Постріли в потилицю, автоматні черги та гранати: минуло 80 років із часів масових розстрілів у Львові

Загальна кількість жертв у Львові невідома, але за оцінками німецького історика Кая Штруве, вона коливається між 2358 і 2752 особами, – повідомляє Еспресо.Захід.

Усього в перші тижні війни (протягом кінця червня – початку липня 1941 р.) у тюрмах Західної України було страчено близько 22 тисяч осіб. Знищення евакуйованих в’язнів продовжувалися в центрально-східних областях України – в пересильних тюрмах Умані, Києва та Харкова.

На той час для радянської влади постала проблема переповнення в’язниць політичними в’язнями. Зокрема, це стосувалося тюрем прифронтової зони. У тюрмах Львівщини на той час було 5424 в’язні. 

Утримували політвязнів у в’язницях Львова – №1 – Бриґідках, №2 – Замарстинівській, №4 – "Малі Бриґідки" (вул. Казимирівська, 34/ вул. Яховича). 10 червня в тюрмі №1 при ліміті 1500 осіб перебувало 3638 в’язнів, тюрмі №2 – 801 в’язень (ліміт – 270), у тюрмі №4 – 706 в’язнів (при ліміті 300), частину в’язнів відправили до Золочева, де їх утримували в місцевому замку.


Фото: Музей-меморіал "Тюрма на Лонцького"

Енкаведисти Меркулов і Філіпов видали два накази: в одному йшлося про терміновий облік усіх в’язнів у тюрмах і розподіл на тих, що підлягають депортації в ІТЛ (від рос. "исправительно-трудовые лагеря"), і тих, кого необхідно розстріляти (це завдання покладали на місцеве керівництво НКҐБ). У другому документі йшлося про евакуацію в’язнів, до нього додавався "План евакуації", згідно з яким депортації з Львівської області підлягало 5000 в’язнів. Для цього виділяли 204 вагони. Проте евакуювали лише 1822 в’язнів із 5000 запланованих. 3602 в’язні залишилось у тюрмах Львова. Розстріли, санкціоновані прокурором Львівської області Харитоновим, розпочали 22 червня. До 3602 людей, що залишились у тюрмах Львова, після евакуації додалися нові заарештовані, яких називали причетними до ОУН, шпигунами, диверсантами. 

У музеї меморіалі "Тюрма на Лонцького" опубліковано спогад устини Сефанчук, яка описувала страшні часи розстрілів у червні 1941 року.

"По такій самій знимочці бабця мого чоловіка пізнала тіло своєї єдиної доні Іванки серед закатованих у Львівській тюрмі Бриґідки. Серед понівечених людських тіл закривавлене місиво з косою і знимкою в кишені. У такому вигляді мати знайшла свою дитину. Але чи одна мати? Лише в червні 1941 року, відступаючи, червона армія замордувала в тюрмах кілька десятків тисяч осіб. Точних даних кількості жертв досі немає. Багато документів зі свідченнями або досі засекречені, або знищені. Усе для того, або пересічний українець думав (це, якщо пощастить), що війна почалася з приходом німців.

Для населення Галичини війна вже тривала кілька років, а почалася з радянською окупацією у вересні 1939.... І не закінчилася в 1945 році ..."


Фото: Музей-меморіал "Тюрма на Лонцького"

Як зазначено на сайті "Тюрма на Лонцького", спочатку в’язнів розстрілювали у звичний для практики НКВС спосіб: пострілом у потилицю. Коли наближався фронт, а плани не було виконано – розстрілювали масово: зганяли в’язнів до камер підвалів і через дверцята для передачі їжі стріляли з автоматичної зброї. А в останні дні перебування НКВС у тюрмах кидали до камер гранати, або відчиняли двері камер, в’язні виходили в коридор, гадаючи, що їх звільняють, а в цей момент їх розстрілювали з автоматичної зброї.

Трупи вивозили вантажівками та ховали у спецмісцях, які сьогодні поступово відкривають археологи. Проте в останні дні перебування в містах співробітники НКВС, поспішаючи, ховали знищених у подвір’ях і підвалах тюрем. У зовнішньому дворі тюрми на Лонцького було поховано близько 700 осіб. Трупи залили гашеним вапном (щоб пришвидшити процес розкладання) і на частині могил посадили молоді дерева. Згодом розкопки цих гекатомб стали матеріалом для нацистської антирадянської пропаганди.

Сьогодні відомі лише 747 імен розстріляних у тюрмі на Лонцького в кінці червня 1941 р. Серед них було 509 українців (67 %), 177 поляків (23,3 %), 53 євреїв (7 %) та 18 осіб інших національностей.

Нагадаємо, в Україні 22 червня відзначили День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни, яка тривала майже чотири роки – від 22 червня 1941 року до 8 травня 1945 року.

Як ми вже писали, 23 червня у Львові проєктом "Cвітло тихе" вшанують жертв комуністичних репресій і війни.