Як зберегти водні ресурси України під тиском зміни клімату: експерти назвали дієві заходи

Такого висновку дійшли експерти водної галузі України під час опитування від Всесвітнього фонду природи WWF-Україна.

Як засвідчило опитування, українці вже сьогодні відчувають вплив цих чинників на повсякденне життя. Зокрема, респонденти виокремили такі основні проблеми:

• Пересихання колодязів /зниження рівня підземних вод
• Обміління й замулення річок
• Зміна русла
• Зменшення рівня води в гірських озерах і поступове зменшення площі боліт; зменшується товщина снігового покрову в горах в окремі роки

За останнє десятиліття спостерігається зменшення водності в басейнах річок Прут, Сірет та Дністер. Зміна річкового стоку (об’єму води) в Дунайському регіоні, а також у Києві та Київській області, вже зараз має широкий спектр негативних наслідків на різні аспекти життя місцевого населення. Це плив на доступність територій під час паводків, обмеження водопостачання та зниження якості води, негативний вплив на екосистеми й біорізноманіття, соціально-економічні проблеми, додаткове навантаження на інфраструктуру. Різкі та непередбачувані зміни річкового стоку можуть призвести до серйозних втрат у сільському господарстві, рибному господарстві та туризмі.

Так, зокрема, в річках Закарпаття фіксують зменшення рибних запасів через мілководдя. А зниження рівня води у водосховищах призводить до нестачі кисню та загибелі риби й мікроорганізмів. Вплив на водно-болотні угіддя зменшує локації поширення водних і болотних біотопів, також зникають місця поширення рідкісних вологолюбних видів рослин.

Респонденти одностайно погоджуються, що в Україні варто запровадити план заходів з адаптації до зміни клімату.

Які заходи пропонують експерти для зменшення негативного впливу на водні ресурси

• Впровадження індивідуальних систем водопостачання та економії водних ресурсів.
• Модернізація очисних споруд та інфраструктури водопостачання.
• Використання нових ресурсозберігаючих технологій та перехід на відновлювані джерела енергії.
• Зменшення викидів парникових газів і зменшення теплового сліду.
• Створення й розширення зелених зон. Озеленення територій, особливо в містах.
• Розробка стратегій управління водними ресурсами, включаючи поліпшення інфраструктури та захист екосистем.
• Впровадження природоорієнтованих рішень і планів управління посухами.
• Дотримання природоохоронного законодавства та жорстке правове реагування на порушення.
• Підвищення екологічної свідомості серед населення та навчання управлінню водними ресурсами.

У питанні збереження водних ресурсів України респонденти виділяють такі заходи:

• Охорона і відновлення водно-болотних угідь (33% респондентів)
• Природний шлях регулювання (більше місця для переливу води під час повені та її утримання), 27%
• Створення штучних резервуарів та водосховищ з мережею каналів (19%)
• Створення каскадів водосховищ і шлюзів (10%)
• Комплексні заходи, виходячи з умов окремої території чи басейну річки (6%)
• 61,5% респондентів вважають знесення споруд, що перешкоджають вільній течії річки, ефективними для покращення її стану та функціонування.

Загалом більшість респондентів підтримують відновлення річок, заплав і водно-болотних угідь за умови наявності наукових обґрунтувань, чіткого плану, фінансової стабільності та залучення всіх зацікавлених сторін.

Деталі опитування. Опитування проводили в межах RESTORIVER – проєкту програми Interreg Danube Region, який співфінансується ЄС. Його мета – відновлення заплав річок Дунайського регіону та водних екосистем, адаптація їх до кліматичних змін, щоб у перспективі знизити ризики, пов'язані з такими гідрометеорологічними явищами, як посухи, повені та "теплові хвилі" (аномальна спека). Проєкт об'єднує установи з управління водними ресурсами, кліматом та охороною природи, а також наукові організації в країнах Дунайського регіону. WWF-Україна – один із партнерів проєкту.

Опитування проводили в червні-липні 2024 року, воно охопило 52 респондентів з різних регіонів України, включаючи Закарпатську (42,3% респондентів), Чернівецьку (28,8%), Одеську (11,5%) області, а також Київ і Київщину (13,5%). Участь узяли науковці, екологи, працівники водної галузі, члени Басейнових рад, представники освітніх установ та бізнесу. 

"Опитування дозволило нам зібрати докладнішу інформацію про потреби зацікавлених сторін для розвитку їхньої спроможності впроваджувати заходи з водозбереження й інші, пов'язані з відновленням річок і водно-болотних екосистем у зв'язку зі зміною клімату. Усі відповіді експертів доопрацюють і врахують під час реалізації проєкту ЄС RESTORIVER", – зазначила керівниця напряму "Вода" WWF-Україна, кандидатка географічних наук Оксана Коноваленко.