У Львові в середу попрощаються із трьома захисниками

Про це повідомляє ЛМР, передає "Еспресо.Захід".

У середу, 22 травня, Львів прощатиметься із трьома військовими. На щиті повернуться Олег Чайковський, Тарас Пеленський, Юрій Чорний.

Похорон Олега Чайковського і Тараса Пеленського розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла, об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають воїнів на Личаківському кладовищі.

Разом з тим об 11:00 у родинному помешканні (вул. Тракт Глинянський, 9) відбудеться панахида за бійцем Юрієм Чорним. О 12:30 відбудеться прощання у церкві святого Миколая в селі Підбірці (вул. Яхимовича, 68). Чин похорону розпочнеться о 14:00 у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла, о 14:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок.

Поховають захисника також на Личаківському кладовищі.

Що відомо про захисників

Олег Чайковський народився 4 липня 1988 року. 

Фото: Олег Чайковський/ЛМР

У 2005 році закінчив Приватний заклад "Гімназія Блаженного Климентія Шептицького". Здобув освіту у Львівському національному університеті імені Івана Франка за спеціальністю "Міжнародні економічні відносини". Тут закінчив також військову кафедру.

Після завершення навчання працював інженером-економістом у Львові. Захоплювався автомобілями. За словами рідних, Олег Чайковський був людиною світла та досягав успіхів у всьому, за що брався.

Із початком повномасштабного вторгнення Росії вступив до лав територіальної оборони. Із липня 2022 року виконував бойові завдання на Донеччині спершу у складі 54-ї окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи, а згодом – 23-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.

За сумлінну службу Указом Президента України від 18.07.2023 року був нагороджений орденом "За мужність" III-го ступеня. Загинув 14 травня 2024 року.

У Олега Чайковського залишилися батьки, двоє синів та брат, що зараз захищає державу на передовій.

Фото: Тарас Пеленський/ЛМР

Тарас Пеленський народився 23 листопада 1988 року. 

Навчався у Середній загальноосвітній школі №90 міста Львова. Отримав освіту в Українській академії друкарства.

Спершу працював за фахом у місцевій друкарні, а згодом – у рекламному агентстві. Перед початком повномасштабного вторгнення російської федерації відкрив власну справу. Захоплювався спортом, активно займався плаванням. Був дуже комунікабельною людиною, мав велику кількість друзів, чудове почуття гумору та добре ладнав з усіма. На запитання «Як справи?» завжди відповідав «Краще всіх».

Вирізнявся стійкою громадянською позицією, брав участь у подіях на Майдані Незалежності. За словами близьких, Тарас Пеленський намагався усім допомогти та нічого не просив взамін. Мав загострене почуття справедливості та надвелику любов до всього українського. Був люблячим чоловіком і найкращим татом для своїх дітей, хорошим сином і братом.  

З початком повномасштабного вторгнення російської федерації добровольцем став на захист Батьківщини від загарбників. Виконував бойові завдання із захисту суверенітету та територіальної цілісності держави у складі 4-ї бригади оперативного призначення імені Героя України сержанта Сергія Михальчука Національної гвардії України. Боровся із російськими окупантами у гарячих точках Донецької області. Загинув 17 травня 2024 року.

У Тараса Пеленського залишилися дружина, дві доньки, дідусь, батьки та брат.

Фото: Юрій Чорний/ЛМР

Навчався у Підбірцівському ліцеї Львівської міської ради. Здобув освіту у Автомобільно-дорожньому фаховому коледжі Національного університету "Львівська політехніка", згодом вступив до Національного лісотехнічного університету України.

Займався автомобільною справою. Був зразковим сім‘янином і люблячим батьком. Вирізнявся надзвичайною впевненістю у собі, умів долати будь-які перешкоди та завжди був готовий прийти на допомогу.

Ще одною рисою була його впевненість у власних силах і вміння подолати будь-які перешкоди.

З початком повномасштабного вторгнення разом з однодумцями долучився до створення місцевої самооборони (згодом – добровільне формування територіальної громади сіл Лисиничі та Підбірці). У квітні 2023 року вступив добровольцем на військову службу до складу 12-ї бригади оперативного призначення Східного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України. Під час проходження служби виявив мужність, героїзм, самовіддачу та здобув велику повагу побратимів. Загинув 19 травня 2024 року.

У Юрія Чорного залишились батьки, дружина, чотирирічний син, брати та сестри.

Втрати України на війні з Росією

На Донеччині ще у грудні 2022 року поліг військовослужбовець з Івано-Франківщини Володимир Гасюк. До цього часу він вважався зниклим безвісти.

Під час російсько-української війни на Харківському напрямку загинув військовослужбовець з Болехова, що на Івано-Франківщині, Андрій Юзьків. Йому було 23 роки.

Під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку у війні проти російських окупантів загинув житель села Лази, що на Закарпатті, Віталій Мацола. На війні був стрільцем-снайпером.

У боях з російським агресором загинув львів'янин командир взводу ЗСУ Віктор Дудник. У минулому чоловік працював у відділі інформаційних технологій міжнародного аеропорту "Львів".

Нещодавно під час виконання бойового завдання на Донеччині загинув боєць з Волині Іван Войчук. Також на війні загинув стрілець зі Львівщини Валентин Міц.