Знайшли пізньопалеолітичні стоянки і курганні могильники: на Франківщині науковці досліджують скельно-печерний монастир

Про це повідомили на сайті університету, передає "Еспресо.Захід".

Основним об'єктом, який досліджували науковці, був Божий Тік, який розташований на південному схилі – уступі високої гори Скала. Він має вигляд продовгуватого майдану між північною і південною скельними стінками. Південна частина стіни впиралась у прохід між скелями, де досі збереглися сліди врубів, площинних підтісувань для наскельної споруди княжого періоду, яка мала 2–3 поверхи.

Фото: Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Стародавній жертовник

"На двох більших каменюках, що лежать на площі, мали бути ще перед кільканадцятьма роками вирізані сліди знаків, букв, від чого називають місце також "під Обрами". У дохристиянський період прохід між скелями південної гряди використовувався для виходу до вівтарної частини святилища, яке розташовувалося на висоті 10 м від рівня Божого Току на скалі що має вигляд лева", - йдеться у повідомленні.

Стародавній жертовник має еліпсоподібну форму та рівну поверхню. У 2009 році в підземній частині скельного останця знайшли печерний комплекс з двома входами й виходами, відомий як Дідова Хата.

Фото: Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

"Загальний опис Божого Току й виявлені його сакральні старожитності засвідчують, що перед нами - ритуально-культова пам’ятка, очевидно ще енеолітичного походження, яку слід віднести до подібних скельно-печерних об’єктів у Бубнищі, Уричі, Соколі, Терношорах. Його освоєння, ймовірно, почалося ще у верхньопалеолітичну епоху", - зазначили науковці.

Неподалік стародавньої пам’ятки вчені знайшли кілька пізньопалеолітичних стоянок та курганні могильники. На захід від монастиря на Скалі - великий курган.

Монастир біля Межигірців ще був діючим у 1758 р.

"У середньовіччі в історичній долі Божого Току була відкрита нова сторінка, пов’язана з християнством, традиція якого тут зберігалась до кінця XVIII ст. включно. Заснована на руських землях в ХІ ст. Антонієм Печерським пустельницько-анахоретська традиція здобула значне поширення в Карпато-Дністровському регіоні, про що свідчать численні скельно-печерні монастирські пам’ятки Верхнього й Середнього Подністров’я, до яких належить і обитель біля села Межигірці. Датуючим писемним документом є виявлений у відділі рукописів Національного музею імені Андрея Шептицького латиномовний документ про візитацію греко-католицьких церков і обителей, який засвідчив, що монастир біля села Межигірці в 1758 р. ще був діючим", - додали у виші.

Він припинив існування наприкінці XVIII століття.

Інші археологічні знахідки в Україні

Нещодавно на Рівненщині археологи розкопали споруду X століття. У місті Острог на Рівненщині, де працювала археологічна експедиція, виявили вал ХІ століття, матеріали трипільської культури, піч Х століття, а також дослідили фрагмент підземелля. Також в області археологи виявили фрагменти посуду Х століття, ливарню XVII століття та підземну споруду.

Раніше під час розкопок у фортеці на Хмельниччині знайшли стародавні артефакти. Серед них - парфюмерна скляночка, кераміка, кістки і залізне кріплення. У Тернопільській області в ході планових археологічних обстежень трипільських поселень поблизу сіл Залісся та Ланівці виявили фрагменти кераміки, кремֽ’яні знаряддя праці та глиняні фігурки. А в Рівному археологи розкопали поховання IV-V століть.

Також на Рівненщині знайшли писанку, якій майже тисяча років. Крім того, першу на Закарпатті печерну стоянку людей кам'яної доби взяли під особливу охорону.