Генетичний код: як виник день вишиванки та хто першим популяризував вишивану сорочку
Щороку у третій четвер травня у світі відзначають день вишиванки. Цьогоріч свято припадає на 19 травня і має велике значення для популяризації традицій унікальної української вишитої сорочки
Про День вишиванки, традиції пов'язані із ним та того, хто першим популяризував вишивану сорочку, розповідає "Еспресо.Захід".
Історія виникнення дня вишиванки
Вперше день вишиванки відзначили у 2006 році, а ідея появи свята належить одній людині. Одного дня студентка Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк вирішила запропонувати одногрупникам та студентам обрати якийсь один день і всім разом прийти у вишиванках. Тоді її ініціативу підтримали кілька десятків студентів та викладачів, усі вони одночасно прийшли на навчання у вишитих сорочках. Але дуже швидко ідея розрослася до всеукраїнського рівня.
Зараз Всесвітній день вишиванки – міжнародне свято, адже до нього долучилася українська діаспора по всьому світу, а також прихильники України. І передовсім воно покликане зберігати та популяризувати народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу.
Фото: Андріана Стахів
Як відзначають День вишиванки
Те, що для цього свята обрали будній день, третій четвер травня, також не випадковість, адже саме тоді люди приходять і на роботу, і на навчання. Це спосіб показати те, як органічно вишиванка вплітається у нашу повсякденність та у сучасний стиль вбрання.
Тому у цей день і дорослі, і діти із задоволенням вбираючись у барвисті та дуже різноманітні вишиті сорочки. Вишиттям квітнуть працівники найрізноманітніших компаній, фірм та закладів. Люди фотографуються та діляться світлинами у соцмережах.
Окрім того, у різних містах проводять майстер-класи, презентації, виставки та чимало інших подій, темою яких стає вишиття. Зокрема, до повномасштабного вторгнення на день вишиванки відбувалися і ярмарки, і різноманітні фестивалі, і концерти. Та попри те, що зараз відзначення стало скромнішим, як і вимагає сьогодення, суть свята навпаки набула ще більш сакрального значення, адже це підтримка української традиції, її сильного духу та кодів, які зберігаються упродовж століть.
Читайте також: Не все гарне те, що вишите: мисткиня Роксоляна Шимчук про вишиванку президента і кіч в етніці
Хто першим почав популяризувати вишивану сорочку
На те, щоб самобутня українська культура, а особливо традиція вишитих сорочок, жила, свого часу багато зусиль поклала письменниця, видавчиня та вчена-етнографка Олена Пчілка, вона ж Ольга Петрівна Косач. У 1876 році у Парижі саме вона видала перше ґрунтовне видання, присвячене українській вишивці, яке зібрало на своїх сторінках понад 300 взорів. Книжка "Український народний орнамент" ввела в європейський науковий мистецтвознавчий обіг розуміння існування української орнаментики.
Тим часом Іван Франко став тим, хто почав популяризувати вишивану сорочку та фактично створив новий стиль моди, вбираючи вишиванку разом із костюмом-трійкою. Саме в такому вигляді його можна побачити і на 20-гривневій купюрі. Франкові сучасники відзначали, що він "відрізнявся од загалу своїм костюмом – вишиваною сорочкою серед пишних комірців і краваток".
Традицію Івана Франка активно продовжив його син Тарас, який завжди носив вишите вбрання, навіть, попри радянські заборони. А донька Анна своїми руками витворила не один вишити взір, окрім того, вона зберегла білу полтавську мережану сорочку батька, яку передала Дому Франка у Львові.
Фото: Дім Франка
- Актуальне
- Важливе