"Не сподівалася такого резонансу": як книжкова ілюстраторка зі Львова розповідає світу про війну в Україні

Кожен шукає свої способи донести до світу інформацію про війну в Україні і біль, що його переживає український народ. Журналісти роблять це своїми статтями чи репортажами, поети – віршами, а музиканти – піснями. У художників своя мова – візуальна. Львівська художниця Оксана Драчковська, фіналістка Болонської виставки ілюстраторів 2021 року, говорить про війну ілюстраціями.

Для "Еспресо.Захід", вона розповіла: ще до початку повномасштабного російського вторгнення, в переддень війни, намалювала оптимістичний малюнок – "Україну в серці".

"Перша ілюстрація створилася вже тоді, коли було дуже тривожно. Але вона ще зовсім оптимістична, адже я, як і всі інші, не дуже вірила у війну. Я намагалась оптимістично на все дивитись, тому ця ілюстрація – це рідна Україна".
 

Зараз робіт на воєнну тематику в доробку Оксани Драчковської близько десятка. Розповідає, що саме так намагається донести, що таке війна.

Однією з робіт, яку переглянули сотні тисяч українців та іноземців, був малюнок з українською гімнасткою, 11-річною Катериною Дяченко з Маріуполя. Дівчинка загинула під завалами будинку, зруйнованого ворожим снарядом.

"Своїми роботами можу розказати про емоції і ставлення до якоїсь певної ситуації через візуальні образи. Історія з дівчинкою-гімнасткою з Маріуполя мене дуже вразила. Тай загалом важко сприйняти те, що вбивають дітей. А коли ти ще й розумієш, що це за людина, бачиш її фотографії, її життєву історію, то це сприймається ще щемливіше. 
 

Спершу малювала просто дітей і образи, а тут – вирішила показати реальну дівчинку, бо тоді, як на мене, ти стаєш ще ближчим до цієї трагедії і горя. Хотіла показати не лише маріупольців під землею, а й конкретну людину і те, ким вона була. Це був мій посил світові".
 
Інша ілюстрація художниці (також про Маріуполь) створилась тоді, коли загинула вагітна жінка. Лелека несе дитину і вона одразу стає ангелом. 
 

Решта ілюстрацій, пояснює Оксана Драчковська, є метафоричними, стосуються образу війни і жахіттями, пов'язаними з нею. 

Художниця каже, що відчуває повне нерозуміння того, що відбувається, і злість на війну. Але, попри все, намагається не впускати злість у своє серце. 

"Ту злість стараюсь не впускати до себе. Відтак хочу, щоби ці ілюстрації були хоч трошки світлими, а не повністю злими. Я не хочу малювати путінів і лукашенків. У моїй філософії життя хочу робити те, що люблю. А малювати портрети злих людей, їх карикатури – це не входить у мій світогляд. Хочу робити таке, що давало б надію, але водночас нехай світ бачить, що відбувається. Це не текст – візуальну картинку можуть всі зрозуміти", – веде далі Драчковська. 

Вона пояснює, що до війни вважала себе ілюстраторкою поза часом, а теми, які є актуальними, її не надто цікавили. Тому не любила ілюструвати "нашумілі" чи модні теми. Зараз усе інакше: осторонь не може залишатися ніхто.

Читайте також: Від обстрілів рашистів у Маріуполі загинула 11-річна спортсменка Катерина Дяченко

"Війна повністю захопила мою роботу, адже всі проєкти – пов'язані з війною. Утім намагаюсь не персоналізувати так сильно, показувати глибшу сторону війни, а не просто суцільну ненависть".

Художниця зізнається: зовсім не сподівалась такого резонансу й не думала, що її ілюстрації набудуть такої популярності. Каже, що навіть трішки шкода, що коли робила гарні речі, ілюструвала книги, не пов'язані з війною, її роботи не були такими "ажіотажними", як зараз. 

Не задумувалася Оксана Драчковська й про те, аби колись зробити виставку воєнних робіт, а крім того не певна чи взагалі хотіла би свою першу персональну виставку робити на воєнну тематику. 

Читайте також: Анімаційні герої у Празі, "Путін-Волдеморт" у Познані, синьо-жовті кольори в Лондоні, Ірландії та Сирії. Художники світового стритарту підтримують українців. Фото

"Мені не дуже хотілося б прославитися завдяки таким роботам. Проте нічого іншого не можу робити: не можу йти стріляти, волонтерити, не знаю як би це в мене виходило. Єдине, що можу, – це малювати. Визначила для себе на початку війни: якщо кожен робитиме те, що він вміє найкраще, то це буде особиста лепта кожного у перемогу. Якщо ти вмієш гарно в'язати шкарпетки, то роби це. Бо ці шкарпетки можна продати і гроші дати людям, які цього потребують. Власне, я так теж роблю. Продаю свої принти з ілюстрацією і більшу частину коштів відправляю своїй подрузі-волонтерці. Вирішила, що такою буде моя допомога, аби ця війна завершилася нашою перемогою. Хоч персонально не сиджу у волонтерських штабах, але допомагаю грошима, і поки в мене це виходить найкраще.
Підготувала файл до друку, надсилала охочим, а вони мені переказували за ці ілюстрації кошти. Насправді дуже щедро давали великі суми. Я ж переказую гроші перераховую своїй подрузі-волонтерці, а також художниці Ярині Саєнко. На нині це 34 тисячі гривень. За зібрані кошти закуповують ліки, продукти, бронежилети", – розповідає художниця. 



А ще додає – вражає те, що серед друзів-іноземців у художньому середовищі й не тільки всі переживають так, ніби ці страшні події відбуваються також і в їхній країні, і зовсім не вважають, що можуть бути осторонь. Бо це – війна кожного.

Довідково

Художниця народилася в Чернівцях. Закінчила Львівську національну академію мистецтв.
 

Займається переважно книжковою ілюстрацією. Казка з її ілюстраціями "Зайчик-нестрибайчик та його смілива мама" отримала нагороду на Bookforum 2020 як найкраща книжка року в категорії для дітей 4-7 років. Оксана Драчковська увійшла у список фіналістів Болонської виставки ілюстраторів 2021.

• Нагадаємо, ексльвів’янка організувала у Парижі виставку кераміки для допомоги Україні 

Усі ілюстрації - з фейсбук сторінки авторки Оксани Драчковської

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.