Медики Львівщини б’ють на сполох: вже невдовзі значно побільшає пацієнтів із занедбаними хворобами

Ще торік у листопаді Міністерство охорони здоров'я України доручило регіонам підготувати 50% наявного ліжкового фонду під лікування "ковідних" хворих. Наприклад, на Львівщині, за повідомленням директору департаменту охорони здоров'я ЛОДА Ореста Чемериса, загальний ліжковий фонд налічує 11 000 ліжок, з них майже 4 800 уже відвели для пацієнтів із COVID-19, зокрема на надання послуг хворим із коронавірусом законтрактувався з Національною службою здоров'я України Львівський обласний кардіологічний центр. На 9 квітня завантаженість "ковідної" ліжкової мережі становила 71,8%. Розглядається можливість розгорнути ще 700 ліжок, але це вже – межа. Раніше на онлайн-брифінгу міністр охорони здоров'я Максим Степанов повідомляв, що для лікування пацієнтів з COVID-19 можуть відвести не більш ніж 50% ліжкового фонду країни і за умови 100% його наповненості (це – 83 тисячі важких хворих, які одночасно потребуватимуть лікування в умовах стаціонару) лікарям доведеться перейти до медичного сортування.

І поки вся увага прикута до коронавірусної хвороби, інші захворювання відійшли на другий план

Але якщо подивитися на статистику смертності, саме серцево-судинні захворювання продовжують залишатися причиною смерті №1 в Україні. За даними Держстату України, упродовж 2020 року померло майже 617 тисяч українців, з них понад 408 тисяч – від хвороб систем кровообігу та майже 78 тисяч – від новоутворень. Для порівняння, COVID-19 забрав трохи більш ні 20 700 життів. А лише за офіційною статистикою в Україні налічується більш ніж 1 мільйон 300 тисяч хворих на цукровий діабет, який, нагадаємо, є основним фактором ризику серцево-судинних захворювань, від 11,8 до 14 мільйонів (за даними з різних років) пацієнтів з артеріальною гіпертензією і 8-9 мільйонів – з ішемічною хворобою серця. Усі ці люди мають перебувати на контролі сімейного лікаря і вузьких спеціалістів (кардіолога, ендокринолога). Однак, за інформацією Національної служби здоров'я України, ані кардіолог, ані ендокринолог не потрапили до переліку найбільш затребуваних лікарів 2020 року. З 23 млн електронних направлень, які були створені в електронній системі з квітня 2020 року, 56% – до вузьких спеціалістів. Найчастіше пацієнти зверталися до невролога, офтальмолога та ЛОРа. Зокрема, за електронним направленням безкоштовну консультацію у невролога отримало понад 564 тисячі пацієнтів, консультацію офтальмолога – 478 тисяч, а ЛОРа – 477 тисячі. Цікаво було б порівняти кількість звернень з даними за рік, який передував пандемії, однак відкриту статистику електронних медичних записів почали вести лише у квітні 2020 року.

"Люди не стали менше хворіти. Вони просто рідше звертаються у медичні заклади"

"Проте ми порівняли інші дані – за рівнем захворюваності – і зауважили тривожну тенденцію: зниження захворюваності по багатьох нозологіях (ВІЛ-інфекції, туберкульозу, хронічних неінфекційних захворювань). Наприклад, торік на Львівщині виявили 878 випадків туберкульозу – на 30,1% менше, ніж 2019-го (1261 випадок). ВІЛ-інфекції – 320 випадків – на 32,6% менше, ніж за рік перед тим (475). Це не означає, що люди стали менше хворіти. Це означає, що ми просто не виявили всіх випадків, бо пацієнти менше зверталися в медичні заклади", – наголосила у розмові з журналісткою "Еспресо.Захід" директорка Львівського обласного центру громадського здоров'я Мар'яна Служинська.

Фахівець із громадського здоров'я зауважує: зменшилася й кількість госпіталізацій хворих з хронічними неінфекційними захворюваннями. Частково це пов’язано з тимчасовими заборонами планових госпіталізацій, які запроваджують "у тандемі" з посиленням карантинних обмежень. Частково – з тим, що деякі заклади були перепрофільовані під "ковідні" і припинили надавати ту допомогу, яку надавали пацієнтам раніше. Проте й самі люди неохоче звертаються у медичні заклади, оскільки бояться інфікуватися коронавірусом. Через це рідше проходять профілактичні огляди за скринінговими програми. Онкологи вже б'ють на сполох: у 2020 році виконали значно менше мамографій і цитологічних досліджень на рак шийки матки.

"Уже в середині та кінці цього року до нас звертатиметься дуже багато пацієнтів із занедбаними формами захворювань, що збільшить навантаження на медичну систему"

"Одна річ, коли в пацієнта є, наприклад, базальноклітинний рак шкіри (пухлина, яка повільно росте), і зовсім інша – рак легень, який швидко прогресує", – каже заступник генерального директора з лікувальної роботи Львівського онкологічного регіонального лікувально-діагностичного центру Орест Тріль.

Щоб якомога швидше виявляти найпоширеніші типи новоутворень (у тому числі рак грудної залози у жінок та рак легень і простати в чоловіків), НСЗУ оплачує шість інструментальних досліджень, які визнані пріоритетними послугами. На цей напрям у Програмі медичних гарантій передбачено майже 461 млн гривень, тобто пацієнти з певного віку, а також ті, в яких є підозра на новоутворення, можуть пройти такі дослідження безоплатно за скеруванням сімейного або лікуючого лікаря. Раніше Орест Тріль розповідав "Еспресо.Захід", що кожного року у Львівський онкоцентр звертається у середньому 8 000 первинних хворих. Але 2020-го звернулося на 1 500 менше.

"Така ситуація характерна не лише для Львівщини чи загалом України. Це – світова тенденція, – додає Мар'яна Служинська. – Першими занепокоєння з цього приводу висловили медики США та країн Західних Європи, де знизився рівень виявлення онкологічних захворювань на доклінічних стадіях".

"Прогнозуємо, що вже в середині та кінці цього року до нас звертатиметься дуже багато пацієнтів з клінічними проявами, тобто з прогресуючими або навіть занедбаними формами захворювань, які потребуватимуть стаціонарного лікування. Це однозначно збільшить навантаження на медичну систему, навіть якщо ми пройдемо пік захворюваності на COVID-19", – констатує експерт із громадського здоров'я.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал.