"Міська влада з нас робить аферистів": учасники АТО про землі у Брюховичах

Львівська міська влада звинувачує людей у тому, що вони хочуть збудувати на цій землі багатоповерхівки та називає їх аферистами. Натомість атовці впевнені, що влада безпідставно блокує їхнє право скористатися своєю власністю.

Журналістка "Еспресо.Захід" поспілкувалася з атовцями-власниками ділянок, щоб з’ясувати, на що претендують учасники російсько-української війни та чому у Брюховичах досі не розпочали будівництво.

"Я мав великі надії на цю ділянку. Право власності на неї отримав ще в кінці 2017 року. Пізніше доопрацьовував юридичні моменти: розробляв технічну документацію, привласнював кадастровий номер. І ось, коли нарешті завершився останній крок – міська влада починає вставляти палиці в колеса", – розповідає Юрій Калинич, один із тих, хто служив на початку війни у 24 Окремій механізованій бригаді імені короля Данила. Тоді чоловік обороняв Донецьку та Луганську області, а нині живе в гуртожитку з дружиною та двома дітьми.

За словами Юрія Калинича, аби він міг принаймні дістатися своєї ділянки, потрібна дорога. На територію, де можна облаштувати проїзд і добратися до своєї території, атовці наразі права не мають, тому і просять міську владу надати її в оренду.

"Йдеться про 162 ділянки. Я знаю всіх хлопців: чи то воювали разом, або ж перетиналися на війні, – запевняє пан Юрій. – Наразі ніхто бодай дістатися до своєї ділянки не може. Від військової частини комунікацій не залишилося жодних: вода, світло, газ – нічого не проведено. Деякі хлопці вже й продали свої ділянки, бо гроші дуже треба було. Втім таких не багато, більшість усе-таки чекає, що зможе самостійно збудувати собі невеличкий котедж".

Побудувати будинок – мрія і бійця окремого мотопіхотного батальйону "Воля" Ярослава Гутого, якого 2014-го мобілізували на фронт. На передовій чоловік пережив інфаркт, тож нині, крім статусу учасника бойових дій, Ярослав ще й має інвалідність другої групи. Ділянку у Брюховичах військовий отримав теж 2017 року й досі не може скористатися нею.

"Це дуже болюче питання, – зітхає під час запитання про отриману ділянку під Львовом Ярослав Гутий. – До місця банально нема як доїхати, дороги немає, що ж там зробиш? Будь-яка закинута будівля заростає, будь-яке поле з часом стає лісом, якщо його не доглядати. 2017 року там були кущі, пройшов час – і справді дерева виросли. Я хотів би на цьому місці побудувати дім. Але як? Немає каналізації, дороги, світла, газу – нічого не проведено. І ось яка оказія: право власності на ділянку маю, а зробити нічого не можу".

Міська влада переживає за ліс, а не за людей

У вересні до міської ради надійшов проєкт ухвали про виділення дачному кооперативу "Патріот-1" двох земельних ділянок площею 5,1 та 0,2 га на цій самій території. Військовослужбовці просять орендувати в мерії частину землі на кілька років, аби обладнати на ділянках інфраструктуру й мати змогу бодай щось робити з отриманими ділянками.

У мерії відреагували на прохання військових. Заступник міського голови Львова з містобудування Любомир Зубач упевнений, що ці п’ять гектарів, які просять "атовці", насправді забудують. Про це він написав на своїй сторінці у мережі фейсбук. Чиновник нічого не говорить про допомогу атовцям, але переймається тим, що під час будівництва вирубуватимуть ліс, який там виріс, поки військовим містечком ніхто не користувався.

Ось такі галявини є на території, яку мерія називає лісом

"То ліс чи самосів, який не шкода вирубати, щоб забудувати житлом? Поїхав у брюховицький ліс, подивився на ділянку, яка вже стала скандальною. Що скажу – ці п’ять гектарів, які просять під проїзди (а фактично під забудову!), мало нагадують територію колишньої військової частини. Це суцільний ліс. Там навіть стежок мало. І щоб будувати тут будь-що – дачі, багатоквартирне житло чи проїзди – ліс треба нещадно вирубати. Чи готове на це місто? Чи потрібно це громаді? Особисто я вважаю, що ні", – наголошує Любомир Зубач.



Поміж галявин -  такі не зарослі стежки 

Насправді ділянки військових розташовані відразу при виїзді зі Львова. Зовсім поряд, за пагорбком, розташоване котеджне містечко "Урочище Голоско – лісова галявина". Навколо – дерева, а поміж них височіють дво-триповерхові будинки, обгороджені височезними парканами. Подейкують, що прокурори, слідчі, судді змогли побудувати собі житло, а ось "атовцям" на свою землю – зась.


Позаду ділянок військових відкривається ось такий вигляд на котеджне містечко поряд.

"У Львові є приблизно двадцять громадських організацій учасників бойових дій. Коли ми лише просили ділянки, тоді очільник Львівської ОДА Олег Синютка зібрав представників з усіх осередків і видав стільки землі, аби військові з усіх організацій отримали її. Фактично ділянки отримали учасники бойових дій з усього Львова, – каже учасник бойових дій Олег Дудок. – Ці гектари, які ми просимо, – не одна ділянка, а сукупна земля, аби облаштувати під’їзні дороги між ділянками. Натомість що ми бачимо? З одного боку, мерія вилучає з лісового господарства 36 га лісу, щоб розширити Голосківське та Сихівське кладовища, а з іншого боку – не дають збудувати житло для учасників війни на ділянці, яка лісом ніколи не була, аргументуючи це екологічною загрозою".

Вхід у котеджне містечко поруч

Атовці готові на різні компроміси, але хочуть мати власне житло

За таких умов учасники бойових дій уже б не відмовилися від забудовника, якби той погодився розпочати будівництво кількаповерхових котеджів, за умови виділення в них помешкання для атовців. Проте, за словами заступника голови ГО "Патріот – 1" Сергія Лейченкова, хто б із забудовників не приходив – усі відмовляються, коли бачать обсяг роботи та суми, які потрібно інвестувати в будівництво.

"Із 2017 року зверталося кілька забудовників, – каже Сергій Лейченков, – втім коли почало доходити до діла, то виявлялося, що це будівництво дуже затратне. Зараз є лише якісь усні домовленості, але немає жодної конкретної пропозиції, на яку ми могли б опертися.

За словами атовця, у них є своє бачення: збудувати для кожного військовослужбовця на місці котедж, і вони хочуть цей проєкт доробити: "Жодних багатоповерхівок ми там не дозволимо. Але для реалізації своїх планів нам потрібно, щоб міська влада пішла назустріч. Адже ми лише просимо надати нам землю для облаштування під’їзної дороги".

"Нехай міська влада візьметься і повторить нам "Брюхсель", як у Брюховичах, ми будемо лише вдячні..."

Учасники бойових дій звертають увагу на Брюховичі, де злагоджена робота місцевої влади й учасників бойових дозволила збудувати котеджне містечко "Брюхсель". За словами військових, учасники АТО віддали свої ділянки, а натомість отримали житло.

"Багатоповерхівок там не буде, просто квадратних метрів ми не хочемо, – наголошує Сергій Лейченков. – Якщо хтось почне зводити багатоповерхівки, самі будемо протистояти процесу. Ми просимо хлопців не продавати ділянок, аби триматися купи. Нехай міська влада повторить нам "Брюхсель", як у Брюховичах, ми будемо лише вдячні. Це приклад успішної роботи між забудовником, владою та учасниками бойових дій".

Поміж деревами - залишки зруйнованої військової частини

Приклад "Брюхселю" наводить і Юрій Калинич.

"Я хотів би мати такий котедж, як збудували у Брюховичах. Я не проти допомоги, щоб прийшов забудовник і я отримав маленьку забудову. Але поки що це лише в наших мріях", – зазначив він.

Учасники бойових дій переконані: міська влада гальмує процес, адже в підсумку хоче привласнити такий ласий шматок під Львовом.

Читайте також: "Хлопці отримали землі законно, їх неодноразово перевіряли", – Олександр Поронюк про ділянки для АТОвців у Брюховичах

Довідково. Історія з ділянками для учасників АТО тягнеться ще з 2017 року. Тоді на території колишнього військового містечка №230, будівлі якого лежать у руїнах, голова Львівської ОДА Олег Синютка виділив 143 земельні ділянки, а 2019 року – ще 19. Містечко тоді розташовувалося між Львовом і Брюховичами, але після реформи децентралізації увійшло в межі Львівської міської територіальної громади, відтак усі дозволи має надавати Львівська міська рада.

• Нагадаємо, у Львові немає де хоронити небіжчиків. Місця для поховань на львівських кладовищах вистачить на два роки. Раніше повідомляли, що у Брюховичах є 150 гектарів артилерійських складів, які Міноборони передає органам місцевого самоврядування. Ця територія могла би вирішити питання міських кладовищ на 40-50 років наперед. Але там уже  зголосились компанії, які хочуть будувати будинки. Ніхто не хоче думати про кладовища, якщо можна цю землю пристосувати під забудову.