Потрібно нарешті ухвалити закони, які раз і назавжди забезпечать охорону культурної спадщини, - Княжицький
Законопроєкти про охорону культурних пам'яток, запропоновані на розгляд парламенту, працютимуть неефективно.
Про це розповів народний депутат України Микола Княжицький у рамках круглого столу "Культурна спадщина - фундамент української державності. Законодавчі ініціативи у сфері охорони культурної спадщини", - повідомляє Еспресо.Захід.
Народний депутат, який у минулому скликанні Верховної ради очолював комітет гуманітарної політики, каже, що нові законопроєкти потребують багато доопрацювань.
"У минулому скликанні ми зробили два законопроєкти. Один з них було прийнято, ініціатором цього закону був, зокрема, і теперішній керівник управління охорони об'єктів культурної спадщини департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА Василь Петрик. Цей закон стосувався охорони пам'яток ЮНЕСКО в Україні. А в другому законі йшлося про право місцевих адміністрацій викуповувати ті пам'ятки архітектури, які використовуються не за призначенням. Закон був прийнятий у першому читанні, але в підсумку комітет його відхилив. Багато державних установ виступали за те, що його треба доопрацювати - Фонд держмайна, Мінрегіон, Мін'юст та інші", - пояснює Княжицький.
На думку багатьох експертів, той законопроєкт не відповідав реформі децентралізації.
"Було передбачено, що міські ради і ради територіальних об’єднаних громад можуть створювати спеціальний виконавчий орган міської ради з питань контролю за спадщиною. Водночас такий орган мав бути утворений лише за погодження з центральним органом виконавчої влади".
Схожа проблема і в нових законопроєктах, внесених до парламенту. Микола Княжицький зауважив, що хоча мета проєкту хороша, але є низка суперечливих положень.
"Фактично створюється централізована система охорони культурної спадщини, що не відповідає принципам місцевого самоврядування, оскільки відповідні органи й посадові особи на місцях стають повністю залежними від центральної влади. Це не відповідає закону про місцеве самоврядування, згідно з яким охорона пам’яток є в компетенції місцевих рад".
Нагадаємо, на круглому столі в НУ "Львівська Політехніка" обговорювали внесені до Верховної Ради законопроєкти "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання руйнуванню та знищенню нерухомої культурної спадщини" (№ 4561) та "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за руйнування та знищення нерухомої культурної спадщини і порушення традиційного характеру середовища" (№4562). Ці законопроєкти вже розглядав профільний комітет два тижні тому. Депутати ухвалили рішення відкласти розгляд на наступні засідання Комітету та утворити робочу групу для доопрацювання проекту законів.
За словами Миколи Княжицького, законодавство про охорону культурної спадщини й справді потребує оновлення, тому такі обговорення та дискусії вкрай необхідні.
"Дуже важливо, що фахівці з охорони культурних пам'яток зібрались у Львові, у "Львівській Політехніці". В дискусії взяли участь мої колеги з різних фракцій, - для того, щоб обговорити яким чином нам потрібно підходити до охорони пам'яток.
Подані Міністерством культури законопроєкти, попри те, що містять дуже багато позитивних напрацювань, все-таки викликають більше дискусій, аніж підтримки. Наше завдання - спільно з Мінкультом і Комітетом гуманітарної політики зробити такі законопроєкти, які раз і назавжди забезпечать охорону культурної спадщини - як в історичних ареалах міста так і загалом в українських містах і селищах", - наголосив у коментарі Микола Княжицький.
Львів – невипадково обрали для проведення круглого столу про охорону культурної спадщини. Про це говорив і голова парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв.
"Львівщина - найактивніший регіон щодо захисту культурної спадщини. Львівська область найактивніше сигналізує про законодавчі проблеми у галузі. В інших регіонах вже не лишилося цілісних історичних ареалів, там архітектурні пам’ятки просто нищать. Ніхто не думає про збереження, а думають лише про комерцію", - зазначив депутат.
Нагадаємо, керівник управління охорони об'єктів культурної спадщини департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА Василь Петрик також зазначив, що Законопроєкти про збереження культурної спадщини потрібно доопрацювати.
До слова, його звинуватили в розтраті бюджетних коштів понад 1 мільйон гривень. Як він сам припускає, усе через те, що він відстоює інтереси Миколаївської фортеці – унікальної для Львівщини пам'ятки. Справу Петрик називає політичним замовленням.
17 червня за пам'яткоохоронця внесли заставу. А вже ближче до вечора він покинув стіни СІЗО.
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.
- Актуальне
- Важливе