Сумна коляда. 50 років тому почалися масові арешти української інтелігенції

Всього впродовж 1972 року було заарештовано 89 дисидентів, т зв. "шістдесятників", до кінця 1974 року – 193 особи. Саме тоді були заарештовані Іван Світличний, Євген Сверстюк, Василь Стус, Зіновій Антонюк, Іван Дзюба у Києві, В'ячеслав Чорновіл, Михайло Осадчий, Іван Гель, Стефанія Шабатура, Ірина Стасів-Калинець (а згодом і Ігор Калинець) – у Львові.

Заарештованих представників інтелігенції звинувачували в "українському буржуазному націоналізмі" та поширенні самвидаву. Більшість з них отримали великі тюремні терміни, деяких помістили до психіатричних лікарень.

Вертеп як привід до арештів

Розпочалося все із різдвяного вертепу. 1972 рік українська інтелігенція зустріла різдвяною колядою у Львові. Серед колядників — Ірина Калинець, Михайло Горинь, Стефанія Шабатура та інші українські митці. Долучився до вертепу й Василь Стус, який прибув до Львова із лікування в Моршині. А ініціатором була учасниця правозахисного руху лікар Олена Антонів, колишня дружина В'ячеслава Чорновола. Репетиції відбувались у її помешканні на вулиці Спокійній.

З вертепом ходили в новорічну ніч, аби зайвий раз не наражатися на переслідування влади. Заходили з вертепом до знаних людей (наприклад, до Романа Іваничука, Ростислава Братуня, Миколи Петренка та ін.). 

Зібрані гроші за коляду учасники вертепів планували скерувати на допомогу тодішнім політв'язням та їхнім рідним і на випуск "Українського вісника". Та вже незабаром  зібрані 250 рублів знадобились для оплати роботи адвокатів на судових процесах.

Холодний ранок 12 січня 1972 року

Донька Калинців Дзвінка Калинець-Мамчур згадує – вона, мала, була неймовірно вражена арештом матері.

"12 січня 1972 р., 7 год ранку. Дзвінок у двері, "Телеграма". Коли мама відчинила, у квартиру на вул. Кутузова (тепер Тарнавського) увірвалися восьмеро. 4 чоловіки й 4 жінки - "понятиє". Почався обшук-трус. Бо трусили кожну річ, чи то одяг, чи книжку. Все скидали посеред хати... Заглянули у всі приміщення, навіть підвал. Також обстежили духовку, лампи, баняки зі стравами…

На білі фіранки та полиці розлили зеленку. Мене, дитину, це дуже вразило.

Я була у 2 класі 28 школи. Дозволили, щоби дідусь відвів мене. Але я мала завдання попередити Стефу Шабатуру, яка жила поруч, під 116 номером. Та у всіх вікнах її помешкання, що було на 1 поверсі, світилося. І виднілися постаті. Зрозуміли, що там теж обшук…

До нас зайшли Степан Мороз з чотирилітньою дочкою Yaryna Moroz Sarno  Яриною і мусили затриматися до кінця обшуку, який тривав 11 год. Потім 3 години писали протокол. Вилучили самвидав, фото Валентина Мороза і Алли Горської. І креденс із вилученими речами, про що я писала вчора, стали доказами антирадянської діяльності Ірини Стасів-Калинець.

Коли маму виводили, бабуся Ганна Стасів на прощання їй сказала: " Вважай, дитино, ліпше ти сядь, ніж хтось інший...".

А далі був суд, 6 років  таборів суворого режиму в Мордовії і 3 роки заслання на Забайкаллі. 11 серпня історія  повторилася: обшук і арешт Ігоря Калинця. 6 років таборів суворого режиму на Уралі і 3 роки заслання.

Батьків бачила лише на побаченнях у ГУЛАГах", – написала у соцмережі Дзвінка Мамчур. 

Читайте також: Ігор Калинець став  "народним поетом України", але відзнака його не вразила

Наступна хвиля арештів відбулася у квітні-травні 1972 року. Нікому із заарештованих не інкримінувати "зради батьківщини", тільки "антирадянську агітацію і пропаганду". Але майже всі провідні діячі шістдесятництва дістали максимальний термін — 7 років ув'язнення в таборах суворого режиму та 5 років заслання — й виселені за межі Батьківщини — в Мордовію та Пермську область Росії, потім у Сибір та в Казахстан. Найупертіші були запроторені у психлікарні.

Окрім того щороку в Україні 12 січня відзначається День українського політв’язня на честь осіб, які були заарештовані через політичні переконання. Традиція відзначення дня політв’язня запроваджена 1975 року з пропозиції В’ячеслава Чорновола, який закликав протистояти репресіям і жорстокості радянського режиму. 

Зауважимо, у Національному музеї "Тюрма на Лонцького", 12 січня о 14. 00 репрезентують виставку до п'ятдесятої річниці арештів української інтелігенції.

У виставці представлено самвидавні матеріали, що виходили в Україні напередодні арештів, були вилучені під час обшуків у помешканнях інакодумців і стали речовими доказами у їхніх кримінальних справах.

Самвидавні збірки поезії Ігоря та Ірини Калинців, Василя Стуса містять особисті автографи авторів та їхні рукописні ремарки.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.