Забагато вчителів? На Львівщині на зарплату освітянам бракує понад 260 мільйонів

Освітньої субвенції, яку передбачено на Львівщину на цей рік, не вистачить на зарплату вчителям. За попередніми даними, бракує 265 млн грн. Таку цифру озвучила начальник відділу дошкільної, загальної середньої освіти та позашкільної роботи Ірина Сислюк під час наради з представниками відділів освіти області. Як пояснив "Еспресо.Захід" директор департаменту освіти і науки Львівської ОДА Олег Паска, цифра наразі неточна, але коштів освітньої субвенції і справді бракує.

Наразі ми уточнюємо, скільки саме не коштів не вистачає, з  відділами освіти та департаментом фінансів. Часом буває, що територіальна громада показує, що їм бракує дев'ять мільйонів освітньої субвенції, але водночас у них у залишках є п'ять мільйонів невикористаної субвенції за попередній період.

Ще одна причина браку коштів освітньої субвенції – роздута мережа освітніх закладів. Скажімо, у Львівській області є 22 школи, в яких менш ніж 10 учнів

Чому цього року Львівщина отримала замалу субвенцію на освіту, адже кількість вчителів навряд чи збільшилась? 

Основною причиною такого дефіциту стала формула розрахунку освітньої субвенції. Коли цю формулу лише затвердили, вона працювала досить добре. Але після територіальної реформи її треба було дещо змінити. Скажімо, на Львівщині багато сільських шкіл. Але з утворенням ОТГ чимало сіл увійшло до міських територіальних громад. Відтак субвенцію для всіх шкіл громади порахували вже за міським тарифом. Коефіцієнт для міських шкіл приблизно вдвічі нижчий, аніж для сільських. Ми скерували запити і народним депутатам, аби звернули увагу на цю формулу, і в Міністерство освіти та науки. Ще одна причина браку коштів освітньої субвенції – роздута мережа освітніх закладів. Скажімо, у Львівській області є 22 школи, в яких менш ніж 10 учнів. Я раніше був переконаний, що в малій школі можна краще навчити учнів, але дослідження показують протилежне. У нас витрати на школи є обернено пропорційними до показника ЗНО. Тобто маємо ситуацію, коли навчання учня в малій школі часом обходиться вдвічі дорожче, ніж у великій, але при цьому ЗНО вони складають гірше. Так відбувається, бо ці витрати йдуть не безпосередньо на вчителів та учнів, а на комунальні платежі й утримання самої школи. 

У яких громадах найгірша ситуація з фінансуванням освіти?

Найбільш проблемними є Яворів, Золочів, Моршин, Дрогобич. Це міські громади, до складу яких увійшло багато сільських шкіл. Загалом із 73 громад області понад двадцять мають такі проблеми. Формула розрахунку субвенції недосконала і треба змінювати коефіцієнти, але водночас вона показала слабкі місця освітньої мережі. 

Скажімо, в громаді є малокомплектна школа, на утримання якої бракує коштів. Хто уповноважений приймати рішення, чи закривати цю школу?

Тепер це мають вирішувати на рівні ОТГ. Саме місцеві територіальні громади здійснюють утримання шкіл. Тобто громада зі свого бюджету сплачує за утримання приміщення, комунальні платежі, а з державного бюджету йде субвенція на зарплату вчителям. І там, де є велика школа, на неї йде суттєве фінансування з держбюджету. Наприклад, у Самборі є школа, де близько тисячі учнів. Так от, завдяки цій школі утримується вся мережа  в ОТГ, бо в цій школі видатки на одного учня значно менші, ніж в середньому у громаді. Так відбувається й на інших територіях, коли за рахунок великої школи утримують дрібні. Скажімо, у Львові та великих містах видатки на одного учня в середньому становлять 18 тисяч гривень. В області – в середньому 28 тисяч. А в окремих громадах виходить, що на одного учня йде 40-50 тисяч. 

Якщо торік на Львівщині було 1198 шкіл, то зараз – 1181, тобто на 17 шкіл менше

Якщо розмір субвенції з держбюджету не переглянуть, це означає, що до кінця року вчителям не буде чим платити зарплату?

Сподіваюсь, що це питання буде вирішене на загальнодержавному рівні. Зараз ця проблема вирішується перекиданням коштів з кінця року на першу половину. Частково проблему можна закривати за рахунок залишків субвенції за попередній період. В Україні вперше за останні п'ять років маємо найвищий залишок невикористаної освітньої субвенції – понад п'ять мільярдів. Чому громади не використали цих коштів – важко сказати. Може бути, що під час тендеру виникла економія коштів і вона залишилась на рахунку, а її не використовують. Тому я вважають, що є три джерела коштів на зарплату учителям: залишки освітньої субвенції за попередній період, допомога з державного бюджету, а також оптимізація освітньої мережі. Зрештою, шкільна мережа і так поступово зменшується. Якщо торік на Львівщині було 1198 шкіл, то зараз – 1181, тобто на 17 шкіл менше. На жаль, це природний процес, адже народжуваність зменшується і учнів стає все менше.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал