"Ой у лузі червона калина" – історія написання пісні та найвідоміші виконання

"Еспресо.Захід" розповість, коли була створена "Червона калина" і як пісня, якій понад 100 років, знову стала популярною у світі.

Історія створення пісня "Ой у лузі червона калина"

Датою створення пісні вважають 1914 рік. Автором є журналіст, режисер і громадський діяч Степан Чарнецький, який використав мотиви козацької пісні 17 століття "Розлилися круті бережечки". Останній куплет "бережечків" використано майже дослівно: 

"А ми ж тую червону калину,

Гей, гей, та піднімемо;

А ми ж свою славну Україну,

Гей, гей, та розвеселимо"

Перший нотний варіант композиції, близький до сучасного тексту. Степан Чарнецький створив його до трагедії Василя Пачовського "Сонце руїни" про гетьмана Дорошенка. У листі до газети "Діло" Чарнецький писав: "Мельодія тої пісні є моя. Згармонізував її тодішний капельник п. Михайло Коссак… "Сонце руїни" грали ми лише в Самборі, Дрогобичі, Стрию, Станиславові, Чернівцях і Чорткові". 

Найімовірніше, вперше "Червону калину" зі сцени почула публіка в Самборі у лютому 1914 року.

Завдяки виставі пісня стала популярною. Згодом пісню, яку доповнив Григорій Трух, стрілець родом із Гірного на Стрийщині, виконували січові стрільці, вона стала народною.

Іван Боберський, співорганізатор Головної Боєвої управи УСС, у 1916 році писав, що тоді пісня "рівноважила своєю вірою в майбутнє всі інші пісні, які були сумними". "Червона калина" фактично стала гімном січового стрілецтва.

Ким був автор "Червоної калини"

Степан Чарнецький, 13-та дитина в родині священника, народився 1881 року на Тернопільщині. Рано залишився без батька, який помер від тифу. Закінчив початкову школу у Станиславові, гімназію у Львові. Згодом навчався у Вищій політехнічній школі (нині "Львівська політехніка"). Працював інженером. 

Чарнецький став одним із засновників літературного гурту "Молода Муза" та активним учасником театру товариства "Руська бесіда". Редактор часописів "Український голос", "Український вістник", співпрацював із редакціями "Будяка", "Громадської думки", "Діла" та ін. Після окупації Галичини совітами працював науковим співробітником Львівської наукової бібліотеки. Помер Степан Чарнецький 1944 року у Львові, похований на Личаківському цвинтарі.

Пісня, за яку могли репресувати

Як писав Володимир В'ятрович, про те, наскільки відомою була на початку 20 століття пісня Чарнецького, свідчить факт, що вже 1921 року ветерани УСС створили видавництво "Червона калина", яке публікувало спогади учасників боротьби за незалежність, вояків армій УНР та ЗУНР, дослідження на теми української революції.

"Тим часом пісня потрапила за океан. Там у 1925 році перший її запис здійснив український співак з нью-йоркської "Метрополітен Опера" Михайло Зозуляк, той самий, який дев'ять років перед тим записав гімн "Ще не вмерла Україна", – пояснював В'ятрович.

Крім виконання Зазуляка, відомою є і версія Олександра Кошиця. У 1944-му "Червона калина" вдруге з'явилася на платівці в Штатах саме в аранжуванні Кошиця – диригента та композитора, який зробив знаменитим у світі українського "Щедрика".

Варто нагадати, що після окупації західних регіонів України радянською владою будь-яке публічне виконання "Ой у лузі червона калина" загрожувало арештом, засланням на Сибір чи навіть позбавленням життя. Музична композиція знову стала популярною серед українських військових, бійців УПА. 

Наприкінці 1980-х "Червона калина" починає відкрито звучати на стадіонах, мітингах і концертах. Саме тоді з'явилася ще одна версія, зі словами:

"Не хилися, червона калино, маєш білий цвіт.
Не журися, славна Україно, маєш добрий рід".

Авторкою цих рядків стала відома діячка дисидентського руху Надія Світлична.

Всесвітня популярність пісні "Ой у лузі червона калина"

Нова хвиля популярності до пісні прийшла після повномасштабного вторгнення росіян в Україну. 27 лютого 2022 року Андрій Хливнюк виклав в інстаграмі відео, де він у військовій формі виконує перший куплет "Червоної калини" на Софійській площі в Києві. Мелодія в цьому виконанні була дещо змінена.

Одним з найвідоміших виконавців пісні у світі став легендарний британський гурт Pink Floyd, який використав виконання Хливнюка. 8 квітня 2022 року Pink Floyd представив композицію Hey, Hey, Rise Up! Трек записали два незмінні учасники гурту Девід Гілмор і Нік Мейсон.

"Нещодавно я дізнався, що Андрій Хливнюк перервав американське турне з "Бумбоксом" і повернувся в Україну, щоб вступити до лав сил територіальної оборони. А потім я побачив це неймовірне відео в інстаграмі, де він стоїть на київській площі на тлі храму із золотими куполами і співає серед тиші, бо через війну там немає жодного руху. Це було потужно, і я захотів загорнути це у музичну форму", – розповідав Девід Гілмор в інтерв'ю The Guardian.

Він почав шукати, як сконтактувати з українцем, і знайшов електронну адресу. 

"Наступного разу, коли ми говорили, він був у лікарні з осколковим пораненням. Він показав мені цей крихітний уламок, який встромився йому в щоку. І ти розумієш, що це міг бути осколок трохи більше, який відбив би йому голову. Він сказав, що у нього був найпекельніший день, який тільки можна собі уявити, він збирав з вулиць тіла українців, українських дітей. Знаєте, наші проблеми виглядають такими жалюгідними і дрібними в контексті того, що відбувається там", – зазначав британський рок-ідол. 

До речі, пісня на ютубі має 12 мільйонів переглядів.

Українців по всьому світу не злякати й не зупинити. Вони масово виконують патріотичний спів, який готові слухати мільйони. Ще більше переглядів має музичний флешмоб у виконанні Хливнюка, Джамали, Полякової, Каменських, Зіброва, Дорофеєвої та багатьох інших, який переглянуло понад 30 мільйонів користувачів 

"Червона калина" і окупанти

Що стосується росіян, то тут ставлення до пісні не змінюється століттями. На території України, тимчасово окупованій і контрольованій рашистами, й сьогодні можна потрапити під репресії за публічне виконання "Ой у лузі".

Так, суд у Криму покарав 6 осіб за весілля, де була, зокрема, виконана також і пісня "Ой у лузі". Російський суд назвав її "бойовою піснею українських націоналістів".