так люди жити не можуть. Бо врешті до людей дійде, в якому жаху вони живуть, в якому приниженні.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.