Москва як глобальний геополітичний гравець пішла за своїм кораблем. Блог Олега Манчури
Вчора китайці розвернули літак Лаврова над Сибіром. Неофіційно повідомили: їм набридла московська риторика, через яку Пекін намагаються втягнути в конфлікт, нагальної потреби зустрічі на найвищому рівні немає, всі питання двостороннього партнерства можна вирішувати через департаменти міністерств та регіональні адміністрації.
Так і буде, питання синізації Барнаула будуть вирішувати в Урумчі, Іркутська та Чити в Хух-Хото, а Хабаровська в Харбіні.
Звісно, це буде не завтра, але трек зрозумілий - зустріч американця та китайця в Римі закінчилися тим, що Печальная Лошадь кинулася в Пекін, але йому відповіли: овса нєт.
Заява посла КНР в Україні теж з'явилася після римської зустрічі, на якій США та КНР, схоже, обмінялися думками як буде виглядати постросійський світ.
Цей пострусскій мір можливо навіть передбачатиме існування РФ, принаймні ще якийсь час, але Москва як глобальний геополітичний гравець пішла за своїм кораблем.
Заява посла КНР в Україні також з'явилася після Римської зустрічі:
"Китай ніколи не буде нападати на Україну, ми будемо допомагати, зокрема в економічному напрямі. Ми побачили, наскільки є великою єдність українського народу, а це означає і його силу".
Чи стане Римська зустріч прелюдією нового Тегерану, де колишні антагоністи укладуть якийсь антиросійський союз?
Наразі ознак цього нема: РФ ще досить сильна, КНР продовжить балансувати.
Але в будь-якому разі Путін вже втратив свою Вісь.
Як в Гітлера існувала глобальна коаліція Рим-Берлін-Токіо, так і в Путіна багато років була вісь Берлін-Москва-Пекін.
Гостро заточений антиамериканський альянс дозволив Путіну вийти сухим з води після анексії Криму та окупації Донбасу.
Проте, тепер ця Вісь зруйнована.
Китай зрозумів, що Путін програв, а Німеччина вже починає приміряти на себе ще один комплекс - тепер вже щодо України.
Нині Зеленський звернувся до Бундестагу. Підняв кожен камінчик, який валявся на тротуарі та поклав його між м'якими устілками зручних німецьких мештів та делікатними п'ятками.
І хоча усі воєнні промови Зеленського до парламентів - круті, але до німців особливо сильна.
- про нову берлінську стіну, яку ФРН зводила для України:
"Коли ми говорили вам, що "Північні потоки" – це зброя й підготовка до великої війни, ми чули у відповідь, що все ж таки це економіка. Економіка. Економіка. А це був цемент для нової стіни. Коли ми запитували у вас, що має зробити Україна, щоб стати членом НАТО, бути у безпеці, отримати гарантії безпеки, ми чули у відповідь: такого рішення на столі поки що немає й найближчим часом не буде. Як і крісла для нас за цим столом. Як ви зволікаєте й зараз із питанням про вступ України у Євросоюз. Якщо відверто, для деяких це політика. А насправді – це каміння. Каміння для нової стіни".
- про те, що німці продовжують торгувати з Москвою:
"Коли ми просили про превентивні санкції, ми звертались до Європи, ми звертались до багатьох країн. Ми звертались до вас. Санкції такі, щоб агресор відчув, що ви – сила, ми бачили затягування. Ми відчули спротив. Ми зрозуміли, що ви хочете продовжувати економіку. Економіку. Економіку. І зараз торговельні маршрути між вами й державою, яка знову принесла у Європу жорстоку війну, – колючий дріт над стіною. Над новою стіною, яка розділяє Європу".
- про Бабин Яр:
"Бабин Яр, куди в минулому році приїжджав Президент Штайнмаєр. На 80-річчя трагедії. І куди зараз ударили російські ракети. Саме в це місце. Вбивши родину, яка йшла в Бабин Яр, до монумента. Вбивши знову – через 80 років. Я звертаюся до вас від усіх, хто чув, як щороку політики кажуть: «Ніколи знову». І хто побачив, що ці слова нічого не варті. Бо знову у Європі намагаються знищити цілий народ. Знищити все, завдяки чому ми живемо. Заради чого".
Після цього виступу в парламенті виник скандал: далі в порядку денному стояло обговорення коронавірусу.
Опозиція та частина провладних депутатів вимагали обговорення виступу українського президента та парламентської реакції, але коаліція відмовилася вносити зміни до порядку денного.
Меншість назвала таку позицію ганебною.
Проте, така підла поведінка німецького уряду відкрила їх слабку сторону: вони страшенно бояться публічної критики.
Значить їх треба їбошити саме так.
Вони тепер мають жити з комплексом вини перед українцями, вони повинні визнати, що були союзниками нацистів.
І тепер мусять довго відкуповуватися від України - так як колись відкуповувалися від РФ.
Хай платять. Гроші мають. Бізнес з Москвою багато десятиліть був напрочуд продуктивним.
Про автора: Олег Манчура, журналіст.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку
- Актуальне
- Важливе