У справі Гринкевичів оголосили нову підозру - у впливі на оборонні контракти Міноборони на 1,84 млрд грн

Про це повідомив Офіс Генерального прокурора. Офіційно імен не називають, але зі справи стає зрозуміло, що мова про Ігоря та Романа Гринкевичів.

За даними слідства, підприємці, які контролювали низку компаній-постачальників для потреб ЗСУ, надавали експосадовцю Міноборони неправомірну вигоду за вплив на службових осіб міністерства. Йшлося про сприяння в погодженні, укладенні, авансуванні та виконанні договорів із підконтрольними їм підприємствами.

Два епізоди надання неправомірної вигоди встановило слідство. Йдеться про перекази коштів на банківські картки пов’язаних осіб на суму 150 тис. грн та оплату проживання, харчування і відпочинку в санаторії на понад 290 тис. грн. Загальна сума неправомірної вигоди перевищила 441 тис. грн.

У матеріалах справи є також листування підозрюваних у якому вони обговорювали перекази коштів, погодження документів, підписання договорів та авансування контрактів.

"За даними слідства, винагороду надавали за сприяння в ухваленні рішень щодо щонайменше п’яти договорів Міноборони з підконтрольними товариствами на загальну суму понад 1,84 млрд грн. За цими контрактами передбачалося постачання бронежилетів, шоломів, зимового одягу та спорядження для потреб оборони. На користь підприємств було перераховано понад 1 млрд грн авансів і оплат",- написали в офісі Генпрокурора.

Наразі чоловікам нкриміновано надання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішень службовими особами, а колишньому посадовцю Міноборони - одержання такої вигоди.

Крім того, з січня 2024 року бізнесмени перебувають під вартою в межах іншого кримінального провадження щодо заволодіння понад 1 млрд грн під час постачання неякісної продукції для потреб ЗСУ. Один із них також обвинувачується у наданні неправомірної вигоди посадовій особі ДБР.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в суді.

Що відомо про справу Гринкевичів

Наприкінці 2023 року ДБР розпочало розслідування щодо закупівель одягу для ЗСУ компаніями, пов’язаними з львівським бізнесменом Ігорем Гринкевичем. За даними слідства, фірми виграли 23 тендери Міноборони на понад 1,5 млрд грн, але частина контрактів виконувалася з порушеннями або не виконувалася взагалі, що могло спричинити збитки державі більш ніж на 1 млрд грн.

У грудні 2023 року Гринкевича затримали за підозрою у спробі дати хабар в $500 тис співробітнику ДБР. 

Згодом стало відомо, що пов’язані з Гринкевичем компанії постачали Міноборони бронежилети й шоломи за завищеними цінами.

Заступник міністра оборони України Віталій Половенко у вівторок, 9 січня, повідомив, що міністерство розірве договори з компаніями, які пов'язані з Гринкевичами: їх підозрюють в махінаціях з закупівлями на 1,5 мільярда гривень. Також цього дня львівська обласна рада розірвала меморандум з благодійним фондом Гринкевича.

Крім того, 11 січня стало відомо, що суд арештував майно і рахунки компаній бізнесмена Гринкевича. Правоохоронці також отримали висновки експертів, які встановили, що вся поставлена продукція компаніями Гринкевича на потреби МОУ у 2023 році, не відповідає якісним характеристикам та неможлива для використання військовослужбовцями ЗСУ.

АРМА знайшло в Гринкевичів та їхнього оточення елітні авто, нерухомість і зброю. За інформацією відомства, Ігор Гринкевич та його спільники обвинувачуються у заволодінні бюджетними коштами в особливо великих розмірах.

"60% бюджетних коштів, які підконтрольні фігуранту юрособи отримували від Міноборони, виводились на користь інших афілійованих компаній (найчастіше здійснювались операції щодо надання або повернення фінансової допомоги). Підприємства проводили ризикові (безтоварні) фінансові операції. Решта 40% коштів – для забезпечення виконання державних контрактів – переказувались на рахунки турецьких виробників одягу у Турецькій Республіці", – зазначили в АРМА.

Згодом Печерський суд оприлюднив подробиці затримання бізнесмена Гринкевича, а в ДБР розповіли, на якому етапі перебуває справа.

17 січня Державне бюро розслідувань оголосило підозру членам злочинної організації під керівництвом львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича, які завдали збитків державі на майже мільярд гривень

ДБР оголосило у розшук Романа Гринкевича. Він є одним із п’яти підозрюваних у кримінальному провадженні про закупівлі одягу для Збройних сил. Трьом іншим підозрюваним у Печерському районному суді Києва обрали запобіжний захід.

22 січня Державне бюро розслідувань затримало в Одесі Романа Гринкевича - одного з підозрюваних у справі про закупівлю неякісного військового одягу для потреб ЗСУ. Пізніше Печерський районний суд Києва відправив його під варту на 2 місяці із можливістю застави у 500 млн грн.

У ДБР розповіли, що Роман Гринкевич був в Одесі без мобільного зв'язку, щоб його не вистежили.

"Остаточне рішення буде за судом": донька Гринкевича відреагувала на корупційний скандал.

Адвокати Романа Гринкевича подали апеляцію на ухвалу суду про запобіжний захід.

25 січня апеляцію щодо арешту бізнесмена Ігоря Гринкевича відклали на місяцьЗгодом у рослідуванні Громадському йшлося, що дружина Гринкевича, аби захистити квартири в Києві та Львові від арешту, передала їх під заставу. Такою ж схемою наче скористалася і Соня Морозюк.

12 лютого у ДБР озвучили подробиці справи Гринкевичів і розповіли, яке майно арештували. 

13 лютого ДБР повідомило, що отримало ухвалу на арешт трьох квартир та земельної ділянки екснаречної Романа Гринкевича Морозюк.

ЗМІ повідомили, що імовірними співучасниками у справі Гринкевичів є два львівські підприємства зі спільним директором.

23 лютого львівському бізнесмену Ігорю Гринкевичу, який фігурує у справі про постачання неякісного одягу та білизни для ЗСУ, продовжили запобіжний захід до 29 березня. 14 березня Печерський районний суд Києва частково задовольнив клопотання прокурора і залишив Роману Гринкевичу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 17 квітня. При цьому розмір застави суд зменшив до 469 млн грн. 12 квітня сина львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича, Романа, якого підозрюють у корупції, Печерський районний суд Києва залишив під вартою ще на два місяці і зменшив розмір застави із 469 до 393 млн грн.

Журналісти-розслідувачі оприлюднили список арештованого майна родини львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича, підозрюваного у розкраданнях на закупівлях Міністерства оборони.

У січні 2025 року завершили досудове розслідування щодо львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича та ще декількох осіб, яких підозрюють у постачанні неякісного одягу для ЗСУ. Прокурори скерували обвинувальний акт по цій справі до суду.

На засіданні суду 28 серпня Роману Гринкевичу, якого підозрюють у постачанні неякісного одягу для ЗСУ, суд продовжив запобіжний захід у вигляді перебування під вартою. Водночас суму застави зменшено зі 160 до 112 млн грн.

Солом’янський районний суд Києва 23 жовтня продовжив запобіжний захід львівському бізнесмену Роману Гринкевичу — тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 69  млн  644  тис. гривень до 19 грудня.

• 7 квітня 2026 року суд у Києві зменшив заставу Роману Гринкевичу до 30 млн грн та продовжив запобіжний захід