"У декрет" – на 4-5 місяців: особливості материнства у заможних країнах ЄС

З якими викликами зіштовхуються матері у Франції, Італії та Нідерландах? Своїми спостереженнями з "Еспресо. Захід" діляться три українки, які переїхали на постійне місце проживання у ці країни.

Франція

Джерело: L`union

Пологи

"Всі іноземці, які перебувають у Франції легально, мусить мати медичну страховку. Така страховка покриває всі аналізи для вагітної жінки, огляди у лікарів, курси підготовки до пологів і самі пологи. Якщо хочете народжувати у пологовому будинку з "лакшері"-умовами, доведеться доплатити. Є окрема страховка для нелегалів, яка також на 100% покриває все, що пов’язано з народженням дитини", - розповідає Юлія Касіянчук з Івано-Франківська. Жінка разом із чоловіком проживає у Парижі і от-от повинна народити.

Відпустка по догляду за дитиною

Оплачувана "декретна" відпустка у Франції триває 16 тижнів, тобто чотири місяці. Жінка може ділити її на власний розсуд. Наприклад, взяти паузу на роботі за місяць до запланованих пологів і потім, після народження дитини, ще три місяці побути вдома. Але поїхати з офісу відразу у пологовий не вийде. Працювати вагітним можна лише до 37-ого тижня вагітності (нагадаємо, нормальна вагітність триває 40 тижнів). За цей період, поки жінка не працює, отримує повну заробітню плату, яку їй виплачує роботодавець. Як правило, після цього більшість новоспечених матусь виходить на роботу.

Чи існують варіанти продовжити відпустку по догляду за дитиною? Так. Якщо це – перша дитина, ще на півроку. Якщо не перша – до трьох років. Якщо жінка чекає на третю, четверту і т.д. дитину, її декретна відпустка буде довшою – 26 тижнів (6,5 місяців) замість 16 (4 місяців). Якщо сім'я поповниться двійнятами чи трійнятами – 34 тижні (8,5 місяців). Довшою вона буде і при проблемах зі здоров'ях, які виникли у жінки у зв’язку з вагітністю чи пологами. Ввесь цей час за нею зберігатиметься робоче місце, однак родині доведеться "затягнути паски", оскільки замість зарплати дружини у сімейний бюджет буде надходити державна допомога у розмірі приблизно 390 євро. Це – трохи більш, як 12 тисяч гривень. Для середньостатистичної української родини – цілий скарб, але не для французької. За даними Національного інституту статистики та економічних досліджень Франції, "на руки", тобто після відрахування всіх податків, середньостатистичний французький працівник отримує 2400 євро. Це – майже 75 тисяч гривень. Більшість сімей не готова йти на такі фінансові жертви. 

У відпустку по догляду за дитиною можуть йти і татусі. Приміром, жінка через 5-10 тижнів після пологів виходить на роботу, а чоловік – її підміняє. Півтора роки тому у Франції збільшили декретну відпустку для татусів з 14 до 28 днів. Це – незалежно від відпустки його дружини. Так французький уряд намагається заохотити чоловіків більше уваги приділяти свої нащадкам.

Ціни на дитячі товари

"Памперси (24 штуки) коштують 12 євро (374 гривні. – Ред.), дитяча суміш, бо француженко дуже мало годують грудьми – 16 євро (500 гривень. – Ред.). Дуже дорогий дитячий одяг. Дитячий светрик може коштувати 30 євро (935 гривень. – Ред.)"

"Але є багато магазинів, де той самий товар можна купити дешевше. Є додаток на кшталт нашого OLX, де можна купити дитячий візочок чи одяг, що вже були у вжитку. Задля збереження довкілля французи воліють не викидати одяг, а віддавати його, продавати чи переробляти, - зауважує Юлія. - Візит до педіатра платний – 90 євро (2800 гривень. – Ред.), бо послуги цього фахівця не входять до переліку тих, які покриває страховка".

 Дитсадки

"Сім'я починає шукати місце у садочку для своєї дитини, коли та ще навіть не з'явилася на світ – на 7-8 місяці вагітності, - веде далі жінка. – Але у державному садочку його важко отримати, бо заявок дуже багато. Тож більшість сімей або віддає дитину у приватний, платний садочок – наприклад, три дні на тиждень на повний день чи щодня, але на півдня, або ж (що трапляється частіше) наймає няню, яка доглядає за малюком".

Роботодавці йдуть назустріч мамам і можуть дозволити їм працювати неповний робочий день або повний, проте з більшою кількістю вихідних. "Пандемія допомогла частково вирішити цю проблему, бо багато людей почало працювати з дому, - каже Юлія. – Якщо робота передбачає постійну присутність за комп’ютером, то батьки можуть віддати дитину на півдня у садочок, звідки її забере няня".

Послуги няні батьки оплачують з власної кишені, але якщо родина не є заможною, можуть просити у держави відшкодування коштів. "Якщо не помиляюся – то навіть до 50% вартості", - зазначає співрозмовниця "Еспресо.Захід".

Ставлення до дітей

Юлія працювала нянею. Розповідає: Париж – не надто комфортне місто для проживання з дітьми.

"Є метро, де спуститися до колії можна тільки сходами. Уявіть картину: я у трьох светрах, у куртці тягну візочок з дитиною, яка також вбрана як капуста. Дуже рідко хтось пропонував допомогу, та й то переважно мігранти – африканці, араби"

І якщо суспільство не надто лояльне до дітей (бідолашні малюки змушені підлаштовуватися до ритму життя дорослої частини населення), то розвинутій дитячій інфраструктурі українські родини з малими дітьми можуть тільки позаздрити. У кожному районі Парижа є по 3-4 дитячі майданчики для різних вікових категорій. Усі мають спеціальне гумове прикриття. Дитина навіть якщо впаде – не заб’ється. Є ковзанки, багато парків з водоймами…

Кар'єра vs материнство

За спостереженнями Юлії, француженки – кар’єристки.

Джерело: Every Mother Knows

"Якщо подивитеся, хто супроводжує дітей на дитячих майданчиках, - це все будуть няні. Якщо й трапиться якась одна мама, то це тому, що у неї вихідний і вона вирішила провести його з донькою чи сином. Жінки працюють на хороших посадах, мають високі зарплати, тож за будь-яку ціну намагаються втриматися на робочому місці. Бабусі-дідусі дуже рідко приїжджають провідати онуків і точно не будуть за ними дивитися. Це не так, як у нас – народила і "спихнула" батькам. Французькі пенсіонери живуть на повну – відпочивають, подорожують, ходять у гості", - зауважує українка.   

"Одружуються французи пізно. Навіть якщо хтось і одружився у 25, заводить дітей у 35 і навіть 40 років. Але більшість навіть не одружується – просто живуть разом. Підписують щось на кшталт контракту, в якому вказують, що ведуть спільне господарство"

 "Я працювала у сім'ї, де було двоє дітей. Одній було п’ять років, а іншій – шість. Батьки – неодружені, але живуть в одному будинку. З часом, звісно, багато оформлює стосунки – розписуються, вінчаються. Але у них це не у пріоритеті, як у нас: "Все, хочете разом жити – йдіть у РАЦС і до церкви!" Хочуть – живуть разом, не хочуть – не живуть", - ділиться спостереженнями жінка.

Багатодітних сімей, каже, мало: "Звісно, мені зустрічалися сім'ї, де є троє і навіть четверо дітей, але щоб п’ятеро – ніколи. Якщо такі і є, то це здебільшого вихідці з арабських країн і живуть вони на допомогу від держави".

Італія

Джерело: Daily Italian Words

Олеся Винницька – родом з Львівщини. Вчилася у Львові, працювала у Києві. Але зараз живе в Італії, де разом із чоловіком виховує двох маленьких дітей - сина та доньку. 

Пологи

Розповідає: послуги державних жіночих консультацій для вагітних – безкоштовні. Це і регулярні огляди у лікаря, і аналізи раз на місяць. Доплачувати потрібно лише за дуже специфічні обстеження. З перших днів до жінки прикріплюють акушерку, яка є її особистим помічником – записує до гінеколога, реєструє на здачу аналізів. Пологи також повністю безкоштовні.

Велику увагу в Італії приділяють грудному вигодовуванню. Жінку ще під час вагітності налаштовують, що вона зможе годувати грудьми і з перших хвилин життя дитини стежать за налагодженням грудного вигодовування.  

Після виписки з пологового новоспечену матусю відвідає акушерка. Якщо потрібно, то прийде кілька разів. Обережно розпитає, як жінка почувається, чи допомагає їй чоловік. Це для того, щоб переконатися, що у породілі немає післяпологової депресії і вдома панує сприятлива психологічна атмосфера.

"Декретна" відпустка та бонуси від держави

Перший соціальний бонус для майбутньої матусі Mamma Domani дослівно перекладається як "Мама завтра". Оформити його можна з 7-го місяця і зробити це дуже легко – достатньо отримати довідку у лікаря, який підтвердить факт вагітності і її терміни. Заявка подається онлайн. Жінці "при надії" одноразово виплачують премію у розмірі 800 євро (25 тисяч гривень) – не лише громадянкам Італії чи ЄС, а й громадянкам інших країн, які мають дозвіл на проживання в Італії.

Після народження дитини впродовж року виплачують другий бонус. Розмір цієї виплати, на відміну від попередньої, залежить від доходу сім'ї і становить від 80 до 160 євро (2500-5000 гривень) на місяць. З цього року цей бонус можна буде оформити на період до досягнення дитиною повноліття.

"Оскільки я наразі не працюю, на утриманні у мого чоловіка перебуває двоє малолітніх дітей, тож у кінці року раз на рік йому повертають податки, які він сплатив як працююча людина. У середньому - по 100 євро (трохи більш, як 3100 гривень. – Ред.) на місяць на одну дитину. Податки із зарплатні в Італії дуже високі", - додає Олеся.

"Декретна" відпустка в Італії триває п’ять місяців. Можна взяти два місяці до народження дитини і три місяці після, один місяць до пологів і чотири після або взагалі не брати відпустки до народження дитини, а використати її повністю вже після пологів. Однак лікар мусить видати довідку, що у жінки відсутні ризики і вона може й далі працювати. Упродовж усіх п’яти місяців роботодавець виплачує жінці 80% її зарплатні. 

Поки дитині не виповниться 12 років, мама або батько мають право на 10 місяців додаткової відпустки. Але тоді вони отримують лише 30% від винагороди, яку їм виплачує роботодавець за виконану роботу. Приватні фірми не надто охоче відпускають цінних працівників на такий тривалий період часу, тож зазвичай такою можливістю користуються жінки, які працюють на державній роботі і чоловіки яких добре заробляють.   

"Коли у 2019 році народився наш син, обов’язковий декрет для чоловіків становив п’ять днів. Минулого року, коли народилася наша донька, його збільшили до 10 днів", - розповідає Олеся.

Відкладене материнство

Італійські жінки відкладають народження дитини.

"Я брала участь в курсі для майбутніх мам. Учасниць було 15. Лише двоє з них були молодші 30 років. усі інші були мого віку (мені – 36 років) та старші. При цьому тільки двоє – я і ще одна жінка– були вагітні другою дитиною"

Живуть в Італії довго: жінки у середньому 84 роки, чоловіки – 81. Тож не дивно, що вік зрілості й старості зміщується.  

"Серед моїх знайомих є жінка, яка народила першу дитину у 36 років. Двоє вперше стали матерями у 38. Це не пов’язано з кар’єрними амбіціями. Італійки довго зустрічаються зі своїм майбутнім чоловіком і майбутнім батьком їхніх дітей. Коли розуміють, що готові створити з цією людиною сім'ю, переходять до наступного етапу – покращення житлових умов. Думаю, через це народжуваність в Італії знижується. Звісно, південь і північ Італії дуже відрізняються, але у середньому (це – дані за 2019 рік) на одну маму припадає 1,27 дитини. Італійський уряд дуже переймається цією проблемою, адже через пандемію COVID-19 народжуваність впала ще більше", - каже Олеся.    

Ставлення до дітей

Якщо говорити загалом про середовище, то воно дуже приязне до сімей із дітьми.

Фото надала Олеся Винницька

"З розмов подруг знаю, що в Україні сторонні люди часто роблять зауваження з приводу того, як одягнена дитина, як поводиться. Тут мені ще ніхто не робив зауваження"

"Ми живемо у горах. Погода тут переважно гарна, сонячна. Але коли випадає сніг, чи дощить, ми чи не єдині, хто виходить на прогулянку. Італійці холоду не люблять. Всі у захваті від нашої відважності, а не критикують і не лякають, що наші діти похворіють, - розповідає Олеся. - Італійці дуже люблять дітей. Зрозуміло, що можуть сказати твердо, але я ніколи не чула, щоб на дитину хтось кричав. Тут панує культ дитини. Дітям роблять багато подарунків. Йдеш з дитиною по вулиці і хтось зі старших людей обов’язково з вами заговорить. Якщо часто з кимось бачитесь (живете по сусідству, відвідуєте ті самі магазини), до дитини будуть звертатися по імені, вітатися як з дорослим. На вузькому тротуарі вас оминуть, щоб ви не відчували дискомфорту".

Дитсадки

З дитсадками – та сама проблема, що й всюди. У державний дитсадок дитину можна віддати лише з трьох років. Тож батькам доводиться шукати приватні садочки. Для багатьох сімей це дорого - державних виплат не вистачає, щоб закрити цю потребу. Можна віддати дитину у комунальні ясла, але й там хоч і небагато, проте потрібно доплатити. Крім того, не всі комуни можуть похвалитися наявністю такого дошкільного навчального закладу, а ті, які мають, надають пріоритет діткам зі своєї комуни. Та навіть якщо все складеться ідеально - не всі мами готові розлучитися зі своєю дитиною, коли їй тільки-но виповнилося п’ять місяців.  

Вихід – залишити малюка на бабцю з дідусем. Але оскільки дітей сім'ї заводять у більш пізньому віці, батьки часто вже надто старі, щоб бавити п’ятимісячну дитину. А ті, що молодші, ще самі працюють – на пенсію багато італійців виходить лише у 70 років. Хоча піти на заслужений відпочинок можуть у 62 роки (за наявності трудового стажу не менш, як 38 років) або у 66, якщо трудовий стаж є меншим.

"Законодавство у цьому напрямку змінюється дуже повільно. Думаю, через те, що діють ще старі установки: жінка – берегиня домашнього вогнища, яка займається вихованням дітей, - припускає Олеся. - Але вже інші часи. Я не знаю нікого з людей мого віку, хто б не працював і займався тільки вихованням дітей. Старше покоління, жінки, яким зараз по 80 років, народжували більше дітей, тож сиділи переважно вдома. Сучасні жінки хочуть працювати, заробляти гроші, подорожувати зі своєю сім'єю. І хоча чоловіки дуже допомагають своїм "половинкам" у догляді за дітьми, але у декретну відпустку мусить йти таки жінка".     

Нідерланди

Джерело: Stuff Dutch People Like

Що найбільше здивувало Юлію Інденко, коли вона разом зі своїм чоловіком та маленьким сином тільки переїхала жити у цю країну, це те, що дітей тут ніхто не кутає. Навіть взимку на вулиці рідко зустрінеш дитину у шапці.

Пригадує, коли її син захворів і у нього п’ять днів трималася температура під 40°С, лікарка виписала йому… парацетамол. І жодних антибіотиків, адже вірусні інфекції вони не лікують. Акцент у цій країні роблять не на лікуванні, а на профілактиці – вакцинації та здоровому способі життя.  

Відпустка по догляду за дитиною

У Нідерландах вона триває 16 тижнів (4 місяці). Її, як і у багатьох інших європейських країнах, ділять на дві - до та після пологів.

У відпустку жінка йде за 4-6 тижнів (1-1,5 місяці) до запланованих пологів, але через 10-12 (2,5-3 місяці) після народження дитини мусить вийти на роботу. І тоді вже обирає, як їй краще працювати - на повну чи часткову зайнятість. Якщо на повну, може щодня робити перерву у роботі, щоб погодувати дитину чи зцідити молоко. Голландський роботодавець не здивується, коли хтось із новоспечених батьків виявить бажання працювати неповний робочий день чи тиждень.

Держава надає невелику фінансову підтримку сім'ям із дітьми. У середньому – по 200 євро (трохи більш ніж 6300 гривень) на квартал до досягнення дитиною повноліття.

І жінки, і чоловіки мають право на 26 тижнів неоплачуваної відпустки по догляду за дитиною у перші вісім років її життя. В окремих випадках роботодавець з власної ініціативи може оплатити працівнику таку відпустку. Така опція наперед прописується у трудовому договорі.

З 2 серпня цього року набуває чинності нова норма закону. У перший рік життя дитини батьки зможуть взяти дев'ять тижнів відпустки і отримувати у цей період половину своєї зарплатні. Розглядається також можливість збільшити розмір цих виплат до 70%. Решта відпустки (17 тижнів) оплачуватися не буде.

Пологи

До пологів у Нідерландах ставляться як до природного фізіологічного процесу, а не серйозної медичної процедури. Тож не дивно, що за статистикою, кожна четверта голландка народжує вдома, і це – найбільший показник в Європі.

Аналізи жінки здають двічі за всю вагітність та лише два рази роблять УЗД. "Наприклад, у мене так було, але моя вагітність мала нормальний перебіг", - каже Юлія.

Всі витрати, пов’язані з вагітністю і пологами покриває медична страховка. Вона дорога, але мати її треба обов'язково. Для дітей віком до 18 років усі медичні послуги – безкоштовні.

Після пологів до жінки додому приходить спеціально навчена медсестра, яка вчить матусю, як правильно доглядати за немовлям.

Дитсадки

Що Юлії не до вподоби, як і багатьом сім'ям у Нідерландах, - непродумана оплата дошкільної освіти. Тому перше, що взявся реформувати новий уряд (парламентські вибори у цій країні відбулися у березні торік), - дитячі садочки.

Джерело: Scholen op de kaart

Більшість дитсадків у Нідерландах – приватні. Розцінки –  від 8 євро (250 гривень. – Ред.) за годину. Тобто якщо дитина відвідує садочок 5 днів на тиждень і залишається там на 8 годин, батькам доведеться заплатити приблизно 1700 євро (54 тисячі гривень. – Ред.). Платять "живими" грошима - перераховують кошти з картки. Після цього податкова дивиться, скільки днів і годин на тиждень працюють партнери. Якщо обоє працюють 5 днів на тиждень по 8 годин, податкова повертає їм 1300 євро (41 тисячу гривень. – Ред.). "Розмір суми, яка повертається, залежить від доходу родини", - уточнює співрозмовниця "Еспресо.Захід". Але тут є важливий нюанс. Різницю держава компенсує, якщо працюють обоє батьків. Бо якщо один не працює, то може сидіти з дитиною. Логічно.

Нещодавно у Нідерландах вибухнув грандіозний скандал. "Податкова виявила випадки зловживань, коли сім'ї-вихідці з більш бідних країн ЄС, подавали інформацію, що вони працюють, хоча насправді не працювали, а сиділи з дітьми й отримували гроші. Що зробила податкова? Заднім числом позбавила їх цієї пільги. Вийшло так, що ці люди кілька років отримували кошти, а тепер мусять повернути державі по 30-40 тисяч євро (95-127 тисяч гривень. – Ред.). Тож вони подали колективний позов до суду. Минулого року суд визнав, що ці сім'ї постраждали незаконно, що податкова не мала права формувати такого "чорного" списку і автоматично позбавляти їх виплат, а мусила розглянути кожен випадок окремо. Їм присудили виплатити відшкодування у розмірі 30 тисяч євро на сім'ю і повністю анулювати їхні борги. А якщо за цей час вони взяли іпотеку чи позичили кошти у кредитній спілці, то податкова зобов’язувалася погасити ще й ці борги. Проте схоже, справа досі не зрушила з мертвої точки. Можливо, гроші цим сім'ям і почали виплачувати, але роблять це надто мляво. Принаймні місцеві ЗМІ про це наразі не повідомляли", - каже Юлія.

Коли систему нарешті реформують, сім'ям не доведеться більше платити 1700 євро. Платитимуть 400 (12 700 гривень. – Ред.), а податкова - сама вестиме розрахунки зі садочками.

"Це – нормально, бо уявіть: вам доводиться виривати досить велику суму зі свого сімейного бюджету. Через півмісяця ці гроші вам повертають, проте не у повному обсязі. У кінці року все перераховують і виявляється, що ви ще щось маєте доплатити чи, навпаки, доотримати. Але зазвичай доплатити"

Юлія додає: в уряді обіцяють, що батьки платитимуть за садочки лише 5%.

У школу діти у Нідерландах починають ходити з п’ятирічного віку. Шкільна освіта – безкоштовна.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook–сторінку.