Щоб було не дуже весело і не дуже смішно: як змінився формат проведення весіль у час війни

Як каже давнє прислів’я: війна війною, а обід за розкладом. Ця фраза означає, що попри війни та конфлікти люди за можливості намагаються дотримуються свого нормального режиму життя й виконувати повсякденні обов'язки та звичні ритуали. Адже це важливий психологічний аспект для формування стійкості до стресів, пов’язаних з війною.

Весілля є одним з найважливіших моментів у створенні нової сім’ї. Достатньо побачити столи з їжею, щоб зрозуміти, що українці люблять з особливим розмахом проводити весільні бенкети. Та криваві дії країни-терориста також залишили свій відбиток на тому, як тепер українці святкують весілля.

Про це "Еспресо.Захід" поспілкувався з Назаром Бійчуком – професійним шоуменом, відомим львівським радіоведучим, який також 23 роки працює ведучим на весіллях (або, як кажуть у народі, тамадою).

Був ведучим на понад 1500 весіллях

Фото: Назар Бійчук

Пане Назаре, у вас великий досвід роботи ведучим на весільних забавах. Розкажіть, будь ласка, як почали цим займатися і чи пам’ятаєте перше весілля, на якому були тамадою?

Почав цим займатися ще юним студентом на першому курсі навчання. Кумедно, що в ті часи слово "тамада" сприймалось як лайка. Чесно вам скажу, що я не приходив на весілля як ведучий, як тамада, а просто як веселий гість. Чому мене запросили бути ведучим на весіллі? Бо побачили, як вів якусь студентську вечірку і людям це сподобалося. Тож мене запитали, чи міг би провести й весілля? Відповів, що не знаю, як це робиться, але спробую.

Добре пам’ятаю цей день – 18 жовтня 2000 року. Ніколи не думав, що це переросте в ремесло, яке, сподіваюся, приносить людям радість. Але спрацювало "сарафанне радіо" і так розкрутився бренд Назар Бійчук. За ці 23 роки я був ведучим на понад 1,5 тис. весіллях.

Ви працюєте і як ведучий, і як організатор?

Ні, я не є організатором. Хоча часто до мене звертаються як до ведучого й організатора. Та останні 15 років ці функції поділені на дві частини: ведення весілля і його організація. Як правило, цим займаються дві абсолютно різні людини чи компанії. Загалом я себе на весіллі асоціюю комунікатором між тими, хто прийшов, і загальним їхнім баченням та візією, як вони хочуть провести свято. Зазвичай ти відповідаєш певним запитам клієнтів чи молодої пари. Якщо ти професійний ведучий, тоді будеш додавати весіллю чи родинності, чи чогось іншого, залежить, який запит є до тебе.

"Танцювальніших років, ніж зараз, я не пам’ятаю за всю свою кар’єру"

Як змінилися весілля у 2022 та 2023 роках порівняно з часом до повномасштабної війни?

Звісно, що зміни сталися. У перші місяці війни було затишшя з весіллями, але вже з травня минулого року вони знову стали доступною опцією. Та в основному ці запити були для найближчої родини й зазвичай без музики. Одна замовниця, мама молодої пари, попросила, цитую: "А можна, щоб на весіллі конкурси були не дуже веселі, а жарти не дуже смішні?" Тобто треба вести свято на контрастах, коли розумієш, де можна пожартувати, а де треба змовчати через сьогодення й те, що відбувається в країні чи конкретній сім’ї, де хтось із близьких може бути на війні.

Скажу, що змінилася й кількість гостей. Середньостатистичне весілля 2022 року – це приблизно 50-60 людей. У 2023 році ця цифра зросла і становить 60-70. Для порівняння, 2021 року середня кількість гостей на весіллях, де я був ведучим, становила 130-150 осіб. Тобто весілля зменшилися в плані кількості гостей десь удвічі.

Також на весіллях здебільшого зникли артисти. Якщо раніше на кожній п’ятій такій забаві були якісь популярні артисти місцевого формату, то зараз таких немає. Головна зміна у 2022 році - зникли музиканти. Зазвичай музичну потребу забезпечували за допомогою діджея. Різні кавер-бенди знову почали з’являтися на весіллях уже 2023 року. Але підкреслю, що російська музика повністю випала з плейлиста. Хоча був у мене випадок, коли одна гостя з Волині захотіла поспівати й вирішила, що найкращим варіантом буде один російський шлягер… Та це винятки, люди на таке дивляться косо.

Мені часто кажуть, що в такий час люди, певно, не танцюють на весіллях. Але відверто скажу, що танцювальніших років, ніж 2022 і 2023, я не пам’ятаю за всю свою кар’єру! Люди навчилися цінувати кожну секунду життя. Проживати на 100% те, що є зараз, бо невідомо, що буде завтра. Так би мовити, вони випускають пару й намагаються використати кожну можливість, розчиняються тут і зараз.

Бо, як правило, раніше під час першої танцювальної частини люди ходили десь по фуршетах, спілкувалися між собою і не дуже спішили танцювати. Вони розтанцьовувалися десь на другій і третій танцювальній частині. А зараз - ні, відразу починають танцювати. І я вам скажу, що танцюють так по-справжньому й від душі. Думаю, що більше соціально свідомо людина, то більше вона цю внутрішню пару випускає і забавляється. Я зауважив, що велика кількість людей, які включилися в роботу волонтерів з перших днів війни, які активно допомагають війську і грошима, і своєю роботою, швидко перемикаються і миттєво включаються у свято. І звісно, що до танцю не рвуться ті, хто втратив дім, близьких. Це зрозуміло.

Тривоги не псують людям свято

Фото: Getty Images

Також, знаю, що на багатьох весіллях молоді пари просять замість квітів донатити на ЗСУ.

Так, це правда. З’явилася ще одна скринька для грошей. Майже на 95% весіль, де я був, окрім скриньки для дарування подарунків молодим, присутня також скринька-збір на ЗСУ. Зазвичай кажу молодятам, що це надто загально звучить "збір на ЗСУ". Краще мати якусь конкретну ціль, скажімо, зібрати на дрон чи автомобіль, або якомусь конкретному бійцю чи підрозділу. Молода пара тоді знаходить серед своїх друзів чи родичів військових, які потребують допомоги. Я це оголошую під час весілля, мовляв, друзі, сьогодні збираємо кошти на купівлю того чи іншого, що це такий підрозділ, тому замість квітів даруйте донати на ЗСУ.

Також я маю таку ініціативу, що на початку, коли за нашими галицькими традиціями на весіллі мовлять молитву, прошу гостей разом мовити молитву вдячності захисникам і захисницям України, завдяки яким ми маємо можливість просто жити.

А стосовно безпеки й повітряних тривог, як зазвичай реагують гості?

Чесно кажучи, зрідка хтось іде в укриття. Коли є повітряна тривога, можу оголосити це: друзі, якщо хтось хоче убезпечитися, в цьому закладі укриття там і там. Але не можу сказати, що це питання безпеки людей тригерить. Люди призвичаїлася жити в тривогах.

"Військові хочуть почуватися на весіллях, як звичайні люди"

Фото ілюстративне

Хотів ще повернутися до моменту, про який ви згадували - "щоб не було дуже весело". Наскільки складно проводити такі весілля? Адже з одного боку, так, у людей свято на яке вони все життя чекали й хочуть мати гарний настрій та спогади, а з іншого – про війну годі забути.

Тут є цікавий момент. Останнім часом я одружив досить багато військових. Багатьох з них знаю особисто, бо допомагав у різних питаннях, коли вони зверталися. "Назар, усе, настав час, треба одружуватися, бо невідомо, як буде завтра!" - каже мені один військовий. Я відповідаю, що добре, організую, але скажи, яким ти бачиш весілля, що б хотів, щоб там було? А він каже: "Роби так, як ти завжди його робив, як ти його відчуваєш". І додає ще одне прохання: "Можеш якнайменше згадувати слово війна?". Я був шокований, думав, що навпаки, це важливо. Але ті, хто на передовій війни, зазвичай хочуть відчувати увагу до себе не як до військових, а просто почуватись, як звичайні люди.

До речі, ще один цікавий нюанс. Як правило, раніше, до лютого 2022 року, люди планували весілля заздалегідь. Тобто за рік, півтора. Але зараз цей період скоротився. Є що за пів року, але є що за місяць чи два вже хочуть одружитися. У військових це взагалі за тиждень може статися. Коли вони мають підтвердження, що буде відпустка, питають мене, чи можу допомогти їм одружитися, бо теж хочуть відчути свято в житті.

Стосовно показових весіль, про які згодом можуть писати ЗМІ... Як вважаєте, чи доречно їх проводити й хизуватися цим? Розумію, що хтось має більше грошей, а хтось менше, та все ж.

Моя думка така, що кожен відпочиває і працює в міру своїх можливостей. Але в кожного є певні цінності. Наприклад, я не виставляю у сторізах і соцмережах святкувань, бо розумію, що військові, які десь спереду, будуть дивитися це, воно їх буде тригерити, мовляв, я в мокрому окопі, а він десь там розважається і цим хвалиться. Треба поважати тих, хто там. Але не можу судити людей. Чи варто напоказ робити весілля? Думаю, що точно ні.

Читайте також: Виступали Полякова та Дзідзьо: експрокурор Ільницький та експрацівниця ДБР Москва влаштували гучне весілля

Підсумовуючи, чи можна сказати, що ринок весіль поступово повертається до своїх довоєнних показників?

Ні, воно не повертається до того, як було. Так, як опція знову є, але, як не крути, все одно війна наклала свій відбиток на весілля, на формат  їх проведення. Ми не повертаємося до того, що було. Спершу люди вважали, як казав Арестович, що війна буде 2-3 тижні, але зрозуміли, що це може бути, як в Ізраїлі - десятки років з різними фазами загострення. Тому формат весілля змінився, люди усвідомлюють, в який час живемо.