Як Хрущов в Оперному сидів: 82 роки тому радянці анексували Західну Україну

Передумови входження в УРСР

Радянська влада, як і Російська імперія мали чимало спільного, зокрема, і ті, і інші прагнули поширити свій вплив на всі етнічні землі українців. Довгий час західноукраїнські землі були під владою австрійців, а після Першої світової війни з відновленням Польської держави – поляків. Однак ситуація докорінно змінилася з світовими амбіціями німецького диктатора Адольфа Гітлера. Ще в серпні 1939 роки радянці домовилися з нацистами про сфери впливу і поділили Польщу дві частини. Таким чином, з початком війни, практично за місяць польська держава припинила своє існування.

Прихід совітів на Західну Україну викликав неоднозначну реакцію. Українське та єврейське населення, на відміну від поляків, в цілому радо вітало прихід Червоної армії. Нерідкими були напади українців на польську поліцію з метою її роззброєння, допомога радянським військам у виявленні і затриманні польських вояків тощо. Але ця ейфорія була більше викликана визволенням з-під влади непопулярного польського режиму, а не прорадянськими чи прокомуністичними уподобаннями. Українці плекали надії, що нова влада покращить їх соціальний та матеріальний статуси. Адже радянська пропаганда активно працювала і малювала захмарне майбутнє для всіх трудящих.

"Барахольство" червоноармійців

Цікаво, що прихід радянців в іншу державу, став шоком для самих радянських людей, які вперше побачили ту "буржуазну розкіш" і велику кількість доступних товарів у вітринах. Тому вони одразу зайнялися так званим "барахольством", тобто скуповували великими партіями різні побутові речі: велосипеди, жіноче взуття, панчохи, костюми, портсигари та багато іншого. Це викликало здивування і підозри у місцевого населення. Більше того, не поодинокими булий випадки грабежів, коли радянські військові просто відбирали те, що хотіли. Це поступово відкривало очі на справжню природу радянської влади.

Вибори без вибору

З 17 вересня, з початком вступу на територію Західної України Червона армія та НКВС організували створення "тимчасових адміністрацій" у містах і "селянських комітетів" в селах. 1 жовтня 1939 року було прийнято постанову про проведення 26 жовтня 1939 року Народних Зборів, яким належало легітимізувати новий територіально-правовий статус і суспільно-політичний устрій Західної України. Формально вибори до зборів мали проводитися на основі загального, рівного й прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Однак, як це часто буває з російською демократією, фактично ж все відбувалося під дулами рушниць і вибори були наперед намальованими.

Згідно з офіційною інформацією органів влади, в них взяли участь 93 % виборців, 91 % з яких підтримали запропонованих (своїх) кандидатів. Так були сформовані Народні Збори Західної України, що складалися з 1484 депутатів (тільки 5,2 % з них мали вищу освіту, а 72,6 % – лише початкову).

Читайте також: У Львові віднайшли точне місце у колекторі, де під час нацистської окупації переховувались євреї
 

Чотири декларації зачитані перед Хрущовим

26–28 жовтня 1939 року депутати зустрілися у Львові, а саме в Оперному театрі, де звернулися до керівників Української Радянської Соціалістичної Республіки. Серед присутніх, був також перший секретар ЦК КП(б)У Микита Хрущов, який, як видно з архівного відео, сидів у так званій "цісарській ложі" театру і аплодував депутатам.

Народні Збори одноголосно проголосували подякувати Йосипу Сталіну за визволення і направили делегацію до Москви. Бо саме там, в Кремлі, а не в Києві вирішувалась подальша доля Західної України, щоб попросити офіційного включення територій до складу Української РСР. Так було ухвалено чотири декларації: про встановлення радянської влади в Західній Україні; про входження Західної України до складу СРСР і возз'єднання з УРСР; про конфіскацію поміщицьких і монастирських земель та про націоналізацію банків і великої промисловості.

Верховна Рада СРСР проголосувала за ці рішення 1 листопада 1939 року. Лише через півмісяця, 15 листопада, в Києві було ухвалено свій закон, який слідом за Москвою підтвердив це включення: "Прийняти Західну Україну до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки і возз'єднати тим самим великий український народ в єдиній українській державі".
 

Однак це возз’єднання протривало не довго. Адже друзі Сталіна, німці, вирішили його перехитрити і 22 червня 1941 року напали на Радянський союз. На декілька років Україна стала бойовим театром Другої світової війни. Зазнавши чи не найбільших людських та економічних втрат.

Матеріал створений на основі інформації з Вікіпедії.

Фото: Вікіпедія

Нагадаємо, постріли в потилицю, автоматні черги та гранати: минуло 80 років із часів масових розстрілів у Львові.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.