Пам'ятник музиканту: львівського Моцарта-сина сприймуть не всі

З відкриттям  алегоричного пам'ятника Моцарту-сину у Львові Львів набуде не лише новий інстаграмний пункт, а й засвідчить, що готовий бути прикладом для інших міст переосмислювати свою культурну спадщину. Не тільки як музейну одиницю, а й у ракурсі сучасних тенденцій. На цьому на виконкомі Львівської міської ради наголосила співініціаторка спорудження пам'ятника Моцарту у Львові, відома диригентка, засновниця та артдиректорка Міжнародного фестивалю класичної музики LvivMozArt Оксана Линів. 

Пам'ятник, який стане третьою у світі сучасною скульптурою, присвяченою Моцарту, і першою такою в Україні, відкриють 26 серпня. Подію приурочать  230-річчя від дня народження  талановитого композитора Моцарта-сина та до відкриття V Міжнародного фестивалю LvivMozArt, інформує "Еспресо.Захід".

Властиво, йдеться про ініціативу, замислену як величезний проєкт кооперації між Львовом та Австрією. Уже сьогодні про неї готові розповідати провідні телеканали Австрії, Німеччини та Франції. Відтак говоримо про дійство міжнародної ваги, яке популяризуватиме і Львів, і  Україну на міжнародній арені.

Автор пам'ятника – відомий у Європі скульптор, професор Віденської академії мистецтв, що має власні ательє у Відні та Зальцбурзі, Себастьян Швайкерт. Він створив модель пам’ятника, де Моцарт-сина у символічному диригентському русі, з перебільшеною старовинною бароковою перукою (символ зв’язку з легендарним батьком, відповідальність перед славою якого композитор, що майже 30 років прожив у Галичині, зокрема у Львові, все життя відчував, а також з його дідом Леопольдом, що став основоположником музичної династії Моцартів). Як мовиться в описі проєкту, під перукою чітко проглядається портрет Франца Ксавера Моцарта в типовому образі композитора доби романтизму, що символізує зміну мистецьких епох. Цю зміну епох символізуватиме і те, що частину скульптури буде виготовлено з бронзи, а частину – з тонованої бронзи.

Загалом і справді дуже цікаво, хоч для ока пересічного українця і геть незвично. А відтак можна очікувати, що таку скульптуру (яку зараз виготовляють у Зальцбурзі, а вже в бронзі відливатимуть під наглядом автора у Львові) захоплено сприймуть не всі. Навіть немає гарантій, що перетворення площі Маланюка, де цей пам'ятник постане,  на місце мистецтва (де проводитимуть концерти, дійства для дітей, де стоятиме вуличне фортепіано, щоби кожен, у кого співає душа, міг там щось заграти) зможе звести до якогось спільного знаменника різновекторні враження непідготовленої спільноти. А вартувало б.

"Пам’ятник Моцарту не тільки стане туристичною родзинкою, а й підтвердить, що класична музика – не музейний експонат з конкретної історичної епохи, а безперервна культурна традиція, яка об‘єднує покоління крізь століття, держави та кордони, – говорить Оксана  Линів. – Так і Моцарт через понад пів століття радянських заборон, повернеться до міста, яке він обрав своєю музичною Батьківщиною, щоб нагадати всім про європейську історію Львова". 

Інакше кажучи, Моцарт по праву – попри все – повертається на карту Львова,  де він заслуговує бути.