Добровольці великої війни з росіянами: 110 років тому сформувалися Українські січові стрільці

"Еспресо.Захід" розповість про історію, за яких обставин виникли Українські січові стрільці та в яких головних битвах брали участь. 

Історичний контекст та виникнення УСС

Фото: Вікіпедія

На початку ХХ століття Україна перебувала під контролем двох великих імперій — Австро-Угорської та Російської. В умовах напруги довкола Першої світової війни в Австро-Угорщині склалися сприятливі політичні обставини для розвитку українського питання. В уряді і серед інтелігенції розгорнулися дискусії про можливість автономії для різних національних груп, включаючи українців.

За рік до початку світової війни, у березні 1913 року на Галичині на зборах українських діячів проголосили про створення українського військового товариства "Січові стрільці". У перші місяці після зборів стрілецькі товариства швидко поширилися по усій Галичині. За короткий час було організовано стрілецькі чоти, сотні, курені, фахові офіцерські школи, близько 50 товариств "Січових стрільців". У товариствах проводили навчання з ведення стрільби, також було організовано постійні курси теоретичного і практичного військового вишколу, та поширювалася українська ідея й культурна ідентичність.

Крім цього, на Галичині вже до цього діяли стрілецькі товариства "Січі" та "Соколу", які згодом разом з "Січовими стрільцями" також стали основою для формування УСС. Найбільшим і наймасовішим оглядом об’єднаних стрілецьких сокільсько-січових та пластових сил стало Шевченківське свято, яке відбулося 28 червня 1914 року у Львові. Тоді вперше відкрито виступило близько 500 стрільців в одностроях і частково озброєних гвинтівками.

Фактичне створення окремого формування у лавах австро-угорської армії розпочалося 6 серпня, коли Європа день за днем все більше втягувалася у Першу світова, яка офіційно розпочалася 28 липня. Тоді на заклик Головної Української Ради (міжпартійна організація, яка закликала українців до підтримки Австро-Угорщини у війні) відгукнулося 28 тис. добровольців. За місяць з’їхалося лише близько 10 тис. чоловіків та поляки перешкодили сформувати таке велике українізоване військо. Тому австрійка влада дала добро лише для 2,5 тис. добровольців, щоб ті започаткували Українських січових стрільців у складі австро-угорської армії.

Їх було поділено на 10 сотень по 250 стрільців, що згодом вирушили на вистрій до Закарпаття. Січові стрільці дали присягу слугувати своєму народові. Під час присяги влада вимагала, щоб вони присягнули австрійській монархії, але Січові стрільці виправили більшу частину тексту, тим самим підтверджуючи свою вірність українському народові.

Головні битви усусів та їх подальша доля

Фото: Вікіпедія

За чотири роки Першої світової війни, Українські січові стрільці брали участь у багатьох важливих битвах на східному фронті. Напевно, найвідомішою є Карпатська операція 1914-1915 років. Тоді Українські січові стрільці воювали проти російської армії на карпатському фронті. Вони відігравали важливу роль у захисті Карпатських перевалів, що мали стратегічне значення для зупинки просування російських військ.

Битва під Маківкою у квітні-травні 1915 року – це одна з найбільш відомих битв, в якій УСС продемонстрували свою відвагу та бойову здатність. Вони відбивали численні атаки переважаючих сил російської армії, зазнавши великих втрат, але не дозволивши прорвати лінію фронту.

УСС також взяли участь у контрнаступі австрійських військ на південно-західному фронті під час Лютневого наступу австро-угорських військ у 1916 році. Тоді вони показали себе як добре організоване і мотивоване військове формування, зокрема у боях під Болеховом і Стриєм.

Найвідчутніших втрат УСС зазнали на початку липня 1917 року в бою під Конюхами, під час так званої офензиви Керенського, коли в полон потрапило багато усусів. Та попри це Українські січові стрільці продовжили воювати з росіянами та в лютому 1918 року ходили у похід за річку Збруч разом з австрійськими військами. 

Фото: 100krokiv.info

Напевно, що одним з найвідоміших полковників УСС був Вільгельм Франц Йозеф Карл фон Габсбург-Лотаринзький – австрійський ерцгерцог із династії Габсбургів, який настільки перейнявся любов’ю до українців та українського питання, що в народі його знали як Василя Вишиваного. Так його прозвали українські вояки під час Першої світової війни. Його вважали одним з неофіційних претендентів на український трон у разі утворення монархічного ладу. Хоча він сам офіційно ніколи не проголошував таких намірів.

Тож, після закінчення Першої світової війни та розпаду Австро-Угорської імперії, Українські січові стрільці стали основою для створення армії Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Тобто були основою Української галицької армії.

Пізніше, після об'єднання ЗУНР з Українською Народною Республікою (УНР), багато січових стрільців приєдналися до армії УНР, беручи участь у боях за незалежність України проти більшовиків та польських військ.

Зі зростанням політичної нестабільності в Україні та поразкою українських національно-визвольних змагань, частина січових стрільців емігрувала, а інші повернулися до цивільного життя. Проте їхній бойовий досвід та патріотичні настрої мали значний вплив на розвиток національно-визвольного руху в міжвоєнний період.

Жінки в УСС

До підрозділу Українських січових стрільців також входила  жіноча чота, яка була сформована ще до Першої світової. Однак точна кількість стрільчинь невідома, оскільки поіменного списку не збереглось. Крім того, не всі жінки, що записалися в УСС, воювали.

Відомі прізвища 34 жінок, які ймовірно були на фронті, серед яких Ольга Підвисоцька, Марія Бачинська, Гандзя Дмитерко, Василина Ощипко, Олена (Ярема) Кузь, Павлина Михайлишин, Стефанія Сіяк, Стефанія Новаківська, четар — Олена Степанів, більш відома як Олена Степанівна. Жінки-стрільці та санітарки, брали участь у боях під Маківкою. Після цього бою Олена Степанів та Софія Галечко були нагороджені срібними медалями хоробрості.

Читайте також: Перша українка-офіцер армії: 131 рік тому народилася Олена Степанів

Значення пам'яті про Українських січових стрільців

Фото: Вікіпедія

Усусівці стали символом боротьби за національну незалежність і самовизначення українського народу. Безперечно, що їхня відвага, патріотизм та самопожертва є прикладом для сучасних поколінь українців. Тому не дарма пам'ять про УСС зберігається в українській культурі, літературі та історії.

Вони дали основу для розвитку сучасних української військової традиції та державотворення. УСС вплинули на створення військового словництва, термінології, фольклору, пісні й музики (оркестру УСС), поширення форми українського однострою (мазепинка).

Читайте також: "Ой у лузі червона калина" – історія написання пісні та найвідоміші виконання

Вшанування українських січових стрільців важливе не лише як данина пам'яті героям минулого, але і як натхнення для сучасних українців у боротьбі за незалежність і суверенітет своєї держави у теперішній війні з Росією. Це також нагадування про ціну свободи та необхідність її захисту.

Читайте також: Один із творців ЗУНР: 105 років тому в авіакатастрофі загинув полковник Дмитро Вітовський