Вибухи в Росії: про що свідчить атака на Кремль та чого хоче Путін

Цвіт "бавовни" у Росії, або Що відбувається в тилу агресора

Вибухи в Росії на аеродромах, заводах і нафтобазах, підриви колій та сходження вагонів відбуваються від початку повномасштабної війни, розв'язаної агресором проти України, і стало навіть звичним явищем. Російські офіційні особи у разі подібних інцидентів не лінуються відразу заявляти про причетність українських агентів. 

Не будемо стверджувати чи спростовувати український фактор у вибухах на російському тилу. Тут лише зібрали кілька фактів того, про що повідомлялося.

Наприклад, 29 квітня сталася "бавовна" в тимчасово окупованому Севастополі у мікрорайоні Козача Бухта, де було знищено понад 10 резервуарів із нафтопродуктами, загальною ємністю близько 40 тисяч тон, що призначалися для потреб Чорноморського флоту РФ. Тоді представник ГУР МО Андрій Юсов назвав це "Божою карою за Умань", коли Росія вбила 23 цивільних особи, серед них – 6 дітей. Він зауважив, що "ця кара буде довготривалою для об'єктів, які забезпечують армію агресора".

Гауляйтер тимчасово окупованого Севастополя Михайло Розважаєв 1 травня заявляв про атаку міста українськими дронами. Також 3 травня в окупованій Феодосії пропагандисти писали про роботу ППО, де нібито знищили над морем безпілотник, який летів у бік морського нафтового терміналу. 

Цікаво, що упродовж останнього тижня повідомлень про вибухи у прикордонних з Україною регіонах РФ суттєво побільшало. Вночі на 30 квітня у Брянській області в селищі Суземка двічі лунали вибухи. Тоді через влучання сталася пожежа, часткових руйнувань зазнали житлові три будинки. Місцевий губернатор Олександр Богомаз повідомив про двох загиблих та поспішив звинуватити українську сторону.

Вранці 30 квітня повідомлялося також про пожежу на території ПАТ "Мотовіліхінські заводи" у російській Пермі. Саме там виготовляють артилерію.  

Наступного дня у Брянській області з рейок зійшов поїзд, завантажений нафтопродуктами. РосЗМІ стверджували, що незадовго до сходження поїзда стався підрив залізниці. Інцидент трапився на перегоні Расуха – Унеча. У потязі було 60 вагонів, наповнених нафтопродуктами та пиломатеріалами. З них 7 чи то 8 перекинулися, частина спалахнула. 

Крім того, у тій же Брянській області з рейок зійшли локомотив та 20 вантажних вагонів. Як повідомляли рашисти, постраждалих в обох випадках не було. 

Пропагандисти Кремля заявляли, що в ніч на 3 травня "безпілотники ЗСУ атакували військовий аеродром у Брянській області". Нібито всього було 5 дронів, два з яких знищили зі стрілецької зброї, ще два – вибухнули на території аеродрому й один зник безвісти. Йшлося про пошкодження внаслідок атаки нібито неексплуатованого Ан-124. 

Також пожежа була на ще одному аеродромі в селищі Гостилиці Ленінградської області. Там в анграх зберігалися вертольоти, а пожежу нібито спричинило займання покришок. 

Тієї ж ночі у російському порту Тамань, що в селищі Хвиля Краснодарського краю, неподалік Кримського мосту, спалахнув резервуар з паливом на 20 кубометрів. Очевидці повідомляли про вибух, після чого почалася пожежа. Площа займання 1200 кв м. Пропагандисти стверджували, що причиною вибуху стала атака безпілотника. 

Також росіяни заявили, що в ніч на 4 травня безпілотник атакував Ільський нафтопереробний завод у Краснодарському краї. РосЗМІ пишуть про атаку 4 дронів-камікадзе, з яких не вибухнув лише один. Пожежа внаслідок вибухів сягнула 400 квадратних метрів, один резервуар зруйнований, а другий, який приблизно на 85% був наповнений соляркою, загорівся. 

Ще один безпілотник атакував Новошахтинський завод нафтопродуктів у Ростовській області. Дрон влетів нібито у будівельні конструкції. Жертв немає, а вогонь загасили працівники заводу. 

Також про начебто збитий дрон повідомив губернатор Воронезької області. А губернатор Брянської області заявив про обстріл села Польові Новосілки під ранок 4 травня. Там нібито постраждав один мирний житель, пошкоджено кілька будинків та є проблеми з електропостачанням. 

А на хуторі Ташла у Ставропольському краї вибухнув склад паливно-мастильних матеріалів. Як повідомляють рашисти, горять бочки з мазутом біля заводу "Євробетон". Площа пожежі понад 500 кв м. 

Атака дронів на Кремль та "агонія" пропагандистів

Однак найрезонанснішою подією тижня та одним з найгучніших інцидентів за час, відколи РФ нахабно напала на Україну, стала заява Кремля про атаку дронів на резиденцію Володимира Путіна в ніч на 3 травня, з метою вбити російського лідера. Після цього, до речі, мер Москви навіть запровадив заборону на запуск безпілотників у столиці. 

У Кремлі виступили із заявою, де традиційно звинуватили у тому, що відбулося, Україну. Там сказали, що завдяки вжитим військовими та спецслужбами своєчасних дій, зокрема застосування системи радіолокаційної боротьби, дрони були збиті. А від падіння осколків ніхто не постраждав і матеріальних збитків не завдано.

"Розцінюємо ці дії як спланований терористичний акт і замах на президента, організовані напередодні Дня Перемоги, параду 9 травня, на якому запланована присутність й іноземних гостей. 

У результаті цього терористичного акту президент не постраждав. Графік його роботи змін не зазнав, і триває у звичному режимі. Російська сторона залишає за собою право вжити необхідні заходи там і тоді, де і коли вважатиме потрібним", – йшлося в оприлюдненій заяві. 

Не забарилася реакція російських політиків та пропагандистів. Голова Держдуми В'ячеслав Володін заявив, що теракт щодо Путіна рівноцінний нападу на Росію. Тому "будуть вимагати застосування зброї, що здатна зупинити та зруйнувати київський терористичний режим". 

Керівник фракції "Справедлива Росія" Сергій Миронов назвав це "найреальнішим casus belli", тобто приводом для "справжньої війни та ліквідації терористичної верхівки України", додавши, що їм є чим вдарити по українських бункерах. 

Депутат від тимчасово окупованого Криму Михайло Шеремет каже, що "в Києві засіли терористи, а з ними, як відомо, переговори марні. Їх треба тільки знищувати, до того ж швидко та бездушно". Він закликав завдати ракетного удару по резиденції Зеленського в Києві. 

Ще один депутат Олексій Журавльов теж вважає, що треба вдарити по Києву, знищити Офіс президента, зруйнувати Верховну Раду, Генштаб, будівлі, де перебувають українські спецслужби.

А пропагандистка Маргарита Симоньян в агонії запитує, чи "можливо, тепер все почнеться по справжньому?". 

Сьогодні, 4 травня, через добу після так званого нападу на Кремль, речник Путіна Дмитро Пєсков запевнив, що всіх причетних до удару по Кремлю знайдуть і на них чекатиме суворе та неминуче покарання. А ще він сказав, як би смішно це не звучало, що рішення про дронову атаку на Кремль було ухвалено у Вашингтоні. 

"Мабуть, НЛО". Реакція України на кремлівський інцидент

Українська сторона зазвичай не коментує атаки дронів, підриви залізничних колій, вибухи на нафтобазах на території Росії, у яких росіяни, як правило, звинувачують саме Україну. Але якщо йдеться про резонансні випадки, то українські влада та військові сили спростовують причетність до того, що сталося в РФ. 

Зокрема, кажучи про атаку безпілотників на Кремль минулої доби, речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат заявив, що не має даних про те, що стоїть за заявою Москви, яка відразу звинуватила в цьому Київ. 

"Так із першого погляду сказати, що це було – мабуть, НЛО. Я не можу сказати прямо, що це взагалі відбувалося і наскільки це ефективно. Там прапор, видно на цьому відео, навіть не похитнувся, фактично, і жодних якихось наслідків від цього немає", – сказав Ігнат в ефірі Радіо Донбас.Реалії.

Він також зауважив, що, на його особисту думку, Росія може намагатися таким чином показати "якусь ескалацію з боку України".

Таку думку поділяє і радник голови Офісу президента Михайло Подоляк, який вважає, що Росія готує масштабний терористичний акт, тому спочатку в Криму затримали велику групу нібито диверсантів, а потім продемонстрували атаку дронами на Кремль. 

"По-перше, Україна веде виключно оборонну війну і не атакує об'єкти на території Російської Федерації. Навіщо? Це не вирішує жодної воєнної задачі. Але дає підстави РФ виправдати свої атаки по цивільних. По-друге, ми з цікавістю спостерігаємо за зростанням казусів та ексцесів, що відбуваються в різних куточках РФ. Поява невідомих безпілотних апаратів на енергетичних об'єктах чи на території Кремля можуть свідчити виключно про підпільну роботу місцевих сил спротиву. Як відомо, дрони можна купити у будь-якому військторгу…", – зазначив Подоляк. 

Причетність України до подій, що відбуваються на території країни-агресора також спершу спростував речник президента Сергій Никифоров, а згодом, перебуваючи з візитом у Фінляндії, це підтвердив і сам Володимир Зеленський. 

Речник глави держави зауважив, що не володіє жодною інформацією про так звані нічні атаки на Кремль. Крім того, нагадав неодноразові заяви президента, що усі сили та кошти Україна спрямовує на звільнення власних територій, а не на те, щоб атакувати чужі. Никифоров зазначив, що назвати це терактом важко, адже це і близько не порівняти зі зруйнованими будинками у Дніпрі чи Умані, обстром вокзалу у Краматорську та інших трагедіях в Україні. Те, що відбулося в РФ, радше "нагнітання ситуації перед 9 травня".

Спілкуючись із журналістами за результатами саміту Україна – Північна Європа у Гельсінкі, президент Володимир Зеленський вкотре повторив, що Україна не займається атаками на Росію чи її лідера, а захищає свою незалежність і територіальну цілісність. А заяви щодо звинувачень Києва Путін використовує, щоб виправдати продовження агресії. 

"Ми не атакуємо ані Путіна, ані Москву. Ми боремося на власній території, захищаємо свої села й міста", – заявив Зеленський , і додав, що Україна відчуває дефіцит зброї для забезпечення своєї оборони, тому українська армія не використовує її деінде, крім поля бою: "Ми не можемо використовувати будь-що і будь-де. Тому ми не атакували Путіна. Ми це залишимо трибуналу". 

А от голова фракції "Слуга Народу" у Верховній Раді Давид Арахамія припустив, що атаку на Кремль замовили російські олігархи, які зазнали санкцій через війну Путіна проти України. 

"Багато версій про дрони над Кремлем. Висловлю особисту думку, засновану на серії інсайдів. Атаку на Кремль було здійснено на колективне замовлення російських олігархів, які потрапили під санкції через режим Путіна. Це перша колективна гра "клубу ображених". Сподіваюся – не остання", – зазначив політик. 

Росія перетворює "СВО" в екзистенційну війну? 

Заяви російських офіційних осіб про нібито атаку безпілотника на Кремль прокоментував держсекретар США Ентоні Блінкен. Він сказав, що не може підтвердити дані повідомлення, й зауважив, що сприймав би все, що виходить з Кремля, з дуже великою обережністю. 

Коли його запитали про позицію США щодо будь-яких можливих атак України на Росію, він відповів: "Це справа України, які рішення вона приймає, щоб захищати себе".

Раніше ЗМІ повідомили, що США збирають факти інциденту з безпілотником у Москві, який, за словами російської сторони, атакував Кремль. Неназваний американський чиновник зазначив, що Сполучені Штати не були попереджені про ймовірну атаку безпілотника на Кремль.

В Інституті вивчення війни (ISW) повідомили, що Росія, ймовірно, сама інсценувала атаку на Кремль, щоб таким чином донести інформацію про війну до російської внутрішньої аудиторії та створити умови для ширшої мобілізації суспільства. Американські експерти зазначили, що є декілька індикаторів, які вказують на те, що удар по Кремлю був організований РФ. 

В аналізі видання The New York Times подій з так званою атакою дронів на Кремль зауважили, що незалежно від походження двох безпілотників, які наблизилися до офіційної резиденції Путіна в Москві, зрозуміло одне: російський уряд хотів, щоб світ знав про них. Тому навмисно швидко оприлюднив інформацію про нібито напад дрона з метою вбити президента Володимира Путіна. У своїй незвичайній заяві з п'яти абзаців там винуватцем назвали український уряд і стверджують, що РФ має право помститися Києву. 

Крім того, журналісти зауважили, що вчорашнє повідомлення Кремля суттєво відрізнялися від реакцій на попередні епізоди, які росіяни пов'язують з нападами на Росію чи окуповану нею територію. Зокрема, як це було з вибухом автомобіля під Москвою в серпні минулого року, в результаті якого загинула донька провідного російського ультранаціоналіста Дарія Дугіна, або вибух у жовтні на Кримському мосту, що сполучає Росію з окупованим півостровом, чи вбивство прокремлівського військового блогера в Санкт-Петербурзі у квітні цього року. Хоча ці випадки неможливо було ігнорувати, Кремль жодного разу не опубліковував розгорнутої заяви про них. 

Так, очевидність того факту, що безпілотники здатні пробити оборону в центрі Москви і наблизитися до Кремля, навіть попри відсутність доказів щодо серйозних пошкоджень, стала фактично збентеженням для російської армії, яка зазнала численних невдач від початку повномасштабної війни. 

Щодо того, звідки летіли дрони, експерт з автономних військових систем Семюель Бендетт пояснив, що якщо об'єкти були безпілотними літальними апаратами, неможливо було визначити, звідки вони були запущені, оскільки їхня траєкторія могла змінитися в міру наближення до Кремля. 

Крім того, з відео не зрозуміло, чи об'єкти вибухнули за планом, чи були збиті засобами ППО. За словами експерта, якщо би це і була здійснена Україною атака, то насамперед для психологічного ефекту, щоб показати, що навіть Кремль не є в безпеці. 

І тепер головне питання в тому, чи використає Росія цей інцидент для виправдання нових і навіть жорстокіших ударів по Україні, як це припускають українські політики та військові. Нагадаємо, що після вибуху на Кримському мосту РФ посилила бомбардування об'єктів критичної інфраструктури в Україні. А через так званий напад на Кремль, щоб вбити Путіна, пропагандисти одноголосно закликають до нових заходів у відповідь.  

Крім того, інцидент з безпілотником стався в особливо напружений момент війни, коли Україна готується до контрнаступу проти російських військ на півдні та сході країни. А Путін готується до відзначення річниці перемоги Радянського Союзу над нацистською Німеччиною 9 травня, що є головним патріотичним святом в Росії.