"Зелений коридор" перетворився на коридор смерті: в Україні відзначають День пам'яті захисників, які полягли за незалежність

29 серпня – Україна відзначає День пам'яті захисників, військовослужбовців та учасників добровольчих формувань, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність.

День пам’яті держава започаткувала в 2019 році. Саме 29 серпня відбувся один із найтрагічніших періодів російсько-української війни до повномасштабного вторгнення – вихід українських воїнів з оточення під Іловайськом у 2014 році.

Тоді російське керівництво, як і завжди, порушило домовленості: українських військових розстріляли, коли вони колонами проходили попередньо погодженим "зеленим коридором". Окупанти накрили вогнем наших захисників. Там полягли 366 українських воїнів, 429 – зазнали поранень, 158 – зникли безвісти, 300 – опинилися в полоні. Шлях виходу наших захисників пролягав через соняшникові поля. 

Тому традиційним символом пам’ятного дня 29 серпня стала квітка –  соняшник.

Спогади учасників боїв за Іловайськ

Фото: колаж ЕспресоНа сторінці Інституту національної пам'яті опублікований уривок з книги Євгенії Подобної  "Дівчата зрізають коси", де Людмила Калініна "Строітєль" із 46-го штурмового батальйону "Донбас ЗСУ" пригадувала про події тих днів у Іловайську.

"В Іловайську дуже прямі вулиці. Вони проглядаються ідеально. Семен дав наказ зайняти школу за пішохідним мостом у місті й закріпитись там. А ми почали шукати дорогу, якою могла б зайти техніка з правого боку Іловайська. Було нас тоді дванадцятеро. Дивлюся – їде "дев’ятка" "Нива", з кулеметами, автоматами. Ми стоїмо і дивимось, хто це такі… Проїжджають повз, дивляться на нас, ми – на них. Я ще дверцята зачиняю, щоб вони проїхали, один з них киває, мовляв, дякую. А потім  бачу, а на їхній машині написано "Оплот", я навіть не зорієнтувалась, що це… Передаємо по радєйці: "якийсь "Оплот" проїхав". А у відповідь – мати: це ж вороги! Отаке там було – повна плутанина і хаос. Наступної ночі – жахливий обстріл. Запустили ліхтарі, й було світло як удень – такого не забудеш. І почалося – "гради", міномети… А потім стало відомо – вихід з Іловайська неможливий...

День Незалежності запам’ятали надовго – це був страшний обстріл. Ми вже розуміли, що ми оточені, й прийшов відчай. І ми кричали пісні. 27-го числа була спроба прориву. Обговорювались можливі шляхи відходу – через Моспіно, Харцизьк. 28 серпня оголосили режим тиші. А вранці почався вихід колони. Було  страшно. Це була дорога на Грабське, пряма. Спалені машини стояли на шляху. Ми проїхали повз бійців 93-ї бригади, – вони мали нас замикати.

…Ми вирушили в бік Красносільського – і тоді почався перший мінометний обстріл. Потім  знову: "Колона! Рух!". Маяв білий прапор. Колона розтяглась і ми рушили. І тут по нас відкрили вогонь, і почався просто розстріл колони. "Зелений коридор" перетворився на коридор смерті. 

…До нас під’їжджає танк із білим прапором – ми думаємо, що він з миром. А виявляється, вони брати нас прийшли. Наші пішли на переговори. І тут – постріл з  танка. "Танкіст" мертвий, "Апіс" пошкодив руку, Алінку – уламком, у мене – контузія і поранення. Далі я майже нічого не пам’ятаю. Пам’ятаю, що мене кудись  несли, що намагалася подзвонити мамі… Прийшла до тями в погребі – темно. Вирішила, що я померла. Потім нам довелося вийти, і нас узяли в полон. В мене є шрам, давнішній уже, на пальці. Мене прийняли за снайпера і хотіли розстріляти. Але потім хтось сказав, мовляв, вона і так скоро помре, не треба", – йдеться у розповіді.

З показань потерпілого військовослужбовця ЗС України Ш., який безпосередньо виходив з оточення (за матеріалами розслідування Іловайської трагедії Генеральною прокуратурою України):

“Наша колона слідувала по раніше узгодженому маршруту. Одночасно з цим, неподалік околиці с. Чумаки ми потрапили у засідку та були розстріляні з декількох БМП та танків, крім цього, по колоні вівся потужний артилерійський вогонь, у тому числі з мінометів та АГС-ів. Указаний розстріл супроводжувався постійним вогнем зі стрілецької зброї. 

Намагаючись покинути зону обстрілу, частина колони в хаотичному порядку розпочала рух у зворотному напрямку та направилась до населеного пункту Новокатеринівка, але потрапила до другої засідки та була обстріляна зі стрілецької зброї, ПТУРів та великокаліберних кулеметів.

Надалі, проводячи розвідку я разом з іншим військовослужбовцем потрапив у полон до військовослужбовців ЗС РФ, які передали нас представникам підрозділу "Козачий союз області війська Донського" терористичної організації "ДНР", де вже знаходився в полоні Ф. Останній розповідав, що він особисто бачив, як бойовик з позивним "Батя", у зв’язку з тим, що йому не вдалось обміняти когось зі своїх родичів, прострелив одному з допитуваних ногу".

Перший урок у школах буде присвячений темі вшанування пам’яті захисників

До слова, цього навчального року Міністерство освіти і науки України рекомендує присвятити перший урок темі вшанування пам’яті захисників, які загинули, захищаючи Україну, йдеться в листі про організацію 2024–2025 навчального року.

Учителям пропонують провести практичні заняття, на яких розповісти про українських військових, зокрема через спогади тих, хто брав участь у боях за Іловайськ.

“Поки триває війна, ми не можемо знати точну кількість загиблих, назвати всіх поіменно або розповісти всі героїчні або трагічні історії. Проте впевнені, що українське суспільство докладе максимум зусиль, щоб загиблі герої залишилися в нашій пам’яті не абстрактним образом або цифрою, а отримали належну шану”, – йдеться в рекомендаціях МОНу.