Адаптувати Львів до змін: як переосмислити звички та допомогти довкіллю

Днями у Львові відкрили крамницю "Ясна річ", яка має вчити відповідального споживання. Ми вже розповідали про її історію та концепцію. Творці ініціативи кажуть, що простір також стане локацією для дискусій та ідей, щоб говорити про глобальне на локальному рівні. 

Якщо нам звично чути про відповідальне спілкування між людьми, то екоактивісти розповідають про повагу до їжі, побуту, одягу. Пояснюють, що це стає майже філософією, новим світоглядом. Журналістка "Еспресо.Захід" відвідала "Ясну річ" і розповідає, про що йшлося на відкритті. 

Соціальне підприємство. Дати людям відповідальність

Майстерню "Woodluck" Андрій Левицький створив чотири роки тому. Перед тим він три роки працював у проєкті "Будуємо Україну разом". Каже, що почав відчувати втому, вигорання й бажання змінити діяльність. 

"Знав, що хочу робити бізнес, але це мав бути не просто бізнес. Я пішов навчатися до Львівської бізнес-школи на коротку програму, де треба було створити й захистити проєкт. Швиденько, на коліні, написав про коворкінг. Це мало працювати так: ти прийшов, узяв інструмент, пошліфував, зробив поличку, заплатив гроші і щасливий з тією поличкою пішов додому. Але в цій історії нещасливим був би я, бо коли порахували, то вийшло, що для окупності треба приймати близько 150 людей на день. Це не дуже реально, але я чомусь точно знав, що хочу робити меблі", – розповідає засновник "Woodluck".

Андрій знайшов маленьке приміщення для майстерні, отримав грант, купив обладнання та матеріали. До нього долучився його друг Анатолій Нємцов, який зараз працює архітектором у Києві. Вони почали виготовляти столи, зображення яких знаходили в мережі Pinterest, фотографували вже готову продукцію й публікували на платформі OLX. Усе поступово налагодилося й запрацювало, з'явилися постійні замовлення. Майстри вже не завантажували картинки з Pinterest, а вигадували власні дизайни. На підприємство почали працевлаштували хлопців, які вийшли з інтернатів, сиріт і напівсиріт. Їх учили працювати з професійним інструментом. Якось троє хлопців-працівників сказали, що до кінця тижня їдуть у Польщу на заробітки, а в майстерні були замовлення й дедлайни, які "горіли". Андрій терміново почав шукати працівників. Написав у фейсбуці, що шукає столяра з 10-річним досвідом. Наступного дня йому задзвонив Сашко.

"Він розповів, що має 15 років досвіду на меблевій фабриці в Червонограді. Ми зустрілися, я провів екскурсію. Сашко сказав, що повернувся з війни й лікувався в реабілітаційному центрі для алкозалежних. Зараз проходить процес ресоціалізації й потрібно працювати, щоб не бути замкнутим і не повертатися в Червоноград. У співпраці ми через місяць знову отримували стабільні замовлення", – розказує Андрій.

Коли кількість замовлень зросла, виникла потреба найняти нових працівників. Команда вирішила знову прийняти людей з реабілітаційного центру, відтак до майстерні взяли ще двох осіб. Андрій каже, що так і сформувалася ідея соціального бізнесу. 

Ресоціалізація людей, які мали залежність, – складний процес. Тому кожному, хто стає до праці, відразу дають відповідальну роботу. Наприклад, прийшов Микола. Йому дають робоче місце, закріплюють наставника, який теж колись проходив реабілітацію. Наставник підтримує, коли бачить, що це депресія, заспокоює, підказує, стежить за виробничим процесом. 

"От є новий працівник. Показуємо йому гору заготовок, які треба відшліфувати до 18:00. Пояснюємо, що якщо все зробити вчасно, то інший працівник завтра матиме роботу. Він стає відповідальним за цей обсяг роботи. Це частково й маніпуляція, але вона працює: жодного разу такого не було, щоб ті заготовки не були пошліфовані. Це таке випробування, чи хоче людина справді працювати", – розказує Андрій.

Зараз у команді є 12 людей. Окрім тих, хто пройшов реабілітацію, є дизайнери, бухгалтер, спеціаліст із продажу. Ще однією складовою майстерні є те, що з кожного замовлення відкладають 10%, за які потім безоплатно роблять меблі для сімей, які потребують допомоги. Таким займається Львівська освітня фундація, яка має проєкт "Добрий сусід" і опікується сім'ями в кризі. 

Читайте також: Людей змінюють люди: розповідь про "Доброго сусіда" у Львові, який рятує сім’ї.

Не марнувати їжу 

Софія-Юлія Сидоренко презентує рух "ZeroWaste" у Львові, мета якого – змінити на краще поводження з відходами. Розповідає, що тему зменшення відходів у місті почали активно обговорювати чотири роки, коли у Львові сталася трагедія на Грибовицькому сміттєзвалищі. З’явився рух переосмислення. 

"Кожен, хто чує про проблему відходів, перш за все думає про сортування. А ми запрошуємо зробити крок назад і подумати, що зробити, аби не утворювати багато відходів, які треба відсортовувати. Бо багато чого переробляти нерентабельно й взагалі неможливо. Ми досліджували морфологію (склад, – Ред.) відходів і думали, що робити з окремими фракціями, щоб їх зменшити", – розповідає Софія-Юлія.

Дівчина принесла торбину, щоб показати, що утворюється в смітнику, й те, чого можемо не утворити. Найбільшою фракцією відходів, за її словами, є органіка. І це навіть не обрізки, шкаралупи чи шкірки, а просто змарнована їжа: люди не планують покупки, не встигають усе з’їсти й викидають. Софія-Юлія каже, що це й неповага до їжі, й негативний вплив на довкілля. Від цього є величезний вплив на зміну клімату, бо вирощування, транспортування, обробка – ресурсозатратний процес. 

У Львові налагоджена система збору органіки. Місто має 700 контейнерів. За покликанням можна подивитися, де саме вони є. Їх легко знайти: вони коричневі, невеликі. Крім того, місто має станцію компостування. 

"На станції можуть приймати не все. На жаль, відходи ще перебирають вручну. Зазначу, що важливо не викидати органіку в пакетах. Міф, що органіка не є небезпечною. Вона не перегниває, коли опиняється в закритому середовищі. Наприклад, у поліетиленових пакетах", – пояснює Софія-Юлія. 

Результатом компостування є добриво. Раніше на Пластовій, 13 його віддавали безкоштовно, а зараз можна придбати за 62 коп. за кг. Два тижні тому продали близько 50 тонн львівського компосту, який уже отримав сертифікацію. 

Читайте також: "Маршрути добра": як волонтери у Львові створюють банк їжі.

Друге місце у смітнику, за словами Софії-Юлії, займає вторсировина. Це пляшки, жерстяні банки. Проте не все, що з пластику, є вторсировиною. До слова, тут можна переглянути список вторсировини, яку відправляють на перероблення. Дівчина закликає повторно використовувати пляшки, чашки – це стане переосмисленням і звичкою. 

Читайте також: Знижки та бонуси: у Львові створили мапу з екодружніми закладами.

Джинси змінюють клімат

Микола Рябика представляє ГО "Плато", яка розробляє проєкти для адаптації міста до зміни клімату. Плато працює з Львівською міською радою й заохочує до дискусій про клімат. 

"Про змінений клімат часом говорять з позитивного боку. Наприклад, коли у Волинській чи Закарпатській області почали з’являтися врожаї кавунів. Проте з негативного боку реакції є частіше. Важливо розрізняти клімат і погоду, оскільки перше – багаторічний режим погоди (30-50 років). Зміна клімату – це коли довгі терміни різко коливаються. З'являються шквальні вітри або буревії, коли ми їх не очікували й раніше такого у нас не було. Ми не можемо зафіксувати конкретно кліматичну зміну, але можемо відчути її наслідки", – каже Микола.

Він пояснює, що кількість парникових газів зростає, зокрема, через швидку моду. Ці гази потрапляють в атмосферу й затримують сонячне проміння. Утворюється парниковий ефект. Потім фізика хмар змінюється і випадають зайві опади. Або не випадають. Парникові гази були завжди, але зараз маємо надлишок. За словами Миколи, близько 10% відсотків парникових газів утворюються через виробництво одягу. З цих 10% третину займають гази, утворені в процесі виробництва джинсів. 

Читайте також: Цьогоріч на кількох експериментальних ділянках у Львові траву коситимуть по-іншому.

"Близько 2% з усього текстилю піддаються переробленню. Одяг, який носимо, – це достаток. Проте його потрібно довше використовувати, бо це напряму впливає на нас. І те, що в парках з’являються кліщі, – не найгірше, що може з нами статися. Тож варто сортувати і зменшувати кількість відходів, висаджувати рослин. Це питання пом’якшення впливу на клімат і наче умовні, але водночас фізичні парникові гази", – підсумовує Микола.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал.