Львівські музиканти доклалися до повернення зниклого угорського композитора 

Побачив світ диск із творами  угорського композитора Пала Германа, частина з яких  прозвучала на концерті у Львівській національній філармонії ім М. Скорика 20 травня 2018 року в межах Міжнародного фестивалю "Віртуози". Зокрема, мова про світову прем'єру Концерту для віолончелі та оркестру, яку тоді виконав оркестр INSO-Lviv під диригуванням всесвітньо відомого  Маестро Теодора Кухара й де сольну партію мав віолончеліст Клайв Ґрінсміт (США – Великобританія). Диск випустила британська компанія Toccata, і передала першу бандероль із ним  до Львова, про що на своїй сторінці у фб написала голова правління оркестру "INSO-Lviv ", заступниця генерального директора Львівської національної філармонії Іоланта Пришляк, інформує "Еспресо.Захід".

Як розповіла Іоланта Пришляк, це далеко не вперше "INSO-Львів" повертає із забуття як твори, котрі не звучали вже багато десятиліть, так і несправедливо забуті імена. Приміром, уродженця Львівщини Андрія Гнатишина, якому уможливила путівку в широкі світи особиста стипендія Митрополита Андрея Шептицького і який у часі отримав від австрійського міністерства культури звання професора, від віденського крайового уряду – "Золотий Хрест Заслуги", від Папи Івана Павла ІІ – титул лицаря-командора Ордену св. Сильвестра. І тільки в рідній Україні донедавна  був маловідомим, попри те, що все життя популяризував і українську музику, і українську культуру.  Чи галицького композитора Бориса Кудрика, чиї твори зберіг і привіз із Мордовії шанований Шептицьким Василь Барвінський, з яким Кудрик сидів в одному бараку (на жаль,  свої твори Барвінський зберегти не зміг – на вимогу тодішньої тоталітарної влади рукописи цих творів показово спалили у дворику філармонії). Або Антіна Рудницького, який  уник страшної долі своїх колег тільки тому , що скористався попереднім запрошенням Митрополита Андрея поїхати до США з благочинними концертами. І чимало інших.

"Це потрібно насамперед нам, живим, – акцентує Іоланта Пришляк. – Бо такі речі заповнюють  колективну пам'ять та дають можливість ідентифікувати себе".

Щодо Пала Германа, то в основу  міжнародного проєкту "Музика пам'яті" (ідею якого  запропонував онук цього композитора Поль ван Гастел і робота міжнародної команди над яким тривала три роки)  покладено історію його життя та творчості – талановитого творця, що під час Другої світової війни назавжди зник разом з іншими в'язнями "Конвою 73".  Властиво, доля не пощадила Пала Германа, зробивши його в'язнем нацистського концтабору в містечку Дрансі у Франції. Звідти протягом 1942-1944 років у нацистські концтабори Польщі (переважно до Аушвіца) відправили 78 ешелонів, в яких перебувало понад 60 тисяч в'язнів. І лише один ешелон з 878-ма полоненими, серед яких був і Пал Герман, у травні 1944-го відправили до Каунаса (Литва). З цього ешелону вижили тільки 24 в'язні. Що трапилося з іншими (а серед них були українці, поляки, євреї, французи, німці, австрійці, угорці) – досі невідомо. 

"Для мене цей проект став мегаважливим не лише тому, що ми мали можливість оживити прекрасну музику, – написала на своїй facebook-сторінці Іоланта Пришляк, – а тому, що  змусив осмислити символічні паралелі між трагічними епохами, між війнами тоді і сьогодні, дозволив усвідомити нищівну силу агресії, яка народжується з комплексу неповноцінності тих, кого ми обираємо у владу і хто перетворюється на володарів людських доль".

А в розмові з "Еспресо.Захід" зізналася що ІNSO-Lviv готує концерт із музики, забороненої Третім Рейхом,  який відбудеться 15 травня у просторі Музею "Територія терору".