Військові та їхні сім'ї – під прицілом шахраїв. Як вберегтися

"Еспресо.Захід" детальніше розповість про найпоширеніші форми шахрайства в Україні, хто входить до групи ризику та як протидіяти впливу ошуканців.

Протягом перших восьми місяців 2024 року кіберполіція успішно знешкодила 23 організовані шахрайські групи, що перевищує показник за аналогічний період минулого року, коли було ліквідовано 17 груп. За цей же період кіберполіція сприяла скеруванню до суду 1897 кримінальних проваджень, що також є вищим показником порівняно з минулорічними 1546 провадженнями.

Форми шахрайства

Однією з найпоширеніших форм шахрайства, яку наразі фіксує кіберполіція, є недоставлення замовлень, зроблених через інтернет. Це стосується випадків, коли покупець оплачує товар або послугу повністю або частково, але так і не отримує їх. Такий вид шахрайства трапляється як у сфері інтернет-торгівлі, так і при замовленні послуг через онлайн-оголошення.

Друга за поширеністю категорія – фішинг. Це вид шахрайства, де зловмисники використовують методи соціальної інженерії та підроблені вебсайти, що виглядають як справжні. Вони створюють фальшиві сторінки, зокрема для введення платіжних даних, де користувач самостійно вводить свої банківські реквізити, які потім отримують шахраї. Ці дані вони використовують для доступу до онлайн-банкінгу та подальшого викрадення грошей.

Третє місце займають телефонні шахрайства, коли шахраї телефонують від імені банку. Однак останнім часом кіберполіція зафіксувала зменшення кількості таких дзвінків завдяки співпраці з банками та фінансовими регуляторами. Це стало можливим завдяки блокуванню шахрайських номерів та виявленню зловмисників, які здійснювали дзвінки з місць позбавлення волі.

Окремої уваги заслуговує зростання популярності шахрайств із проханнями про фінансову допомогу. Шахраї зламують облікові записи в соціальних мережах або месенджерах і відправляють повідомлення від імені власника сторінки з проханням позичити гроші. Люди, вважаючи, що допомагають близьким, переказують кошти, але насправді ці гроші потрапляють на рахунки шахраїв. Цей вид шахрайства також набирає обертів.

Жертвою шахраїв може стати кожен

До групи ризику потрапляють різні прошарки населення, проте найбільш вразливими до кібершахрайства є:

1. Літні люди – часто не мають достатнього досвіду використання інтернету та сучасних технологій, що робить їх легкою мішенню для шахраїв. Вони можуть бути схильні до довіри у випадках телефонних шахрайств, наприклад, дзвінків "від імені банку".

2. Молодь і підлітки – через активне використання соціальних мереж, онлайн-ігор і месенджерів молоді люди можуть стати жертвами фішингу, шахрайств із проханням про допомогу або пропозицій легкого заробітку.

3. Особи, які активно користуються онлайн-послугами – люди, що регулярно здійснюють покупки або замовляють послуги через інтернет, потрапляють у групу ризику, особливо у випадках недоставлення товарів або послуг.

4. Підприємці та власники малого бізнесу – можуть стати жертвами фішингових атак або шахрайств, пов'язаних із підробленими платіжними системами, що призводить до втрати коштів або даних клієнтів.

5. Люди з низьким рівнем цифрової грамотності – недостатні знання щодо безпеки в інтернеті роблять їх вразливими до різних схем шахрайства, від фішингу до маніпуляцій з банківськими картками.

Під прицілом шахраїв – військові

Фото: Freepik

Шахраї активно націлюються на військових та їхні сім'ї з кількох причин: 

1. Психологічний тиск і емоційний стан. Військові та їхні родини часто перебувають у стані стресу через складні обставини, пов'язані з війною чи службою. Це робить їх більш вразливими до шахрайських схем, які грають на емоціях, таких як прохання про фінансову допомогу або пропозиції швидкого розв'язання проблем.

2. Довірливість до "офіційних" повідомлень. Шахраї можуть маскуватися під представників державних органів, благодійних фондів або банків, що використовують теми, пов'язані з військовою службою. Оскільки військові і їхні сім'ї можуть частіше спілкуватися з державними структурами або отримувати допомогу, це підвищує ймовірність, що вони можуть повірити у фальшиві запити або пропозиції.

3. Фінансова підтримка військових. Сім'ї військових можуть отримувати виплати, компенсації або пільги, тому шахраї часто намагаються отримати доступ до цих грошей. Вони можуть використовувати фішинг або телефонні дзвінки, щоб виманити банківські дані або переконати жертв переказати кошти.

4. Шахрайства з персональними даними. Військові та їхні родини є цінними мішенями для крадіжки персональних даних. Шахраї можуть використовувати ці дані для подальших злочинів, таких як отримання кредитів або відкриття рахунків на ім'я жертви.

5. Почуття патріотизму. Шахраї можуть маніпулювати патріотичними настроями, наприклад, організовуючи фальшиві збори на підтримку армії або військових, що викликає довіру до їхніх дій. До прикладу, на Львівщині повідомили про підозру шахрайці, яка через Instagram та Telegram продавала неіснуючу військову форму та шоломи; а в червні 2024 року впіймали чоловіка, який збирав гроші нібито на лікування військових. Для того, аби викликати більше співчуття у своїх жертв, хлопець вигадав історію про батька, якому необхідний протез.

Читайте також: Як шахраї крадуть збори для військових: поширені схеми

Як не втрапити "на гачок"

Як радить Олександр Ульяненко, начальник відділу протидії різновидам онлайн-шахрайств, в інтерв'ю "Детектор медіа", перш за все, важливо перевіряти джерела інформації. Якщо йдеться про фішинг, слід пам'ятати, що шахрайські сайти можуть виглядати як справжні, але містять підроблені деталі. Наприклад, у посиланні може бути граматична помилка або додатковий символ, через що сайт буде несправжнім. Інформація, яку ви введете на такому сайті, потрапить до шахраїв. Що стосується купівлі-продажу, завжди варто досліджувати відгуки про продавця: коли створено акаунт, які є відгуки, і лише після цього приймати рішення щодо покупки.

Не реагуйте на спам у месенджерах, де пропонують надзвичайно вигідні ціни або інвестиційні можливості з великими прибутками. Такі пропозиції мають викликати підозру, і їх необхідно ретельно перевіряти. Щодо дзвінків із банків, якщо вам телефонують нібито з фінустанови, краще перетелефонувати на номер, вказаний на вашій банківській картці, і виконувати дії, лише отримавши підтвердження від справжнього оператора. Паралельно можна зайти в мобільний додаток банку і, за потреби, заблокувати картку.

Шахраї можуть також використовувати метод підміни вашої картки. Вони можуть представитися представниками банку або оператора мобільного зв’язку, щоб "перевірити", чи ви користуєтеся карткою. Вони можуть запросити код із смс, який насправді призначений для перевипуску картки або входу у ваш обліковий запис. Тому будьте особливо уважні при отриманні таких повідомлень.

Нескладно вберегтися й від такої поширеної шахрайської схеми, як прохання про фінансову допомогу, коли шахраї зламують облікові записи й від імені ваших близьких надсилають повідомлення з проханням про гроші. Завжди перед переказом коштів зв’яжіться з людиною, яка нібито потребує допомоги, й уточніть ситуацію.

Для захисту персональних даних важливо використовувати складні паролі та двофакторну аутентифікацію у всіх своїх додатках і месенджерах. Це підтвердження через смс або електронну пошту значно підвищує безпеку ваших акаунтів. Менше персональної інформації у відкритому доступі також ускладнює завдання шахраям.

Зловмисники часто маскуються під фінансові компанії, благодійні фонди чи державні установи, надсилаючи спам-повідомлення. Наприклад, вони можуть видавати свої повідомлення за допомогу від ООН або держави, що приваблює увагу людей. Також відомі випадки шахрайства на темі зниклих безвісти або полонених, коли злочинці під виглядом представників координаційних штабів пропонують інформацію за гроші або вимагають кошти на вигадані витрати, пов'язані з пошуком близької людини. На жаль, це часто вводить родичів в оману, і вони перераховують гроші, не отримуючи жодної допомоги.