Над концепцією Львова на конкурс Європейської столиці культури працювали понад 100 діячів культури

Про це журналістці "Еспресо.Захід" розповіла директорка Інституту стратегії культури Юлія Хомчин. 

"Для нас, як і, напевно, для кожного міста, яке аплікує, важливо, щоб сама ідея не була ідеєю окремої інституції, чи влади, чи вузького кола осіб. Це має бути ідея спільноти, адже ми багато працюємо з тією темою, маємо окреме дослідження, навіщо Львову ЄСК, маємо сталу комунікацію з представниками офісів Європейських столиць культури. Навколо цього процесу нам вдалося об'єднати дуже багато людей", – наголошує Юлія Хомчин.

Передовсім у підготовці Львів, як місто з-поза меж ЄС, мав відповісти собі на запитання, що може запропонувати такого, що може бути цікаве решті Європи, а водночас і самим львів'янам.

"Яку свою проблему через цей титул ми можемо вирішити, і що може залишитися нам після реалізації титулу. І найважливіше: яка ідея буде драйвити, тримати нас і даватиме віру у 2030 рік та силу йти до нього. Адже планувати 2030 рік у наших реаліях – доволі сміливо, – підкреслює директорка ІСК. – Війна не має перечити таким амбіціям. Навпаки, якщо вони в нас з'являються і якщо навколо цього можуть об'єднатися люди, генеруються ідеї, змісти, то це потрібно робити. Власне з такою настановою ми не відмовляємося від своїх планів, від своїх мрій і навіть у цих нереальних умовах, немислимих часах узялися до робити – і подали аплікацію". 

Для роботи над концепцією заявки об'єднали представників різних середовищ. Над розробкою ідеї з нами працювали історики, філософи, психотерапевти, медики, волонтери, ветерани війни, культурні менеджери і представники всіх сфер культури: література, театр, музика, громадські активісти в культурі, сучасне мистецтво. 

"Ми максимально долучали всіх, кому є що сказати. Наша концепція народилася із засідань п'яти візійних груп, у яких в середньому взяли участь по 30 осіб. Відчуття від цієї роботи було дуже об'єднавче і в ці темніші часи реально давало сили і надію на те, що попереду для нас всіх може бути щось добре. Ми розпрацювали концепцію, яку фіналізувала вже менша візійна група із запрошених з цього великого складу. А вже подальша робота – з фокус-групами – була складнішою, передбачала більше рутини, безпосередньої комунікації проблем, викликів, з якими можемо стикнутися, адже ми спустилися від великої ідеї на рівень рутини, зокрема розпрацювання програми, ідей проєктів, які ляжуть у програму. Зустрічі з фокус-групами були іноді викличні, але кожна з них мала результат", – пояснює Юлія Хомчин.

Загалом відбулися 15 фокус-груп із різними секторами культури: це представники театру, музею, освіти в культурі, напрямів охорони спадщини, ментального здоров'я і роботи з травмою, аналітики в культурі, бізнесу. А ідеї проєктів з них лягли у конкурсну заявку. Увесь процес, зустрічі візійних і фокус-груп, формування програм і заявки тривали, тривав із травня до жовтня 2024 року.

"На цьому шляху ми мали зовнішню експертизу: нам допомагали наші друзі та партнери з Любліна, які пройшли цей шлях буквально недавно і перемогли в конкурсі ЄСК 2029", – додає вона.

Детальніше про важливість для Львова аплікування на титул Європейської столиці культури, тривалий процес роботи над проєктом та заявкою, залученість суспільства та культурних інституцій і можливі привілеї від отримання титулу читайте незабаром у матеріалі "Еспресо.Захід".

• 16 жовтня стало відомо, що Львів подав заявку на конкурс "Європейська столиця культури 2030" і став першим українським містом, яке бере участь у найпрестижнішому загальноєвропейському конкурсі