Касарні Фердинанда. У ЛМР хочуть забудувати одну з головних пам’яток історії українського Львова

Рішення "Про розвиток території, обмеженої вул. Городоцькою, вул. Т. Шевченка, вул. Ярослава Мудрого у м. Львові (військове містечко № 7)" планують винести на засідання виконавчого комітету сьогодні, 2 квітня, інформує "Еспресо.Захід".

У ньому йдеться, що рішення спрямоване на "підтримання цінностей просторового розвитку, скерованого на підвищення якості життя та розширення можливостей самореалізації мешканців, необхідності гармонійного розвитку території Львова". У документі пропонується:

• ініціювати надання території функції забудови громадського призначення, подавши відповідне звернення до Міністерства оборони України та Кабінету Міністрів України;
• підготувати та подати на розгляд депутатів ЛМР проекту ухвали про надання згоди на прийняття з державної у комунальну власність земельних ділянок та об’єктів нерухомого військового майна;
• оголосити Всеукраїнський відкритий архітектурний конкурс на кращу проектну пропозицію розвитку території.

Фактично йдеться про те, що цю територію мають намір забудувати спорудами громадського призначення. Ця історія почалася ще у 2015 році коли ЛМР та міноборони підписали меморандум про співпрацю на взаємовигідних умовах. Місто мало прийняти у свою власність 103 житлових будинки військових та виділити 16 га землі на будівництво житла для військових. А міноборони – передати місту будівлі і землю, зокрема, за церквою Анни.

Вже наступного року Андрій Садовий анонсував будівництво тут великого конгрес-центру з готелем та виставковими залами, а також перенесення частини приміщень ЛМР. Вже тоді управління архітектури мало підготували міжнародний архітектурний конкурс.

Та переговори не надто просувались. Знову про це заговорили у кінці 2020 року. Тоді Андрій Садовий заявляв, що меморандум треба оновити.

На початку березня цього року на Всеукраїнському форумі "Україна 30"цю ідею знову озвучив заступник голови Офісу президента Кирило Тимошенко:

"Це великий комплекс – івент-холл, конгрес-центр і музейний комплекс... Це найкращий приклад, коли всі об'єднуються і будують те, про що будуть говорити через кілька десятків років. І це буде культурною спадщиною для інших поколінь".

Тоді у мерії підтвердили, що співпрацюють з Офісом президента і йдеться про ту ж територію. Проте на якій саме її частині будуватимуть зазначені споруди і чи планують зносити тут усі історичні будівлі у мерії не знають.

У коментарі для "Еспресо.Захід" Лілія Онищенко заявила, що поки нічого не відомо, де і що там будуть зводити. Але там однозначно є цінна історична забудова, яку варто зберегти.

І тут підходимо до найважливішого: чи буде збережено споруди, пов’язані зі значущими для Львова та України історичними подіями. Йдеться про короткий період боротьби за створення та утвердження ЗУНРу.

Саме "касарні Фердинанда", як називалось військове містечко, на території якого пізніше розташувалось сучасне, стали своєрідним штабом збройних сил ЗУНР.

Початок військової забудови цієї території почався ще у 1840-х роках. Тоді тут квартирував цісарсько-королівський реґімент артилерії, а вся прилегла територія була зайнята майданами для муштри та військових вправ, складами-магазинами, стайнями та іншими будівлями, більшість із яких збереглась донині.


Касарні Фердинанда після пожежі. Світлина 1918 року

Під час листопадових боїв 1918 року, як писав дослідник історії Львова Ігор Мельник, касарні Фердинанда були західним бастіоном оборони війська ЗУНР у галицькій столиці. 4 листопада польські військові намагались штурмом здобути їх. Олекса Кузьма в книзі "Листопадові дні 1918 року" писав: "Положення української залоги було дуже грізне, бо вона не мала ні одного скорострілу, а поляки дістались між магазини та стайні, що окружують касарню зі всіх сторін. Вкінці зайняли великий будинок Католицького дому, положений нижче касарні Фердинанда, а звідси дістались до костелу Св. Анни..." Однак українцям вдалось того дня не лише відбити атаки поляків, але й повернути втрачені Католицький дім (тепер Театр ім. Лесі Українки) та костел.

Історик Роман Мельник писав, що комплекс військових казарм поміж Городоцькою та Янівською (Шевченка) вулицями був дуже важливим пунктом для українських військ. Поляки ж розмістилися у житлових будинках по вулиці Городоцькій навпроти касарень та вздовж вулиці Бема (Ярослава Мудрого) і звідти наносили удари. Допомагала касарням українська залога у сусідньому Католицькому Домі (сучасний Театр ім. Лесі Українки).



Фото: porokhivnytsya.com.ua

Касарні перешкоджали польському війську просуватися далі до середмістя, тому втримати їх українцям було просто необхідно. До того ж, керівництво розглядало їх як плацдарм для майбутнього наступу на головний двірець.

Українці утримувати свої позиції аж до 22 листопада, коли отримали наказ залишили Львів.

Відзначимо, що на цій території також були ще дві історичні будівлі: реміза кінного трамваю та синагога. Стайні коней, що тягнули вагони трамваю, були розташовані при вулиці Бема (Ярослава Мудрого) з боку вулиці Городоцької у 1879-1907 роках. А синагога хасидського товариства Аґудас Шльома знаходилась з боку вулиці Шевченка. Вона збудована у 1899 році і зруйнована під час німецької окупації.


Фото: вікіпедія

У 2018 році саме у цьому місці Львівська міська рада спорудила пам’ятник до 100-ї річниці проголошення ЗУНР. Тоді точилась гостра суперечка з обласною адміністрацією, де є краще місце для вшанування героїв ЗУНР. У Андрія Садового обрали саме це місце. Та, як виявилось, вшановуючи, вони водночас готувались забудувати його.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал.