Шахраї у соцмережах: у кіберполіції Львівщини розповіли про види ошуканства

"Еспресо.Захід" поспілкувався з капітаном поліції, старшою оперуповноваженою управління протидії кіберзлочинам у Львівській області Департаменту кіберполіції Валерією Івковою про ситуацію із шахрайством у соцмережах на Львівщині.

Шахраї маніпулюють нашими потребами, зазвичай це гроші

Які є види шахрайства у соціальних мережах?

Соціальна мережа у нас загалом перестала бути лише засобом комунікації,  це така велика платформа, де роблять оголошення, продають та в цілому обмінюються інформацією. 

Якщо ми розглядаємо саме соцмережі, то це може бути продаж вигаданого товару, коли організовують так звані магазини, беруть передплату, а сам товар не відправляють. Інше – коли шляхом фішингу або зламу отримують доступ до сторінок і вже з цих скомпрометованих сторінок пишуть за схемою “друг просить гроші в борг”. Зазвичай, це мова про кошти до 2 тис. грн, аби не викликати підозри й людина не передзвонювала. 

Ну і сам фішинг, коли людям закидають скомпроментовані посилання і надалі використовують їхні акаунти на власний розсуд. Другий варіант – шляхом фішингу розсилають повідомлення типу “отримайте грошову винагороду” або “оформіть допомогу”. Наприклад, на початку повномасштабного вторгнення актуальними були повідомлення про отримання єДопомоги. Хоча допомога нараховувалася через додаток Дія. Шахраї розкидали такі повідомлення через соцмережі, месенджері й відповідно так люди потрапляли на гачок. 

Попри численні інформаційні кампанії, люди досі потрапляють на гачок ошуканців. Чому це відбувається?

Насправді шахрайство дотичне до психології – це маніпулювання людиною, ставлення її в такі рамки, щоб вона не встигла обміркувати інформацію, отримала стрес. Шахраї маніпулюють нашими потребами, зазвичай це гроші. Або ж нашими почуттями типу що хтось потрапив в халепу, грають на нашій емпатії чи співчутті. Люди часто мають такий темп життя, що вони завжди поспішають та приймають швидкі рішення або ж не слідкують за своїми персональними даними.

Як часто шахраї використовують тему військових?

Вони зазвичай підлаштовуються під ці ситуації, які безпосередньо відбуваються в Україні. Вони дійсно можуть маніпулювати, до прикладу, реабілітацією військових. Тобто, вони можуть використати фото реального військового, але замінити номер рахунку. Можуть бути шахрайства через те, що якійсь бригаді необхідний збір. Такі випадки трапляються і дійсно шахраїв затримують. Проте, говорити про якусь офіційну статистику зарано. 

Чи можемо ми ділити соцмережі на більш та менш безпечні? В плані шахрайства ні, бо людина все ж залишається найвразливішою ланкою

Чи траплялися випадки, що серед жертв ошуканців були діти?

Жертвою шахраїв може стати будь-яка людина, яка має доступ до інтернету, банківську картку і безпосередньо здійснює якісь операції в мережі. Тут вік не є ознакою. Діти, звичайно, можуть стати жертвами шахраїв, бо вони також безпосередньо здійснюють покупки, часто це в онлайн-іграх, коли купують речі для своїх героїв. 

Чи можете розповісти про ситуацію на Львівщині в плані кількості виявлених шахрайств?

Якщо аналізувати аналогічні періоди 2024 і 2023 рр., то можна сказати, що люди стали трохи менше потрапляти на гачок до аферистів. Це по загальній картині заяв. Але рівень шахрайства тримається приблизно на тому ж рівні.

Як працює кіберполіція у виявленні таких злочинів?

Кіберполіція працює комплексно. Тобто, ми проводимо максимальну профілактичну роботу з населенням. У нас є також неофіційний проєкт Брама. Там ми публікуємо схеми та зміни, під які підлаштовуються аферисти. Крім того, є офіційні канали, де ми інформуємо людей. Проводимо освітні заходи в громадських просторах, закладах освіти й т.д. Звичайно, якщо говорити про превентивну роботу, то ми намагаємося долучати й медіа. 

Якщо говоримо про розкриття, то варіантів розкриття злочину є два: безпосередньо після заяви про злочин або ж шляхом  виявлення якихось фактів у соцмережах, сайтах й т.д. У будь-якому разі встановлюються потерпілі особи. 

Чи можемо ми говорити, що якісь соцмережі погані, а якісь нормальні в цьому контексті?

Чи можемо ми ділити соцмережі на більш та менш безпечні? В плані шахрайства ні, бо людина все ж залишається найвразливішою ланкою. Проте, особисто я б не радила передавати якісь особисті дані через телеграм чи вайбер.

Читайте також: Військові та їхні сім'ї – під прицілом шахраїв. Як вберегтися