live
Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4

Менше хворіємо на COVID-19 чи просто менше тестуємося?


фото: 4coronavirus-unsplash
За охопленням тестуваннями на коронавірус Україна перебуває на останньому місці в Європі. При цьому кожен четвертий тест у нас – позитивний.

З грудня захворюваність на COVID-19 в Україні пішла на спад. Принаймні, це випливає з офіційної статистики. Поряд з тим зменшується й кількість тестувань. Незважаючи на планку, яку виставив Кабмін у 100 тисяч ПЛР-тестів на добу, таких досліджень проводимо у 3-4 рази менше.     

Обсяги тестувань Україна нарощувала до листопада. Після того, як 28 листопада була зафіксована рекордна кількість нових випадків захворювання - 16 294 (того дня Міністерство охорони здоров'я України відзвітувало про 43 458 проведених ПЛР і 23 890 ІФА-тестів), крива охоплення тестуваннями поповзла донизу.

Згідно з інформацією міністра охорони здоров'я Максима Степанова, 4 грудня в Україні було проведено 48 028 ПЛР та 26 852 ІФА-тестів, і вже після цієї дати спостерігається тенденція до зменшення кількості проведених лабораторних досліджень на COVID-19. Можна припустити, що це пов’язано з новорічно-різдвяними святами. Мовляв, лабораторії працюють не на повну потужність. Та й пацієнти тестуються неохоче – якщо перебіг хвороби не важкий, скерування на дослідження у сімейних лікарів не вимагають, а тим паче не поспішають оплатити такий аналіз з власної кишені. Але що ми бачимо по датах?

25 грудня (у державне свято) було проведено 37 873 ПЛР та 21 001 ІФА-тестів. Напередодні Нового року – 30 і 31 грудня – 35 504 ПЛР та 17 242 ІФА-тестів і 38 932 ПЛР та 19 615 ІФА-тестів, відповідно.

Станом на 1 січня інформація про тестування відсутня. 2 січня МОЗ повідомив про проведення 14 975 ПЛР і 2 955 ІФА-тестів. 6 і 7 січня – про 34 938 ПЛР і 18 030 та 37 287 ПЛР і 17 151 ІФА-тестів відповідно.   

Різке зменшення кількості тестувань за останній місяць фіксувалося 28 грудня, 3 та 11 січня. Загалом у ці дні було проведено лише 14-16 тисяч досліджень на коронавірус, з них трохи більше 12 тисяч ПЛР-тестів з обіцяних урядом 100 тисяч! Слід зазначити, що тільки результат ПЛР-тесту є підставою для постановки діагнозу, оскільки це дослідження є найбільш точним. Тест імуноферментного аналізу є менш інформативним, вирізняється більшим відсотком хибно негативних результатів, а при позитивному (імуноглобулінів М, які виробляються виключно у гострій фазі захворювання) – вимагає підтвердження у вигляді ПЛР-тесту.

На Львівщині в останні два тижні щодоби проводять у середньому 1100 ПЛР-тестувань. Для порівняння, в останні два тижні грудня проводилося по 1200-1400. У пік захворюваності на COVID-19 – по півтори тисячі (у період з 30 листопада по 4 грудня) і понад 1700 (у період з 23 по 29 листопада).

Відтак, зменшення кількості хворих на коронавірус можна пояснити зменшенням кількості тестувань.

Є ще один аспект, на який рідко звертають увагу, оцінюючи динаміку поширення вірусу. Існує таке поняття як "коефіцієнт виявлених випадків", який в Україні залишається стабільно високим. ВООЗ рекомендує утримувати цей показник на рівні 5%. Тобто зі 100 проведених тестів лише п’ять можуть бути позитивними – тільки за такої умови можна стверджувати, що країна контролює епідситуацію. В Україні цей коефіцієнт станом на 10 січня становить 27%. Тобто з чотирьох тестів один – позитивний. Це – трохи краще, ніж у Болівії та Мексиці, де позитивний – майже кожен другий тест. Але не порівняти з Південною Кореєю, Австралією та Уругваєм, де хворого при проведенні тестування виявляють в одному випадку зі 100 і рідше.

З цього випливає, що розповсюдження вірусу своєю системою тестувань Україна контролює найгірше в Європі. Крім України, ВООЗ також рекомендує наростити обсяги тестувань Словачинні, де COVID-19 підтверджується у 23,3% випадків, Польщі (у 19,8%), Румунії (у 16,2%) та Угорщині (в 11,2%).  

Здавалося б, розрив між Україною і, скажімо, Словаччиною чи Польщею - невеликий. Але погляньмо, скільки тестів на 1000 населення проводять у сусідніх з нами країнах. У Польщі це - 1,21, Румунії – 1,41, Угорщині – 1,94, Росії – 2,07, Словаччині – 2,13 (по Молдові та Білорусії – дані відсутні). В Україні на 1000 населення проводять 0,5 тесту, і це – найменше в Європі. Тобто з 8000 громадян тестуємо чотирьох і в одного з них – виявляємо коронавірус. Цікаво, якою була б статистика, якби протестували не чотирьох, а 40, як це роблять у Чехії (у цій країні проводять 5,46 тестів на 1000 населення)?

Водночас заради справедливості слід додати, що лікарні в Україні не є перевантажені. Як випливає з офіційних даних, жодна не завантажена на 100%. Небажанням звертатися по допомогу цього не поясниш. Як би там не було, а якщо хворий почне задихатися, йому таки викличуть "швидку". Хоча станом на минулий тиждень третину пацієнтів, яка перебувала на стаціонарному лікуванні, доправили до лікарні вже у важкому або критичному стані.   

"Якщо до лікарів буде звертатися більше людей, які підлягають обстеженню, то й більша кількість буде тестуватися"

Чому в Україні почали проводити менше тестувань на коронавірус, і чи існує перспектива, що ситуація з діагностикою COVID-19 найближчим часом зміниться? Про це "Еспресо.Захід" запитав головну епідеміологиню Львівщини, директорку Львівського обласного лабораторного центру МОЗ України Наталію Іванченко (Тімко).

Чому в останні 6-7 тижнів спостерігається динаміка зменшення кількості проведених тестів на коронавірус? Сімейні лікарі не дають скерувань чи це пацієнти не звертаються? 

- На позавчорашньому брифінгу міністр охорони здоров'я звернувся до сімейних лікарів, аби вони всіх пацієнтів з ознаками гострого респіраторного захворювання скеровували на обстеження методом ПЛР (у грудні цей був пункт був внесений у стандарт надання допомоги "ковідним" хворим, як обов’язковий. – Авт.). А пацієнти при появі ознак ГРВІ (навіть якщо переконані, що це – не COVID-19) – зверталися до свого сімейного лікаря. Звичайно, обстеження не лікує. Але людина повинна знати, що вона, наприклад, контактувала з хворим і тепер мусить залишитися вдома на самоізоляції впродовж наступних 14 днів. По-друге, спостереження сімейного лікаря забезпечить своєчасне реагування у разі виникнення ускладнень. Так ми уникнемо важкого перебігу захворювання, пізнього звернення і, відповідно, пізньої госпіталізації.

Ми (лікарі) працюємо згідно з чинним законодавством. Існують чіткі критерії, кого ми обстежуємо. Якщо до лікарів буде звертатися більше людей, які підлягають обстеженню, то й більша кількість буде тестуватися.

 Дефіциту тестів не буде?

- Ні, скільки людей звернеться, стільки тестів й зробимо.

Чи є різниця між ПЛР та ІФА-тестами? Адже проводять і ті, й інші.

- ПРЛ дозволяє визначити, чи виділяє людина вірус на цей момент і ПЛР є підставою для постановки діагнозу. ІФА – допоміжний метод діагностики. Імуноглобуліни М формуються, як правило, через 7 днів після початку хвороби, імуноглобуліни G – з 14-ого дня. Наприклад, людина звернулася до лікаря, коли вже не виділяє РНК і ПЛР у неї негативний. Але у неї є пневмонія, є ознаки ураження легень на КТ. Їй роблять ІФА і знаходять антитіла. Відповідно, тоді вже лікар знає, що його пацієнт хворів на коронавірус.

А якщо цей аналіз показує гостру фазу захворювання, пацієнт додатково скеровується на ПЛР-тест?

- Якщо виявляємо імуноглобуліни М, скеровуємо таку людину на ПЛР-тест, щоб знати, чи заразна вона, чи вже ні.     

Стежте за найважливішими новинами України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал

новини партнерів

19 січня, 2021 вівторок

19 січня, 2021 вівторок

18 січня, 2021 понеділок

17 січня, 2021 неділя

16 січня, 2021 субота

15 січня, 2021 п'ятниця

14 січня, 2021 четвер

Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4

Введіть слово, щоб почати