Атлет, якому аплодувала королівська родина: уродини закарпатського силача Івана Фірцака (Сили)

"Еспресо.Захід" розповість про найсильнішу людину планети початку ХХ століття, чиє цікаве життя оповите легендами.

Життєвий шлях Івана Фірцака: від бійцівських турнірів та кар’єри в цирку до світової слави

Фото: FREEДOM

Іван Федорович Фірцак, відомий під псевдонімом Іван Сила, народився 28 липня 1899 року в селі Білки на Закарпатті. Тоді це село входило до Угорського королівства та було частиною Австро-Угорської імперії. У селі розповідають, що дід Фірцака — Іван Вільхович — у лісі вбив ведмедя поліном, за що в селі його прозвали Силою. Це звання перейшло й до онука.

З юних років Іван виявляв неабияку силу та витривалість. Кажуть, що підлітком він пошкодував корову і, впрягшись до плуга, сам зорав поле. Коли телиця пошкодила ногу, хлопець приніс її додому на плечах. А ще кажуть, що апетит в хлопця був вовчий і він щоранку з’їдав кілька десятків яєць.

Після Першої світової війни Іван переїхав до Чехословаччини, де у Празі розпочав свою кар'єру спортсмен. Хоча спершу він пройшов шлях від простого трудяги, працюючи на різних заводах, зокрема, певний час Іван працював вантажником на залізничному вокзалі, де була чітка оплата за кожен перенесений кілограм ваги. Та цю норму атлет відробляв за пів дня.

Перша спортивна слава прийшла до Івана Фірцака вже за кілька років. На початку 1920-х років у Празі він був знаний, як непереможний боєць на бійцівських турнірах. Першим спортивним поєдинком для закарпатця став бій із мандрівним силачем Вілетом, який заробляв собі на прожиття виступами на вуличних аренах. Бій для Вілета скінчився розгромною поразкою. Під час поєдинку Івана Фірцака помітив тренер Ондржей Нейман, який на тривалий час став наставником силача. Фірцак називав його "паном професором". Розповідають, що Іван Фірцак тренувався із 25-кілограмовою гирею. Не тільки носив її вдома у дворі, а і їздив із нею трамваєм.

У 1922 році на чемпіонаті з важкої атлетики Чехословаччини Іван Фірцак підняв вагу 150 кг і здобув золоту медаль. А згодом став і чемпіоном Чехословацької республіки з рукопашного бою. Загалом Іван Фірцак 70 разів перемагав у змаганнях з гирьового спорту, та навіть став переможцем конкурсу краси тіла в Парижі.

Та життя Івана Фірцака кардинально змінилося після страшної автокатастрофи під час якої загинув його тренер, а сам силач шість тижнів провів у лікарні. Після того Іван зацікавився цирковим мистецтвом. Як пише у своїй книжці "Іван Сила на прізвисько "Кротон" Антон Копинець, він став артистом відомого празького "Герцферт-цирку". Там Іван Фірцак здобув велику популярність завдяки своїм вражаючим номерам. Він став зіркою цирку, виступаючи по всьому світу, демонструючи неймовірну силу та спритність. Загалом він виступав у 64-х країнах.

Саме у цирку Фірцака почали називати на афішах Іваном Силою, він розривав залізні ланцюги, жонглював важкими предметами (гирі, ядра, штанги), лежав на товченому склі, тримаючи на собі півтонні тягарі, зубами тягнув вантажівки, згинав пальцями цвяхи, робив із них різні фігури, які роздавав глядачам. Перед президентом Чехословаччини Фірцак показав номер "Шия під штрекою" – десятеро чоловіків згинали на карку Івана залізничну рейку, коли той лежав на столі. А у США Іван Сила виконав феноменальний рекламний трюк: ліг на землю й легкове авто переїхало йому через горло. Фотокартка цього номера обійшла чимало американських газет. Згодом він увів його до своєї програми під назвою "Людина під колесами машини". Кажуть, за цей трюк у 1927 році власники компанії "Форд" подарували йому авто.

За його феноменальну силу, трюки та унікальні рекорди світова громадськість нарекла Фірцака ім'ям античного героя Кротона, який відомий у грецькій міфології своїми вражаючими фізичними здібностями та силою.

Виступ перед королівською родиною Великої Британії

Фото: Вікіпедія

Іван Фірцак мав честь виступати перед британською королівською родиною під час своїх гастролей у Великій Британії. Це сталося у 1928 році, коли він працював у відомому цирку "Герцферт" і виступав у Лондоні.

За усними переказами, його виступ був настільки винятковим, що король Георг V та королева Марія запросили його до королівського палацу. Там він продемонстрував свої неймовірні фізичні здібності, включаючи підняття важких предметів та показуючи інші силові трюки. Звісно, що ця подія значно підвищила популярність Івана Фірцака і зробила його справжньою легендою у світі циркового мистецтва та силових трюків.

Існує ще одна цікава історія виступів у Лондоні. Зокрема, за книжкою Антона Копинця, після цирку в Лондоні королева Великої Британії, яка відпочивала зі своїми придворними друзями у Блекпулі, запросила гостей на виставу в п'ятитисячному залі цирку Тауер. Саме там Іван Сила тягнув ланцюгом вантажну машину, яка була наповнена людьми.

Тож, на прохання королеви Іван Фірцак на ринзі помірявся силою із суперважковаговиком, на той час чемпіоном світу з боксу Джоном Джебсоном. Бій закінчився поразкою Джебсона, якому Іван Сила проломив грудну клітку. Після поєдинку Джебсон не витримав і викинувся з вікна багатоповерхового будинку. Після цього Іван Фірцак зазнав нападу прихильників Джона Джебсона, які травмували голову спортсмена, унаслідок чого йому діагностували відкритий перелом черепа. Два місяці атлет ходив із забинтованою головою, а надалі виступав у перуці. За пережите британська королева подарувала закарпатцю чемпіонський пояс, який був прикрашений діамантами й рельєфним зображенням левів.

Рекорди та досягнення Івана Сили

Фото: Голос Карпат

Іван Сила встановив багато рекордів, які можна довго перелічувати, але варто згадати про наступні:

• Підняття залізної штанги вагою 315 кг;
• Іван Сила був здатен розірвати металеві ланцюги своїми руками, що було одним з його коронних номерів;
• Він міг згинати металеві прути, один за одним, показуючи свою неймовірну силу та витривалість;
• Пробивання пальцями дерев'яних дошок товщиною 5 см;
• Тягнення зубами вантажного автомобіля вагою 1,5 тонни;
• Під час одного з виступів Іван Сила утримував на своїх плечах платформу, на якій стояли кілька людей, включаючи оркестр, що грав музику;
• В Іспанії на кориді Кротон голіруч переміг бика, звалив його на плечі та відніс до найближчого ресторану.

Повернення на Батьківщину, закінчення кар’єри та забуття в часи СРСР

Фото: Вікіпедія

У кінці 30-х років Іван Фріцак розірвав 10-річний контракт із цирком раніше домовленого терміну й через суд виплатив власниці велику компенсацію – 100 тис. крон. Він повернувся в рідне село. Розповідають, коли угорці окупували Закарпаття в 1939 році й захотіли конфіскувати у Фірцака автомобіль "Форд", він потрощив його молотом. Та за це його побили й кинули до в’язниці. До речі, одного разу він вже вибирався з ув’язнення, коли у молодості голіруч зламав ґрати й вийшов на волю. Та не цього разу.

За кілька років, після встановлення радянської влади на Закарпатті, НКВД конфіскувало в Івана Сили всі його нагороди, відзнаки й навіть фотографії. Комуністичний режим бажав замовчувати про успіхи Івана Фірцака. Щобільше, режим сфабрикував справу проти його 18-річного сина, засудивши на 25 років таборів за нібито зв’язки з ОУН, із яких Іван-молодший відсидів майже вісім. Син був великою надією для батька, бо завжди виступав із ним у парі й навіть був чемпіоном України з боксу в перші повоєнні роки. Однак провокація радянських служб не тільки зламала йому долю, а й великою мірою позначилася на біографії Івана Сили. До самої смерті в 1970 році Іван Фірцак мав славу народного кумира. Проте комуністична влада не зробила жодних кроків до його офіційної популяризації, знецінивши його досягнення.

Фото: Вікіпедія

Однією з причин смерті Івана Фірцака називають імплантовану золоту пластину, яка потребувала заміни. За часів Радянського Союзу не було можливості виїхати за кордон для її планової заміни, тому рана під пластиною почала загнивати. Лікар, який регулярно приїздив до атлета, не зміг нічого вдіяти. Помер Іван Фірцак 10 листопада 1970 року в рідному селі Білки. Поховано Кротона на цвинтарі в присілку Телятинець.

Відновлення пам’яті про видатного атлета почалося вже з початком незалежності України. У будинку в селі Білки, де жив спортсмен, діє музей Фірцака-Кротона. У 2009 році до 110-річчя від дня народження Івана Фірцака в центрі с. Білки йому відкрили пам'ятник. У 2013 році світ побачив український дитячий художній фільм "Іван Сила" режисера Віктора Андрієнка про видатного силача.

Читайте також: Поєднував любов до Бога, науки й України: роковини смерті о. Августина Волошина, якого закатував НКВС