Знайти причетність: археологи представили результати досліджень Звенигорода

Про це повідомляє "Еспресо.Захід".

Людина прагне відчувати під ногами ґрунт. Та щоб позбутися білих плям минулого і мати аргументи на майбутнє, треба цей ґрунт розуміти. У прямому сенсі. Цим і займаються археологи у Звенигороді: шар за шаром досліджують культурні епохи й оцифровують знайдене, щоб у віртуальній реальності відтворити давнє місто. 
Користуємось моментом теплої зими й за кілька днів до нового року можемо безпосередньо побачити розкопаний дитинець колишньої княжої столиці. Місцеві, які працюють неподалік бастіону, сміються і лякають тим, що наше взуття не витримає болота. Особливо чоловіки втішаються з білих кросівок оператора. Колега запевняє, що все буде добре. "Всі так кажуть на початку. Коли спускаються, то вже не такі довольні", – гукає чоловік.

Підіймаємось на бастіон і спускаємось до головної площі Звенигорода, у яму, де працювали дослідники. На підошвах вже кількасантиметровий шар землі та глини.

Керівниця заповідника "Давній Звенигород" Наталя Войцещук розповідає, що тут команда науково-дослідного центру "Експедиція рятівної археологічної служби" пережила і радощі, й стреси. Та дослідження дитинця, які відбуваються у межах облаштування історико-культурного парку "Давній Звенигород", завершили. Директорка сподівається, що через кілька років вони матимуть мільйонного туриста.

Докторка історичних наук Віра Гупало та керівниця "Рятівної археологічної служби" зазначає, що цьогорічні розкопки у Звенигороді – це чергова ланка ланцюжка досліджень у місті, що тривають понад 150 років. 
"Звенигород є настільки цікавою та унікальною пам'яткою, що кожен дослідник, який проводив тут розкопки, був приречений на відкриття. Щоб було зрозуміліше, зроблю маленький екскурс у часі. Після того, як Звенигород знищили монголо-татари, рештки території передавали у володіння різним шляхетським родам. Вони зводили тут маєтки, але забудова ніде не показана. З картографічних матеріалів знаємо, що у 17-18 століттях тут був панський будинок, на найвищому місці, а пагорб вважали штучним утворенням", – каже Віра Гупало.
У радянський період рештки маєтків та все, що залишилося від княжого Звенигорода, поступово нищили, облаштовуючи… тваринницький комплекс. Пані Гупало зазначає, що 1975-го вперше започаткували дослідження найвищого пагорба. Виявилося, що він є справжнім, а ті нашарування, які вдалося відкрити археологам, показують історію забудови як княжого періоду, так і наступних історичних епох.
"Маємо багатошарову культурну пам'ятку, але, на жаль, так склалося, що уся документація досліджень не дійшла до наших днів. Є лише усні свідчення. Тривали дискусії, чи були тут об'єкти білокам'яних будівель. Цьогорічні розкопки мали на меті завершити всі суперечки", – розповідає науковиця.

Археологам вдалося розкопати ґрунт до материкових покладів, які складаються з жовто-лимонної глини, насиченої залізними фрагментами. Є тут брили вапняку, молюски різної форми.

Віра Гупало розповідає, що їм вдалося відкрили два будівельні горизонти укріплень, які існували у княжу добу. Жінка показує на зріз ґрунту, де є сліди червоної глини. Це наслідки пожежі, що знищила дерев'яні укріплення. 

Несподіванкою стало відкриття фундаментів споруди 17-18 століття, які можна побачити на місці розкопок. Це доводить існування білокам’яних будівель у Звенигороді. Тут знайшли наконечники стріл, посуд, підвісні печатки, фрагменти лампадок. Також розкопали рештки останків чоловіка. Віра припускає, що це міг бути оборонець, який стояв на валу і захищав Звенигород від монголо-татар 1241 року. Щодо уламків посуду, то він є цікавим, бо трапляється тільки у Звенигороді. У науковій термінології є навіть "миски звенигородського типу". 

Результати досліджень використовують насамперед у віртуальній реальності. Проте є різні думки, як закрити яму на бастіоні. Ймовірно, вона буде під склом. 

Навколо дитинця побудують альтанки легкого типу. Площу, передбачену для них, також вже вивчили. На ній знайшли рештки господарських об’єктів, ключі, горна. Віра пояснює, що їхнім завданням є якомога менше втручатися в культурні шари.

Директор приватного підприємства "Белзький мур" Василь Петрик каже, що тут реалізують унікальну можливість: спробують створити масштабний парк "Давній Звенигород". 

"У майбутніх дослідженнях зможемо вибудувати досконалу наукову візію Звенигорода – стольного міста княжої доби, яке є важливим свідченням нашої історії, нашої вагомості в історичному процесі як в контексті Європи, так і в контексті світової цивілізації. Романська архітектура часто для дослідників закінчується на кордоні між Україною та Польщею. Україна не входить в контекст світової романської архітектури, бо про це мало знають, мало пишуть", – каже Василь Петрик.

Юрій Преподобний – співзасновник компанії "Скайрон", яка оцифровує історичну спадщину, пояснює, що коли археологи розкопують ґрунт, то його сканують лазерами й детально фіксують знайдене. 

Не по всій території розкопок ще можна ходити. Ставати треба на законсервований ґрунт. Себто той, який дослідили до материка. Віра Гупало з прикрістю розповідає, про "чорних" копачів, які зробили частину розкопок непридатними для наукової фіксації. Втрати не можна відновити, залишилися проміжні та робочі фотографії. 

Читайте також: За фактом пошкодження пам’ятки археології у Звенигороді відкрили кримінал

"Тепер єдине, що можна зробити, – це посунути розкопки на цілий метр. А це величезні кошти та фізична сила. Невідомо, коли ще буде така можливість. Дуже переживаємо, що люди зруйнували унікальні дерев'яні перекриття. Тут не було речей, які могли зацікавити копачів. Сподіваємось, що є можливість знайти недоторкані ділянки. Нашою самоціллю не є пошук конкретного фрагмента. Це комплексне дослідження усіх об'єктів усіх нашарувань, щоб ми могли прочитати історію забудови. На жаль, ідеальною документації не матимемо на майбутнє", – каже керівниця експедиції Віра Гупало. 

Усі знахідки зберігають у Музеї історії давньоруського міста Звенигород, куди й вирушаємо після розкопок. Місцеві все ще працюють і запитують, чи сподобалося на розкопках, і як почувається наше взуття. 

У першому залі музею зберігають знайдені експонати, які ще не знайшли свого місця на вітринах. Одне з приміщень першого поверху відремонтували 2018 року. Тут можна детально ознайомитись з історією міста, побачити тисячолітні намиста, персні та посуд. 

• Нагадаємо, що під бастіонами Звенигорода знайшли панський будинок XVI століття.
• Також заповідник "Давній Звенигород" нещодавно презентував незвичайні екскурсії у технології віртуальної реальності. Для відвідувачів новинка має запрацювати навесні 2021 року.

Стежте за найважливішими новинами України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал