Це вивчатимуть у підручниках: як українським банкам вдалось вижити у великій війні

Рівно рік тому, 23 лютого 2022 року, коли частина українців ще вірила, що велика війна у XХІ ст. неможлива, інша частина спустошувала банкомати та панічно скуповувала валюту. Тоді лунали прогнози, що в разі війни долар буде ледь не по 100 гривень, а банківську систему очікує колапс. Однак за рік повномасштабного вторгнення жоден з апокаліптичних прогнозів не здійснився, а впродовж останніх кількох тижнів гривня навіть зміцнюється. Як українським банкам вдалось вистояти та налагодити роботу в умовах війни, "Еспресо.Захід" з’ясовував в експертів фінансового ринку. 

План дій на випадок війни банки мали вже у січні 2022-го

"Те, що сталося за рік війни з банківською системою, – не неможливе, – каже менеджер з комунікацій Кредобанку Віктор Гальчинський. –  Насправді жодна банківська система у світі не має такого досвіду, який отримала банківська система України. Війна в Україні – це найбільша повномасштабна війна в Європі після 1945 року. Югославський конфлікт – не до порівняння. І практично під час усіх воєн банківська система припиняла роботу за дуже короткий термін: десь за три дні, десь – за тиждень. В Україні також цього очікували. У перші дні були черги біля банкоматів і кас. Люди хотіли забрати цінності з сейфів у Києві з закритих відділень, бо не хотіли, аби це дісталось окупантам. Але система вистояла. Насамперед  завдяки тому, що певна підготовка й моделювання такого розвитку подій вже були. Ще в середині січня 2022 року НБУ запровадив у дію таємні регламенти роботи в умовах воєнного стану, тож комерційні банки мали план першочергових заходів. Тому 24 лютого ми вже знали, що робити".

24 лютого 2022-го, відразу після перших атак Росії, в комерційних банках почали працювати кризові штаби, органи оперативного управління. Водночас НБУ запровадив обмеження, які допомогли втримати курс гривні. 

"Регулятор спрацював професійно. У перший тиждень війни курс гривні сягав і 50 грн за долар, але тоді офіційний курс жорстко зафіксували. До того ж він був дозволений для використання платіжними картами. Тобто люди не були обмежені у звичайному використанні коштів. Було лише заборонено відтік капіталу. Заборона на перекази з України за кордон залишається досі, за незначними винятками".

У перші дні після вторгнення люди масово намагалися зняти готівку

Інтернет-банкінг суттєво допоміг системі

Ефективну роботу НБУ на початку війни відзначає і професор кафедри фінансів Львівської політехніки Віталій Рисін. Адже найбільш ризиковим для банківської системи були перші тижні війни.

"НБУ ухвалив низку правильних рішень, зокрема валютних обмежень. Так, ці обмеження мали неринковий характер, але вони дали змогу втримати першу хвилю панічного попиту на валютному ринку. Зрозуміло, що попит усе одно перевищує пропозицію. Потреба у валюті є значно більшою, і в цьому контексті важливу роль відіграють валютні надходження, насамперед макрофінансова допомога наших закордонних партнерів. Якби таких надходжень не було, навряд чи вдалося б втримати курс на такому рівні, – каже Віталій Рисін. – Важливо також, що багато роботи в банках було зроблено в попередні роки. Україна доволі швидко впроваджувала новітні цифрові підходи в обслуговуванні, дистанційне обслуговування клієнтів. Ці речі були сформовані у банках ще до початку повномасштабного вторгнення, тому адаптувати їх до нових умов було не так складно, ніж якби система працювала за традиційними методами". 

Власне, цифровізація українських банків і те, що українці уже звикли користуватись електронними банківськими сервісами, також суттєво вплинули на стійкість банківської системи.

Якби не ліквідували проблемні банки у 2015-2016 – система не встояла б

"Маємо відзначити як роботу регулятора, так і самого банківського сектору, який швидко адаптувався й зумів налагодити свою в умовах воєнного стану. Інакше ми мали б серйозну хвилю недовіри, клієнти намагалися б вилучити свої кошти та підірвали б ліквідність банківського сектору. Ми мали б низку банкрутств банків", – каже Віталій Рисін. 

За період дії воєнного стану НБУ ліквідував лише два невеликі банки – "Січ" і "Мегабанк". Ще два банки – "Промінвестбанк"  і "МР банк" – Нацбанк ліквідував у перші дні повномасштабної війни, як банки з російським капіталом. 

"Після великого "банкопаду" та чистки банківської системи 2015-2016 років на ринку залишилися найздоровіші банки, для яких банківська діяльність є основним бізнесом. Тодішня голова НБУ взяла на себе ризик, виконала цю "чорну роботу" і змушена була через це залишити країну, – каже Віктор Гальчинський. – Тоді вивели з ринку приблизно половину банків. Кого виводили з ринку: банки-"мийки", корпоративні банки та банки, з яких повиводили кошти. Щобільше, певній частині власників банків довелося понести відповідальність, дехто навіть отримав реальні терміни. Але система оздоровилась. Якби банківська система з цією раковою пухлиною зустрілася з 24 лютого 2022 року – вона не вижила б". 

"Переконаний, що з часом досвід української банківської системи, кейси, які ми зараз проходимо, вивчатимуть у підручниках, – каже Віталій Рисін. – Україна є прикладом того, як можна забезпечити стабільність банківського сектору і його нормальну роботу в умовах, які є далеко не сприятливими та не типовими. Світова практика знає подібні випадки, але в таких масштабах це чи не вперше. Український фінансовий сектор поряд зі Збройними Силами творить історію".    

Як змінився курс гривні за рік повномасштабної війни 

Офіційний курс долара за день до вторгнення становив 28,99 грн, євро – 32,9 грн, російський рубль – 0,36 грн. Станом на 23 лютого 2023 року офіційний курс долара 36,57 грн, євро – 38,93 грн.

У комерційних банках України 23 лютого 2022 середні курси обміну долара становили 28,96/ 29,45 грн, євро – 32,8/ 33,4 грн, російського рубля (тоді ще ним торгували)  – 0,34/0,373 грн. Станом на 23 лютого 2023 року курс долара у банках 39.40/39.90, євро 41,5/42,20.