На Прикарпатті встановлять монумент на місці бою упівців з енкаведистами

Про це на офіційній сторінці у Facebook написав художник Ігор Роп'яник.

"Сотня УПА чисельністю 220 бійців під командою сотенного Мирослава Симчича у лютому 1945-го року боєм ліквідувала елітний підрозділ НКВД, що під командуванням генерал-майора Миколи Дергачова прямувала на каральну операцію в район села Космач", - йдеться у повідомленні.

Читайте також: Як у Львові в радянські часи будували українські пам'ятники

Зараз тривають завершальні роботи.

Фото: facebook Ігор Роп'яник

• Нагадаємо, на Прикарпатті можна буде мандрувати "Стежкою барона" і "Віртуальною Делятинщиною". У Делятинській об'єднаній територіальній громаді до кінця 2020-го року створять два туристичні проекти. Перемогу ОТГ отримала на конкурсі ініціатив карпатських громад, які впроваджуються асоціацією "Єврорегіон Карпати -Україна".

• Нагадаємо, 14 серпня цього року напередодні Дня Незалежності для Мирослава Симчича було організовано політ над місцями цього легендарного бою. Захід відбувся, проте 97-річний повстанець не зміг взяти в ньому участь через погане самопочуття.

  Мирослав Симчич (Кривоніс) – військовий та громадський діяч, сотенний УПА, незламний політв'язень, почесний громадянин Коломиї та Львова.

  Народився у 1923 році у селі Вижний Березів поблизу Косова на Прикарпатті. Закінчив Коломийський архітектурний технікум. У 1941 році вступив у юнацтво ОУН та воював проти німців у народній самообороні. Навесні 1944 року закінчив старшинську школу УПА і став командиром чоти, згодом – сотні.

  У лютому 1945 року Кривоніс прославився у бою біля річки Рушір, де сотня "Березівська", у якій він командував чотою, перекривала дорогу підкріпленню, яке йшло на допомогу НКВДистам, оточеним у Космачі. Повстанці обрали дуже вдале місце для засідки, а перед приходом колони розібрали міст.

  За словами Симчича, у цьому бою вони знищили більше 400 ворогів, але історики називають значно менше число – від 11 до 100 осіб, в тому числі - підполковника Олексія Дергачова.

  У цьому бою повстанці втратили лише двох бійців, а Симчича було поранено в руку. Після тривалого лікування він повернувся у свою сотню. Був затриманий у 1948 році. Засуджений до 25 років таборів. Звільнений у 1963 році, проживав у Запоріжжі, у 1968 знову засуджений "за нововиявленими обставинами".

  Провів в ув’язненні більше 32 років. Був звільнений з таборів лише у 1985 році. Реабілітований лише у 2017 році.

Стежте за найважливішими новинами України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал.