Археологи на Рівненщині виявили ливарну майстерню XVII століття і підземну споруду

Про це пише Укрінформ, передає "Еспресо.Захід".

Дослідження ділянки на вул. Академічній, 4 у центрі Острога розпочались ще у 2022 році і тривали у 2023-му. Цьогоріч їх продовжили, цим займається Правобережна комплексна експедиція "Охоронної археологічної служби України". Керівником розкопок є кандидат історичних наук Павло Нечитайло.

За його словами, давній Острог славиться своїми потужними культурними шарами, а на цій ділянці вони сягають глибини понад 3 метри. Зокрема, там археологами відкриті об'єкти трипільської культури Х століття, монгольського часу і періоду найбільшого розквіту Острога у XVI-XVII століттях.

Фото: Павло Нечитайло, Ірена Сенькович, Олександр Ковальчук

Що вдалося виявити археологам 

"До XVII століття відноситься цікавий об'єкт, складений з цегли великих розмірів – 31х17х7,5 см. Це округла споруда, верхня частина якої викладена у формі шестипелюсткової квітки. Верхня частина цієї ливареньки була обмащена глиною і тут виплавляли якийсь мідновмісний сплав. Можливо, бронзу в невеликих кількостях. Із якою метою, ми ще не знаємо. Дослідження попередніх років та наші показали велику кількість шлаків у цьому місці і це, як на мене, дуже цікавий індустріальний об'єкт Острога", - зазначив археолог.

Також, окрім ливарні XVII століття, археологи виявили стаціонарне вогнище та фрагменти посуду Х століття. Призначення підземної споруди і її датування науковці з’ясують пізніше.

Фото Павла Нечитайла, Ірени Сенькович, Олександра Ковальчука

Інші археологічні знахідки в Україні

Раніше під час розкопок у фортеці на Хмельниччині знайшли стародавні артефакти. Серед них - парфюмерна скляночка, кераміка, кістки і залізне кріплення.

Також у Тернопільській області в ході планових археологічних обстежень трипільських поселень поблизу сіл Залісся та Ланівці виявили фрагменти кераміки, кремֽ’яні знаряддя праці та глиняні фігурки. А в Рівному археологи розкопали поховання IV-V століть.

Також на Рівненщині знайшли писанку, якій майже тисяча років. Крім того, першу на Закарпатті печерну стоянку людей кам'яної доби взяли під особливу охорону.