Місцева влада хоче віддати 1128 га полонини Руна в Карпатах під забудову вітряками. Мешканці проти

Як повідомляють у громадській організації "Save Пікуй", з 21 присутніх депутатів на сесії за дозвіл проголосували 15.

Оксана Станкевич з ГО "Екосфера" розповіла "Еспресо.Захід", що раніше частина тих депутатів приходила до екоактивістів, аби разом протистояти будівництву вітряків на Руні.

"Місцеві жителі негативно ставляться до можливих вітряків на полонині. І попри те, депутати голосують за. Скажу так: депутати, які раніше були проти будівництва та зверталися до нас, активістів, аби його не допустити, за останні тижні чомусь різко змінили свою думку. Як нам відомо, був тиск на депутатів, зокрема погрози, а крім того, обіцянки посад чи гроші", – коментує Оксана Станкевич.

Фото: Save Пікуй

Попри дозвіл на розробку детального плану, екологиня запевнила, що захист полонини триватиме.

Замість 18 га вказано 1128 га 

Серед порушень, які виявили в детальному плані, експерти відзначили те, що раніше презентувалася площа у 18 гектарів, однак у редагованому варіанті, за який голосували депутати, вказано вже 1128 гектарів.

Окрім того, як вказують експерти виданню "Закарпаття онлайн", замовником детального плану не може бути сільська рада (Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації"), а саме вона є замовником у цьому випадку.

До того ж не оприлюднено розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту. Без цього розділу детальний план не підлягає затвердженню.

Серед іншого показовим є звільнення архітектора сільської ради Олександра Копанича. Чоловік звільнився через кілька днів після проведення громадських слухань. Раніше саме він звертав увагу на численні порушення.

Місцеві не проти вітряної енергетики, але в іншому місці 

Як раніше писав "Еспресо.Захід", громадські слухання щодо вітряків на полонині Руна відбулися 6 лютого. Тоді керівниця громадської організації "Зберегти Пікуй" Наталія Вишневська зазначала, що під час слухань ніхто з присутніх так і не побачив власне детального плану, всіх схем і мап, альтернативного місця розташування 30 вітряків, не було жодного слова про те, які зауваження до детального плану та стратегічної екологічної оцінки надала громадськість. У підсумку тоді місцеві жителі підтримали розвиток вітрової енергетики у громаді, але за умови альтернативного місця розташування вітряків. Проте забудовника такий компроміс не влаштував.

"Коли ми говоримо про такі масштаби, то це буде заміщення природної території, яка перебуває під захистом держави, це об’єкт Смарагдової мережі, на індустріальний майданчик. Такі вітропарки й у нас, й у Європі мають будувати на вже урбанізованих територіях, де є інфраструктура та легкий доступ. Полонина Руна, та й весь Вододільний хребет, є високогірною територією, куди треба тягнути дороги, лінії електропередач й т.д.", – каже Оксана Станкевич.

Що відомо про ТзОВ "Управляюча компанія "Вітряні парки України"

Це компанія, яка вже понад 12 років працює на українському ринку, у 2022 році була релокована з Краматорська до Закарпаття. Згідно з даними YouControl, серед учасників і засновників компанії є офшорна Астрелла Холдінгз Лімітед, ТОВ "Промаудит" (яке має безпосередній зв’язок з Максимом Єфімовим, екснардепом з групи "Довіра"), кінцевий бенефіціар – Едуард Мкртчан.

"Вітряні парки України" входять до однієї групи впливу – групи братів Мкртчан, Едуарда та Рафаеля, та мають зв’язок, як уже очевидно, з групою Максима Єфімова, який у грудні 2023 року склав свій мандат нардепа. Він входив до групи депутатів "Довіра", що складалася з частини колишніх нардепів від нині забороненої партії ОПЗЖ.

Батько братів Мкртчан, Олег, раніше був генеральним директором однієї з найбільших корпорацій України – "Індустріального союзу Донбасу", де головою ради директорів був олігарх Сергій Тарута. До слова, половина акцій корпорації належала російським інвесторам.

Читайте також: Як "Вітряні парки України" руйнують заповідні Карпати