"Зродились ми великої години": автору гімну ОУН та маршу ЗСУ Олесю Бабію – 128

Про автора знакових слів розповідає "Еспресо.Захід".

Військовий та письменницький шлях Олеся Бабія: УСС, УГА, клуб "Митуса" та арешти

Фото: відкриті джерела

Народився Олесь Бабій у прикарпатському селі Середня у багатодітній, проте доволі заможній родині. Батьки не проминули розгледіти у юному хлопцеві жагу до навчання. Тож, після закінчення парафіяльної однорічної школи в селі, Олесь вирушає вчитися до Войнилівської школи. Окрім того, згодом він навчався також у Калуші, Чорткові та Львові.

Коли ж 1914 року на українські землі прийшла Перша світова війна 17-річний Олесь записується добровольцем до Січових стрільців, проте складається його доля так, що воює здебільшого на італійському фронті.

Згодом він вступив на службу до Української галицької армії та взяв участь у поході на Київ, звільняючи місто від більшовиків. До речі, тоді він написав вірш "На Київ!", який став першим його надрукованим твором. А друкувався молодий автор тоді під псевдонімом "Хмелик". Тим часом в лавах УГА Бабій залишався упродовж усього часу аж до інтернування в польських таборах, звідки йому вдалось втекти.

Після завершення війни Олесь Бабій на певний час осів у Львові, Олесь почав не лише свою літературну та журналістську діяльність, а й діяльність в Організації українських націоналістів. Тут також разом із колегами організував групу поетів-символістів "Митуса", у чиїх творах на той момент переважала героїчна, передовсім стрілецька тематика.

Читайте також: Юрію Андруховичу – 65: патріарх українського літературного постмодернізму святкує уродини

Упродовж 1924 – 29 роках він здобув вищу освіту і став доктором літературознавства в Українському педагогічному інституті ім. М. Драгоманова у Празі. Тоді ж вийшла його поема "Гуцульський курінь", яка серед творів стрілецької тематики вирізнялася на той час широким охопленням подій та емоційних тональностей. Власне український літературний критик, публіцист, філософ, політичний діяч та головний ідеолог українського інтегрального націоналізму Дмитро Донцов назвав цю поему антиподом "Червоної зими" Володимира Сосюри.

Олесь Бабій також взяв участь у першому Конгресі українських націоналістів, який відбувся у Відні 1929 року. Після чого знову повернувся до Львова і взявся до співпраці із газетою "Діло".

Саме участь у Конгресі спричинила його арешт 1931 року. Тоді польська поліція заарештувала шістьох учасників Конгресу, впізнаних за фотографією, серед них –  Олесь Бабій.

"Зродились ми великої години": поява гімну українських націоналістів

Виступ на першому Конгресі українських націоналістів та антипольські погляди принесли Олесю Бабієві 4 роки тюремного ув'язнення у Дрогобицькій в'язниці.

Власне там, за ґратами, український письменник витворив доленосні слова, які склалися у пісню "Зродились ми великої години". Тоді, 1932 року, текст опублікували у журналі "Розбудова нації" і його було визнано найкращим проєктом гімну націоналістів із поданих на розгляд.

Тож провід Українських націоналісті у тому ж році своїм рішенням затвердив символи ОУН, зокрема герб та гімн: "Із надісланих проектів тексту гімну ОУН принято проект, поданий одним із наших найвизначніших поетів (Олесем Бабієм), що запроторений у ворожій тюрмі. Нагороджений проєкт переходить на власність Проводу Українських Націоналістів".

Тим часом сам Олесь Бабій, залишаючи по собі пісню, зникає з поля зору радянських репресивних органів. Емігрує і згодом відходить від активної боротьби.

Саме першопочатковий варіант гімну ОУН пролунав на Азовсталі у 2022 році з уст парамедикині Пташки і розлетівся мережами, ширячись серед українців.

Як видатні слова гімну звучать сьогодні та коли він став офіційним маршем ЗСУ

Славень ОУН "Зродились ми великої години" став офіційним Маршем Збройних Сил України із 24 серпня 2018 року. Проте вперше у новій варіації його презентували до Дня добровольця 2017 року, а адаптований сучасний текст представили за ініціативи українського співака і музиканта Олега Скрипки, а посеред виконання звучить також молитва українського націоналіста.

Зокрема змінилися слова третього й четвертого рядків, які у новій варіації лунають як "Плекав нас біль за долю України,
Зростив в нас гнів і лють на ворогів" замість "Плекав нас біль по втраті України, Кормив нас гніт і гнів на ворогів", що стало суттєво важливим для звучання та значення.