Менше хворіємо на COVID-19 чи просто менше тестуємося?

З грудня захворюваність на COVID-19 в Україні пішла на спад. Принаймні, це випливає з офіційної статистики. Поряд з тим зменшується й кількість тестувань. Незважаючи на планку, яку виставив Кабмін у 100 тисяч ПЛР-тестів на добу, таких досліджень проводимо у 3-4 рази менше.     

Обсяги тестувань Україна нарощувала до листопада. Після того, як 28 листопада була зафіксована рекордна кількість нових випадків захворювання - 16 294 (того дня Міністерство охорони здоров'я України відзвітувало про 43 458 проведених ПЛР і 23 890 ІФА-тестів), крива охоплення тестуваннями поповзла донизу.

Згідно з інформацією міністра охорони здоров'я Максима Степанова, 4 грудня в Україні було проведено 48 028 ПЛР та 26 852 ІФА-тестів, і вже після цієї дати спостерігається тенденція до зменшення кількості проведених лабораторних досліджень на COVID-19. Можна припустити, що це пов’язано з новорічно-різдвяними святами. Мовляв, лабораторії працюють не на повну потужність. Та й пацієнти тестуються неохоче – якщо перебіг хвороби не важкий, скерування на дослідження у сімейних лікарів не вимагають, а тим паче не поспішають оплатити такий аналіз з власної кишені. Але що ми бачимо по датах?

25 грудня (у державне свято) було проведено 37 873 ПЛР та 21 001 ІФА-тестів. Напередодні Нового року – 30 і 31 грудня – 35 504 ПЛР та 17 242 ІФА-тестів і 38 932 ПЛР та 19 615 ІФА-тестів, відповідно.

Станом на 1 січня інформація про тестування відсутня. 2 січня МОЗ повідомив про проведення 14 975 ПЛР і 2 955 ІФА-тестів. 6 і 7 січня – про 34 938 ПЛР і 18 030 та 37 287 ПЛР і 17 151 ІФА-тестів відповідно.   

Різке зменшення кількості тестувань за останній місяць фіксувалося 28 грудня, 3 та 11 січня. Загалом у ці дні було проведено лише 14-16 тисяч досліджень на коронавірус, з них трохи більше 12 тисяч ПЛР-тестів з обіцяних урядом 100 тисяч! Слід зазначити, що тільки результат ПЛР-тесту є підставою для постановки діагнозу, оскільки це дослідження є найбільш точним. Тест імуноферментного аналізу є менш інформативним, вирізняється більшим відсотком хибно негативних результатів, а при позитивному (імуноглобулінів М, які виробляються виключно у гострій фазі захворювання) – вимагає підтвердження у вигляді ПЛР-тесту.

На Львівщині в останні два тижні щодоби проводять у середньому 1100 ПЛР-тестувань. Для порівняння, в останні два тижні грудня проводилося по 1200-1400. У пік захворюваності на COVID-19 – по півтори тисячі (у період з 30 листопада по 4 грудня) і понад 1700 (у період з 23 по 29 листопада).

Відтак, зменшення кількості хворих на коронавірус можна пояснити зменшенням кількості тестувань.

Є ще один аспект, на який рідко звертають увагу, оцінюючи динаміку поширення вірусу. Існує таке поняття як "коефіцієнт виявлених випадків", який в Україні залишається стабільно високим. ВООЗ рекомендує утримувати цей показник на рівні 5%. Тобто зі 100 проведених тестів лише п’ять можуть бути позитивними – тільки за такої умови можна стверджувати, що країна контролює епідситуацію. В Україні цей коефіцієнт станом на 10 січня становить 27%. Тобто з чотирьох тестів один – позитивний. Це – трохи краще, ніж у Болівії та Мексиці, де позитивний – майже кожен другий тест. Але не порівняти з Південною Кореєю, Австралією та Уругваєм, де хворого при проведенні тестування виявляють в одному випадку зі 100 і рідше.

З цього випливає, що розповсюдження вірусу своєю системою тестувань Україна контролює найгірше в Європі. Крім України, ВООЗ також рекомендує наростити обсяги тестувань Словачинні, де COVID-19 підтверджується у 23,3% випадків, Польщі (у 19,8%), Румунії (у 16,2%) та Угорщині (в 11,2%).  

Здавалося б, розрив між Україною і, скажімо, Словаччиною чи Польщею - невеликий. Але погляньмо, скільки тестів на 1000 населення проводять у сусідніх з нами країнах. У Польщі це - 1,21, Румунії – 1,41, Угорщині – 1,94, Росії – 2,07, Словаччині – 2,13 (по Молдові та Білорусії – дані відсутні). В Україні на 1000 населення проводять 0,5 тесту, і це – найменше в Європі. Тобто з 8000 громадян тестуємо чотирьох і в одного з них – виявляємо коронавірус. Цікаво, якою була б статистика, якби протестували не чотирьох, а 40, як це роблять у Чехії (у цій країні проводять 5,46 тестів на 1000 населення)?

Водночас заради справедливості слід додати, що лікарні в Україні не є перевантажені. Як випливає з офіційних даних, жодна не завантажена на 100%. Небажанням звертатися по допомогу цього не поясниш. Як би там не було, а якщо хворий почне задихатися, йому таки викличуть "швидку". Хоча станом на минулий тиждень третину пацієнтів, яка перебувала на стаціонарному лікуванні, доправили до лікарні вже у важкому або критичному стані.   

"Якщо до лікарів буде звертатися більше людей, які підлягають обстеженню, то й більша кількість буде тестуватися"

Чому в Україні почали проводити менше тестувань на коронавірус, і чи існує перспектива, що ситуація з діагностикою COVID-19 найближчим часом зміниться? Про це "Еспресо.Захід" запитав головну епідеміологиню Львівщини, директорку Львівського обласного лабораторного центру МОЗ України Наталію Іванченко (Тімко).

Чому в останні 6-7 тижнів спостерігається динаміка зменшення кількості проведених тестів на коронавірус? Сімейні лікарі не дають скерувань чи це пацієнти не звертаються? 

- На позавчорашньому брифінгу міністр охорони здоров'я звернувся до сімейних лікарів, аби вони всіх пацієнтів з ознаками гострого респіраторного захворювання скеровували на обстеження методом ПЛР (у грудні цей був пункт був внесений у стандарт надання допомоги "ковідним" хворим, як обов’язковий. – Авт.). А пацієнти при появі ознак ГРВІ (навіть якщо переконані, що це – не COVID-19) – зверталися до свого сімейного лікаря. Звичайно, обстеження не лікує. Але людина повинна знати, що вона, наприклад, контактувала з хворим і тепер мусить залишитися вдома на самоізоляції впродовж наступних 14 днів. По-друге, спостереження сімейного лікаря забезпечить своєчасне реагування у разі виникнення ускладнень. Так ми уникнемо важкого перебігу захворювання, пізнього звернення і, відповідно, пізньої госпіталізації.

Ми (лікарі) працюємо згідно з чинним законодавством. Існують чіткі критерії, кого ми обстежуємо. Якщо до лікарів буде звертатися більше людей, які підлягають обстеженню, то й більша кількість буде тестуватися.

 Дефіциту тестів не буде?

- Ні, скільки людей звернеться, стільки тестів й зробимо.

Чи є різниця між ПЛР та ІФА-тестами? Адже проводять і ті, й інші.

- ПРЛ дозволяє визначити, чи виділяє людина вірус на цей момент і ПЛР є підставою для постановки діагнозу. ІФА – допоміжний метод діагностики. Імуноглобуліни М формуються, як правило, через 7 днів після початку хвороби, імуноглобуліни G – з 14-ого дня. Наприклад, людина звернулася до лікаря, коли вже не виділяє РНК і ПЛР у неї негативний. Але у неї є пневмонія, є ознаки ураження легень на КТ. Їй роблять ІФА і знаходять антитіла. Відповідно, тоді вже лікар знає, що його пацієнт хворів на коронавірус.

А якщо цей аналіз показує гостру фазу захворювання, пацієнт додатково скеровується на ПЛР-тест?

- Якщо виявляємо імуноглобуліни М, скеровуємо таку людину на ПЛР-тест, щоб знати, чи заразна вона, чи вже ні.     

Стежте за найважливішими новинами України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал.