Greenpeace пояснив небезпеки будівництва вітрових електростанцій у високогір'ї Карпат

В Україні активно розвивають відновлювану енергетику. Вітрові електростанції (ВЕС) розглядають як шлях до енергетичної незалежності та зменшення викидів парникових газів. Але намір встановлювати вітряки у високогір’ї Карпат викликає серйозне занепокоєння серед екологів. У Greenpeace-Україна наголошують: вітрову енергетику варто розвивати, але не ціною знищення унікальних екосистем. Детальніше про це вони розповіли "Еспресо.Захід".

Під загрозою — унікальна природа

Як пояснюють у Greenpeace, більшість природних екосистем Карпатського високогір’я мають виняткову екологічну та естетичну цінність. Йдеться про альпійські й субальпійські луки, букові ліси, праліси:

"Подібні екосистеми в Європі часто мають статус пам’ятки природи ЮНЕСКО. А в Україні до таких природних об’єктів часто ставляться як до безцінного шматка природи".

Такі ландшафти — середовище проживання рідкісних і ендемічних видів. Їхнє збереження залежить від цілісності екосистеми.

"Ми забуваємо, що рідкісний (а отже — цінний) вид — це не завжди популярний чи атрактивний. Наприклад, є зникаючі види мохів, які ростуть на деревах. Знищення лісу нищить і їх".

Інфраструктура шкодить не менше, ніж турбіни

У Greenpeace наголошують: дороги, вирубки, прокладання електроліній для доступу до турбін можуть бути навіть шкідливішими за самі ВЕС:

"Найдешевший і найкоротший шлях для дороги — як правило, шкідливий для природи. Інфраструктура має будуватись з урахуванням природоохоронного законодавства та результатів ОВД".

Порушення вже фіксували. Наприклад, на полонині Руна проігнорували зауваження в документації — і це призвело до вирубки частини пралісу.

Детальніше читайте тут: Прокуратура Закарпаття розслідує вирубку частини пралісу у Карпатах для будівництва вітряків

У Greenpeace визнають: сам по собі проєкт ВЕС не є незаконним. Але реалізація має відбуватись відповідно до українського та міжнародного природоохоронного законодавства:

"Порушення фіксувались і не одноразово, але точково. Окрім українського законодавства, існують ще Бернська конвенція, Оселищна директива, Пташина директива — їх також треба дотримуватись".

Не менш важлива — участь громад. Громадські слухання, за законом, є обов’язковими, однак, як кажуть у Greenpeace:

"Можна припустити, що задля реалізації проєкту забудовники вдаються до хитрощів — щоб отримати погодження без опору".

Самі мешканці високогір’я не завжди підтримують ВЕС:

"Місцеве населення, якщо говорити про безпосередніх мешканців, а не громаду як суб’єкт, скоріше не вбачає сенсу у ВЕС".

У Greenpeace також вказують на дослідження австралійських фахівців, згідно з якими майже вся територія України має потенціал для ВЕС і СЕС. Тобто будувати можна далеко не лише в Карпатах:

Гарними прикладами є встановлення ВЕС на Волині або в низці інших областей. Якщо ж говорити про ВЕС в Карпатах, то низькогір’я, як правило має менше цінних/унікальних екосистем і рідкісних/ендемічних видів. Тож, із дотриманням українського законодавства, ці території можуть розглядатись як потенційне місце під ВЕС.

Не проти ВЕС, а за відповідальність

У Greenpeace наголошують: саму ідею розвитку вітрової енергетики організація підтримує.

"Але лише за умови дотримання законодавства і без шкоди для довкілля. Так, Карпати доволі придатний регіон під вітрову енергетику. Але в сучасному світі ми маємо перестати думати виключно меркантильно. Цінність природи інколи важко оцінити в грошовому еквіваленті (хоча вже є ряд методик, наприклад, можна оцінювати в грошовому еквіваленті екосистемні послуги, які ті чи інші екосистеми надають людини, наприклад, чисте повітря, вода тощо). Але якщо ми продовжимо думати на кшталт "я зрубав цей ліс, бо він росте ближче до пилорами", то зрештою залишимось жити на дрейфуючому в космосі шматку каміння із токсичними океанами та всохлими річками".

Що пропонують у Greenpeace

Організація має конкретні пропозиції щодо зменшення шкоди:

• Не будувати ВЕС на територіях природно-заповідного фонду, у Смарагдовій мережі та буферних зонах;
• Обов’язково проводити ОВД і враховувати її висновки;
• Уникати маршрутів міграції птахів та рукокрилих;
• Обирати типи турбін з мінімальним шумом, використовувати лопаті, які підлягають переробці.

У Greenpeace підсумовують:

"Розвиток вітрової енергетики має надзвичайний потенціал та значення для зеленої трансформації України. Але це не має відбуватись ціною знищення природи. Це не прогрес — це просто нова форма шкоди".

Читайте також: В унікальному пралісі у Карпатах незаконно прорубали дорогу до "вітропарків" Єфімова-Мкртчана