Не тільки від COVID-19 і грипу: від яких ще інфекцій варто вакцинуватися дорослим

Невеликий відсоток українців щороку отримує щеплення від грипу. Так, від ускладнень цієї хвороби в Україні помирає лише 0,16% хворих. Але помирає. Про необхідність вакцинуватися від гепатиту В багато людей навіть не здогадується, хоча з цією хворобою, за офіційними підрахунками Міністерства охорони здоров'я, живе понад 550 тисяч українців, з яких лише трохи більш, як 18 тисяч знають про свій діагноз. А гепатит В є основною причиною цирозу і раку печінки.

Навіть якщо людина не є антивакцинатором і чемно водить своїх нащадків на всі обов’язкові профілактичні щеплення, про рекомендовані часто забуває, адже всі вони переважно платні. І тим більше не готова викласти 3 тисячі гривень, щоб вакцинуватися у приватній клініці від пневмококової інфекції, яка, до речі, є обов’язковою у 148 країнах світу.

Від яких інфекцій бажано отримати щеплення у дорослому віці? Чи за всі потрібно платити? Чи існує ліміт вакцин, перевищення якого може обтяжити імунну систему? Що робити, якщо ви не знаєте, чи вакцинувалися у дитинстві від дифтерії та правця? Про це – у розмові з лікаркою-епідеміологом Львівського обласного центру профілактики та контролю хвороб Наталією Гончар. 

Календар профілактичних щеплень передбачає ревакцинацію дорослих від дифтерії та правця. Як часто потрібно підсилювати імунний захист від цих інфекцій?   

Ми закінчуємо вакцинацію у 16 років, а далі вакцинуємося кожні 10 років без обмежень по віку – у 26, 36, 46 і т.д. Але якщо ви пропустили чергову дозу вакцини у 26 років, а зараз вам, наприклад, 33 роки, то не потрібно чекати, коли виповниться 36. Зверніться до сімейного лікаря і вас безкоштовно вакцинують. Тим паче , що вакцини АДПМ (від дифтерії і правця зі зменшеним вмістом антигенів. – Ред.) на Львівщині є достатньо. 

Як людина може знати, чи отримала вона всі необхідні щеплення у дитячому й підлітковому віці, якщо в неї немає медичної картки? Скажімо, забрала її свого часу з реєстратури поліклініки, а при переїзді загубила? Бо є різниця. Якщо ревакцинуємося від дифтерії-правця, то отримуємо тільки одну дозу вакцини, а якщо ніколи до цього не вакцинувалися від цих інфекцій – три. 

Є форма №112/о – "Історія розвитку дитини". Це – основний медичний документ, куди вносяться вся інформація про розвиток дитини і стан її здоров'я до досягнення нею повноліття. Є форма первинної облікової документації №063/о. Це – карта профілактичних щеплень. Обидва документи повинні зберігатися у закладі охорони здоров'я (спочатку у реєстратурі, а потім в архіві. – Ред.). Якщо ці дані було втрачено, то ми вважаємо, що така особа не була вакцинована в дитинстві і проводимо три щеплення: перші два з інтервалом в один місяць і третє – через 6 місяців після другого. Звісно, якщо людина сама не пам’ятає, була вона вакцинована чи ні. Ревакцинація від дифтерії і правця – безкоштовна. 

Можна здати якісь аналізи, щоб переконатися, що свого часу ми отримали таке щеплення?

Можна – на визначення напруженості захисного титру антитіл. Але тільки за свої гроші у приватній лабораторії.

Які щеплення є рекомендованими, проте можуть захистити нас від небезпечних хвороб у дорослому віці? 

Перелік можна знайти на сайті Міністерства охорони здоров'я України. Це – вакцинація від пневмококової і менінгококової інфекції, гепатиту В, грипу. Вакцинують дорослих і від вітряної віспи, а також від кору, паротиту та краснухи за умови, що ці особи раніше не були щеплені, не хворіли, але контактували з хворим. 

Ці вакцини – платні?

Так, щоб вакцинуватися, потрібно звернутися у приватну клініку або до лікаря-ФОПа. Але існує можливість вакцинуватися безкоштовно. 

"Вакцина від кору, паротиту і краснухи – дводозна, на розлив, і якщо якась дитина не приходить на вакцинацію, у флаконі залишається одна доза. Тож якщо дорослий попередньо звернеться до сімейного лікаря з проханням його вакцинувати (особливо, якщо це – жінка, яка планує вагітність), то отримає таке щеплення безкоштовно"

В епідемічний період, коли захворюваність перевищує епідемічний рівень, вакцинація дорослих від цих інфекцій також є безкоштовною.

Є рекомендація проводити щеплення проти папіломавірусу людини дорослим віком 27-45 років. Вибірково, звісно, бо більшість людей якщо й інфікується колись цим вірусом, то зробить це до 27 років. Вакцинують переважно дівчаток віком від 9 років і молодих жінок до початку статевого життя, оскільки вірус передається статевим шляхом. Але у деяких країнах (як-от у Великій Британії чи Ізраїлі) щеплення отримують також хлопчики. Вони не тільки є носіями вірусу (через що їхня партнерка може в майбутньому захворіти на рак шийки матки), а й самі ризикують захворіти на рак порожнини рота, горла, статевих органів чи анусу. В Україні вакцинація проти ПВЛ не входить до переліку обов’язкових. 

Вона у багатьох країнах є рекомендованою. Але на Львівщині є можливість вакцинуватися безкоштовно. З 2017 року у нас діє обласна програма безкоштовної вакцинації від папіломавірусу дівчаток віком 11-14 років. А от вже для старших дівчат та жінок така вакцинація є платною.

Якщо людина має намір відвідати якусь екзотичну країну і їй потрібно отримати захист, скажімо, від гепатиту А, або жовтої лихоманки, може отримати таке щеплення?

Може, але знову ж таки – у приватній клініці або у лікаря, який веде приватну медичну практику.

Маю знайому, яка торік вакцинувалася від COVID-19 і грипу, отримала бустерну дозу від дифтерії  та правця. А ще – завершила вакцинацію від гепатиту В: щеплення від цієї інфекції передбачає введення трьох доз. Стільки вакцин – не забагато? Чи існує якийсь ліміт щеплень?

Ні, не існує (всміхається). 

"Імунна система має великий запас потужностей і може відреагувати на значну кількість антигенів (чужорідних речовин, для боротьби з якими виробляє антитіла. – Ред.). Не на 10 антигенів, а на 10 "в енному степені"!" 

Щодня контактуємо з великою кількістю алергенів, які також є антигенами і, як бачите, все з нами гаразд.

Навіть якщо ви зробите всі щеплення зі списку обов’язкових і рекомендованих, не переобтяжите своєї імунної системи та й загалом жодної шкоди здоров'ю не завдасте. Тим паче, що практично всі існуючі вакцини мають великий досвід застосування. 

Наскільки активно вакцинується доросле населення?

Наведу кілька цифр. У 2021 році 161 дорослий житель Львівщини вакцинувалися від гепатиту А (104 особи отримали другу дозу). 

Від грипу (за попередньою інформацією, бо дані ще дозбирують) – 10 тисяч. 

Минулого року ми мали надлишок дитячої вакцини від гепатиту В, тож безкоштовно вакцинували багато медиків та осіб з груп ризику. Три дози отримало 1602 особи, дві – 2101. Це – небагато, але краще порівняно з попередніми роками. У 2020 повністю завершило курс вакцинації від гепатиту В лише 345 осіб. 

248 жителів Львівської області вакцинувалося торік від кору, паротиту і краснухи. Більшість це зробило у приватних клініках. 

Загалом у 2021 році ми мали значне зниження охоплення щепленнями дорослого населення. Вакцинували 45 тисяч осіб, тоді як у 2020 – понад 140 тисяч. 

Чим це можна пояснити?

Торік акцент робився на вакцинації від COVID-19. Люди отримували щеплення від коронавірусної інфекції і, можливо, думали, що більше вакцинуватися їм не можна, що це може їм якось зашкодити. 

"Мінімальний інтервал між введенням двох різних вакцин – 14 днів. От вакцинувалися ви, скажімо, від коронавірусу і можете через два тижні спокійно ревакцинуватися від дифтерії і правця" 

Для викорінення тієї чи іншої інфекційної хвороби необхідно вакцинуватися 95% населення – дитячого чи дорослого. А як у випадку з правцем?

Це – ранева інфекція. Колективний імунітет не відіграє тут жодної ролі. Кожен захищається індивідуально. Але про цей захист не треба забувати, бо як знову будемо мати багато невакцинованих, то, звісно, хворіти масово на правець ми не будемо, але щороку будемо реєструвати нові випадки – і серед дітей, і серед дорослих.

Маємо вакцину від гепатиту А і гепатиту В, але не маємо від гепатиту С. Багато інфекцій і надалі залишаються невакциноконтрольованими. 

Це пов’язано з мутаціями та іншими особливостями вірусу. Науковці не припиняють працювати над розробками нових вакцин, але треба розуміти, що це досить тривалий процес. "Ковідна" вакцина – єдина, яку ВООЗ дозволив до екстреного застосування з огляду на ту ситуацію, що склалася у світі. Всі фази дослідження, які доводять безпеку та ефективність вакцини, займають близько двох років і лише після цього (якщо все гаразд) така вакцина отримує дозвіл на масове застосування. 

Для чого нам взагалі потрібна масова імунізація?

Щоб викорінити інфекцію. Так як викорінили свого часу натуральну віспу. Ми і поліомієліт у світі вже могли ліквідувати, але, на жаль, дві країни досі залишаються ендемічними щодо цієї інфекції через недостатнє охоплення вакцинацією (менш ніж 90%). Від COVID-19 також не потрібна була б бустерна доза, якби всі отримали першу і другу. Хвороба стала би банальною сезонною інфекцією. 

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку