Стрілецький поет і дитячий фантаст: Юрію Шкрумеляку 127

Про нього розповідає "Еспресо.Захід".

У своїй творчості він був відомий не лише під власним іменем, але й використовував низку псевдонімів: Іван Сорокатий, Юра Ігорків, Ю. Підгірський, Смик, Гнотик, Олекса Залужний та Максим Цимбала.

Народився Юрій Шкрумеляк 18 квітня 1895 року в містечку Ланчин на Франківщині. Ходив до сільської школи, а тоді до коломийської гімназії. У серпні 1914 року він вступив до лав Українських січових стрільців, де співпрацював із пресовою квартирою УСС і стрілецьким часописом "Шляхи" – тут виходили його поезії та дописи. Серед січовиків підхорунжий Шкрумеляк був більше знаний як Юрза-Мурза і належав до найвідоміших поетів-усусів. Зокрема, після кривавих боїв на Маківці Михайло Гайворонський на слова Юрка Шкрумеляка написав пісню "Питається вітер смерті".

Багато років автор присвятив роботі у дитячих часописах "Дзвіночок" і "Світ дитини". Трепетно ставлячись до своєї роботи, він також написав понад 30 книжок для дітей. Серед яких і відомий вірш "Слово української дитини", створений за аналогією до "Катехизму польської дитини" Владислава Белзи. Його початок звучить так:

Хто ти, хлопчику маленький?
Син я України-Неньки!
Українцем я зовуся
Й тою назвою горджуся!

А по чім тебе пізнаю?
По вкраїнському звичаю,
В мене вдача щира й сміла,
І відвага духа й тіла,
І душа моя здорова,
Українська в мене мова.

Тим часом його повість "Чота Крилатих" надихнула пластунів дати таку ж назву своєму куреневі, історія якого розпочалась у маленькому баварському містечку Аугсбург на півдні Німеччини. Свою назву "Чота Крилатих" курінь здобув на початку липня 1946 року, про це згадував український бібліограф, літературознавець та редактор Дмитро Штогрин:

"Не пізніше липня 1946 року прийшла черга якось назвати наш курінь, як це вже були зробили інші курені УСП. Серед різних пропозицій, я подав ідею назви "Чота Крилатих", бо ще в 1939 році із великим захопленням прочитав, і то два рази, романтично-фантастичну повість Юрка Шкрумеляка "Чота Крилатих". То ж, з великим запалом оповів її зміст при своїй пропозиції. Вневдовзі, Влодко Гайдук десь дістав саму книжку і ми на друкарській машинці переписали її зміст. Так, той наш машинопис став свого роду "євангелією ЧоК" на яку опісля всі крилаті складали "Чотову присягу"".

Читайте також: День першої пластової присяги: 111 років Великій Грі

Саму ж повість, вперше видану 1928 року, згодом передрукувала українська діаспора у США, аби активно розповсюджувати серед української молоді. Вийшов передрук 1954 року, на той час сам Юрій Шкрумеляк відбував ув'язнення в радянському концтаборі, звідки зміг повернутися до України лише 1956 року. А трохи менш аніж 10 років по тому (помер 20 листопада 1965 р. у Львові) письменник помер та був похований у Львові на Личаківському кладовищі.