Новий штам коронавірусу: чого чекати від "Мю"

У цій самій категорії перебувають інші штами – "Ета", який уперше виявили у Великій Британії та Нігерії, "Йота" (США), "Каппа" (Індія) та "Лямбда" (Перу). 

Новий штам "Мю" відповідає за 0,1% випадків захворювання на COVID-19 у світі та приблизно за 40% – у країнах Південної Америки (головним чином у Колумбії, Чилі, Еквадорі та Мексиці). Щораз більше випадків зараження ним виявляють у США (передусім у штаті Флорида) й Іспанії, що пов’язано зі специфікою міграційних процесів. 

В Європі "Мю" з'явився в червні. Як інформує GISAID (глобальна база про геном коронавірусу), на 2 вересня, випадки інфікування ним зафіксовано вже у 39 країнах, з них у 20 європейських, зокрема шість випадків – у сусідній Польщі. 

Наразі немає чіткої інформації щодо того, що ця версія коронавірусу є більш заразною або що від неї гірше захищатимуть вакцини, але у ВООЗ застерігають: такого ризику не можна виключати. "Варіант "Мю" має набір мутацій, які можуть вказувати на те, що цей штам здатен вислизати з-під контролю імунної системи", – йдеться у звіті організації за минулий тиждень. – Попередні дані, представлені Робочою групою, яка займається вивченням еволюції вірусів, демонструють, що антитіла, вироблені в організмі осіб, які перехворіли на COVID-19 або вакциновані від цієї хвороби, гірше нейтралізують цю версію вірусу". "Проте це ще потребує підтвердження подальшими дослідженнями", – уточнюють експерти.

Мутація Е484К, яка присутня у штамі "Мю", присутня також у штамах "Бета" (вперше виявлений у Південній Африці) та "Гамма" (Бразилії), які ВООЗ віднесла до "небезпечних варіантів" (VOC), і саме ця мутація допомагає вірусу "вислизати" з-під контролю імунітету. Своєю чергою, мутація N501Y, яка трапляється також у штамі "Альфа" (вперше виявлений у Великій Британії і також віднесений до категорії небезпечних), "Бета" і "Гамма", робить вірус більш заразним. Обидві ці мутації зустрічаються також у четвертому небезпечному штамі, "Дельта" (Індія), який, за прогнозами епідеміологів, призведе до чергової хвилі захворюваності в Україні. На Львівщині, наприклад, про її початок оголосили ще минулого тижня.

На початку серпня в бельгійських ЗМІ з'явилося повідомлення, що семеро мешканців геріатричного центру в комуні Завентем померли від ускладнень COVID-19, хоч і були повністю вакциновані. Згодом з'ясувалося, що хворобу викликала нова версія коронавірусу – на той момент штам "Мю" відповідав за 1% нових випадків захворювання у цій країні. Марк Ван Ранст, вірусолог з Левенського католицького університету, який проводив розслідування локального спалаху, повідомив, що вік померлих становив від 80 до 90 років, і деякі з них мали поганий стан здоров'я. Тож достеменно не відомо, що послужило причиною їх смерті – сама коронавірусна хвороба чи супутні, зокрема респіраторні, захворювання, які в них були. Загалом цим штамом заразилася 21 особа, у тому числі персонал, який доглядав стареньких. У працівників (також вакцинованих) перебіг COVID-19 був легким, і це засвідчує, що вакцина діє.    

"Завдання вірусів – вижити. Ми придумуємо вакцини – вони вчаться уникати імунної відповіді. Вони циркулюють, розмножуються, мутують, але основна їхня генетична структура залишається незмінною. Бачимо на прикладі штаму "Дельта", що наявні вакцини продовжують захищати від нових версій коронавірусу (так само стимулюють вироблення антитіл), хоч цей захист і є трохи меншим. Але для нас головне – бути захищеними від важких форм захворювання, і вакцини забезпечують цей захист. У міру того, як з'являтимуться нові штами, проводитимуть дослідження і ми будемо бачити, як ці вакцини діють. Думаю, вони діятимуть, просто дещо гірше", – ділиться своїми припущеннями з "Еспресо.Захід" лікар-інфекціоніст, заступник генерального директора Львівської обласної інфекційної клінічної лікарні Ігор Берник.

Тобто від зараження жодна з наявних вакцин не захистить?

Ні, вакцини не захищають на 100% від інфікування. Але якщо у вас уже є вироблені антитіла, тобто якщо ви вакцинувалися від COVID-19, то можете бути певні, що важка форма захворювання вас омине. І навіть якщо й захворієте, перенесете захворювання у легкій чи безсимптомній формі. 

Але з часом рівень антитіл знизиться.

Так, і це – нормальний процес. У дитинстві ми щеплювалися від багатьох інфекційних хвороб – дифтерії, правця. Але є рекомендація ревакцинуватися в дорослому віці. Чому? За відсутності збудника рівень антитіл (класу G. – Ред.) знижується, але тільки-но він знову потрапляє в організм людини, то кількість антитіл починає зростати відповідно до потреби. Це відбувається за лічені дні. Якщо ж в організм потрапляє невідомий збудник, то на вироблення антитіл потрібно в середньому два тижні. Тож якщо рівень антитіл у вас низький, це не означає, що ви вже не захищені. Важливо, щоб вони апріорі були. 

Від COVID-19 доведеться вакцинуватися так само, як від грипу – щороку?

Грипу притаманна сезонність (зима, осінь і початок весни) та циркуляція одних і тих самих штамів. Вірус грипу змінюється (через це щороку змінюється склад вакцини), але не суттєво. Коронавірус поводиться по-іншому. Він викликає захворювання цілорічно й кожну нову хвилю провокує новий штам. Деякі країни вже розпочали вакцинацію третьою дозою, але більшість (у тому числі Україна) зайняли вичікувальну позицію. Будемо ми вводити третю дозу чи ревакцинуватися, дізнаємося згодом.

Скільки, на вашу думку, ще протриває пандемія?

Я також хотів би знати відповідь на це запитання (всміхається). Думаю, це стане відомо за рік-два. Можливо, й за три. 

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку