Законопроєкти про збереження культурної спадщини потрібно доопрацювати, – Василь Петрик
Законопроєкти щодо охорони, запобігання знищенню нерухомої культурної спадщини не суттєво покращать ситуацію у цій сфері. Їх потрібно доопрацювати.
23 червня у "Львівській політехніці" відбувся круглий стіл "Культурна спадщина - фундамент української державності. Законодавчі ініціативи у сфері охорони культурної спадщини", - повідомляє "Еспресо.Захід".
Участь у круглому столі взяли народні депутати України Микола Княжицький, Микита Потураєв, президент УНК ІКОМОС Микола Гайда, ректор Львівської політехніки Юрій Бобало та інші.
Обговорювали внесені до Верховної Ради законопроєкти "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання руйнуванню та знищенню нерухомої культурної спадщини" (№ 4561) та "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за руйнування та знищення нерухомої культурної спадщини і порушення традиційного характеру середовища" (№4562). Також учасники круглого столу намагалися з'ясувати основні вимоги до роботи новостворюваних структур - Державної служби охорони культурної спадщини та Державної інспекції культурної спадщини.
За словами організаторів круглого столу, зараз назріла нагальна проблема реформування системи управління культурної спадщини в Україні.
Василь Петрик - керівник управління охорони об'єктів культурної спадщини департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА, - розповів "Еспресо.Захід" про своє бачення запропонованих на розгляд парламенту документів.
"Зараз є два законопроєкти в комітеті Верховної ради з гуманітарної політики, подані Міністерством культури України.
Маємо підстави вважати, що існують загрози чергового зриву ухвалення цих документів, оскільки у них закладені доволі серйозні ризики, котрі не дозволять ефективно управляти охороною культурної спадщини в Україні. Ці ризики з'явилися через різні вектори інтересів різних інституцій, котрі впливають на прийняття таких законодавчих рішень", - наголосив Василь Петрик.
"Є два ризики, - вважає пам'яткоохоронець. - Перший - ризик надмірної централізації прийняття рішень. А з другого боку, - розщеплення відповідальності між різними інституціями, котрі пропонується створити на державному рівні. І позбавлення прав органів місцевого самоврядування на збереження і охорону культурної спадщини.
Ми все-таки є прихильниками децентралізації в сфері охорони культурної спадщини, прихильниками схеми надання персональної відповідальності для управлінців. Бо зараз діє система неперсоніфікованої, розмитої відповідальності за збереження культурної спадщини.
А з іншого боку – створення єдиної вертикалі Державної служби з охорони культурної спадщини України.
Я думаю, що зараз такі дискусії потрібні. І чим швидше ми приймемо узгоджені рішення, тим буде краще для кожної з наших пам’яток", - наголосив Петрик.
- Як ми вже писали, Василя Петрика звинуватили в розтраті бюджетних коштів понад 1 мільйон гривень. Як він сам припускає, усе через те, що він відстоює інтереси Миколаївської фортеці – унікальної для Львівщини пам'ятки. Справу Петрик називає політичним замовленням.
- 17 червня за пам'яткоохоронця внесли заставу. А вже ближче до вечора він покинув стіни СІЗО.
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.
- Актуальне
- Важливе