Празник святого Степана: традиції, звичаї та повір’я

Святий Степан (Стефан) відомий в історії християнства, як перший мученик, тому його ще називають Степаном Першомучеником, розповідає "Еспресо.Захід".

Історія Степана Першомученика

Степан був одним з семи перших дияконів християнської церкви, яка виникла зі смертю та воскресінням Ісуса Христа. За переказами Нового завіту, після суперечки з членами синагоги, Степана схопили за "богохульство" проти Бога і Мойсея та старих переконань. Степана судив синедріон. У своїй промові на суді він звинуватив їх у переслідуваннях пророків, зраду та вбивство Ісуса Христа:

"… Ви, твердошиї та необрізані серцем і вухом! Ви завжди противитеся Духові Святому! Які батьки ваші, такі й ви. Кого з пророків не гонили батьки ваші? Вони вбили тих, що наперед звіщали прихід Праведного, якого ви тепер стали зрадниками й убивцями; ви, що одержали закон через звістування ангелів, але не зберігали його".

Після цього всі, хто засідали в синедріоні накинулися на Степана, вивели його за місто і каменували. Перед смертю він на небі "побачив славу Божу й Ісуса, який стояв по правиці Бога", а також пробачив своїм убивцям. Степан помер мученицькою смертю у віці 30 років.

За чотириста років, у 415 році тіло святого Степана віднайшли і перевезли до Єрусалиму, перепоховавши в храмі на Сіоні. Згодом дружина візантійського імператора Феодосія, Євдокія, відвідуючи Єрусалим, побудувала величавий храм на честь св.Степана. У 560 році його прах перепохований у римській церкві Сан Лоренцо фуоріле Мура.

Читайте також: "Над вертепом звізда ясна на весь світ засіяла". 12 найнеймовірніших звізд з українських вертепів

Традиції свята

На свято Степана завжди було прийнято не працювати, а продовжувати відзначати Різдво. Сам же святий вважався покровителем пастухів, адже, як казали наші предки: "Степанів день пастуха годує". Особливу уваги приділяли цього дня коням, їх поїли і годували з дорогого посуду.

В певних частинах України, у Степанів день за селами виставляли кілки, на які на селяни пов’язували ганчірку і загадували бажання. За переказами, це робилося для того, щоб відьми не гуляли селом.

Також цікаво, що в цей день починалися молодечі вечорниці та всілякі забави серед хлопців та дівчат.

Народні прикмети та повір’я:

Місячна ніч – до врожаю.

Сніг іде – до врожаю яблук.

Іній на деревах – до врожаю хліба.

Мороз та сонце – рік буде врожайний.

Ворони гніздяться на снігу – чекайте швидкого тепла.

Пташки поховалися – чекайте снігопадів.

• Нагадаємо, у Львові відбулась традиційна різдвяна хода звіздарів.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.